..Многих из нас посещает чувство ностальгии. Кто-то грустит о политическом режиме, кому-то не хватает незыблемого авторитета нашей бескрайней Родины на мировой арене. Кто-то скучает по ушедшей беззаботной молодости, а кто-то по детству. Но так или иначе, все эти воспоминания связаны с СССР! Цель этой темы- не вернуть СССР. Цель темы- не забыть его.
И так начнём!
Джой Тарталья
Скільки разів проходила поруч, ніколи не звертала уваги. Аж раптом – маленьке відкриття: пам’ятник актору Леоніду Бикову. Точніше, це пам’ятник військовим льотчикам, загиблим при звільненні України, встановлений майже 20 років тому, але зазвичай його називають пам’ятником Бикову.
Леонід Биков загинув в автокатастрофі за 4 місяці після свого 50-річчя, у квітні 1979 року. І останні його роки пройшли в боротьбі за долю сина Олександра, якого під час служби в армії через конфлікт з командуванням запроторили до психіатричної лікарні. Щоб не відповідати за жорстоке побиття Олеся (як його називали в родині), начальство вирішило сховати кінці у воду. Олеся комісували з діагнозом шизофренія, закривши йому шлях у нормальне життя. Щоб зняти фальшивий діагноз, знадобилося 10 років – лікарі не хотіли за це братися, щоб не сваритися з Міноборони.
Леонід Биков переніс кілька інфарктів, навесні 1979 року звільнився з кіностудії Довженка і за кілька днів, вилетівши на зустрічну полосу, зіткнувся з вантажівкою.
Олесь і після загибелі батька продовжував боротьбу, регулярно проводив акції протесту. «Мене посилали колами, згадував він, – з однієї інстанції в іншу: лікарні, військкомати, комісії і перекомісії, прийомні високих кабінетів, листи в ЦК КПУ, Політбюро СРСР. Я добивався одного – зняти обмеження на професію. Я не просився в космос, хотів працювати шофером або вантажником, чорноробом на будівництві або на лісоповалі. Мені потрібно було годувати сім’ю».
Він був рідкісним відчайдухом. Ось як склалася його подальша доля:
«7 березня 1989 року Олександр вийшов на Хрещатик, на останнє, як розраховував, голодування. Радіо "Свобода", іноземні кореспонденти з камерами. Пішли провокації, підігнали "швидку" з "дурдому", але люди відтіснили – не ті часи, перебудова. Згодос Олександр поїхав у Москву з проханням про еміграцію. На Красну площу не пустили. Став біля готелю "Москва" з плакатом: "Комуністи, я не хочу з вами жити!" Скрутили, відвезли в Матроську Тишу. Через п'ять днів відправили додому, в Київ. Тоді він вирішив рвонути до Фінляндії. При спробі перейти кордон біля Виборга був заарештований, 5 днів голодував у камері Виборзького КДБ. Ще дві спроби перейти кордон – той самий результат. Депортували. У жовтні зробив останнє "коло пошани": місцева влада – Верховна Рада СРСР – ЦК КПРС. Чергові відмови. "Зустріли" на вокзалі і поклали до божевільні.
«Потім був потяг до Львова, - згадує він, - стоп-кран, 30 метрів до дроту, крижана вода Тиси і стовпчик угорського кордону. Мадярський табір для біженців, рішення про депортацію в Союз і знову крижана вода – але тепер уже на австрійському кордоні».
Він дивом уцілів. Зателефонував матері, сказавши, що житиме в Канаді. Спочатку була Австрія, де незалежні психіатри визнали його здоровим, потім, в 1991 році, – Канада, яка прийняла Олександра Бикова як політичного біженця. За рік до нього приїхала дружина з трьома дітьми. У Канаді народилася четверта дитина. Сам він – будівельник. Часто телефонує додому, але приїжджати туди, де було зламано його життя і де все нагадує про батька, не хоче.
Зате «такую страну потерявшие» дуже люблять згадувати прекрасне радянське кіно про льотчиків і публікувати красиві портрети Леоніда Бикова.
— Минуточку, я хочу вам показать американскую кухню. Это обычная кухня, которая есть у каждой калифорнийской семьи. Видите? Это посудомоечная машина.
Лидер СССР Никита Хрущев, решил немного приврать: — Вы что, думаете, этим можно удивить советских людей? Нет. В наших домах полно таких штучек….
Амбициозные дебаты Хрущева и Никсона записывались на камеры. Оба политика расплывались в очаровательных улыбках и много шутили. Переводчики с беспокойством подыскивали слова для точного перевода не самых очевидных для иностранцев выражений Никиты Хрущева.
10 марта 1991 года в Москве прошел оппозиционный митинг, который по массовости с тех пор, возможно, не удалось превзойти ни одной акции протеста — ни в истории СССР, ни в новейшей истории России.
На Манежную площадь тогда вышли до полумиллиона человек. Они потребовали отставки президента Советского Союза Михаила Горбачева и поддержали Бориса Ельцина, который вскоре станет первым президентом независимой России. Митинг прошел накануне референдума о сохранении СССР, организаторы акции призывали голосовать против. И хотя на референдуме большинство поддержало сохранение советского государства, оно вскоре все равно распалось.
Сотни тысяч человек, вышедшие на Манежную площадь трeбовали отставки Горбaчева. Моcква. СССР.
площадь действительно Манежная. Но 4 февраля 1990 года. Тогда требовали не отставку Горбачёва, а отмену 6-й статьи Конституции СССР, которая предусматривала руководящую и направляющую роль КПСС.
доказательства? да пожалуйста. и особенно сравниваем с увеличением мой 1 скрин с надписью внизу и скрин от Olexijj.
площадь действительно Манежная. а вот всё остальное включая дату - ложь! требовали не отставку Горбачёва, а отмену 6-й статьи Конституции СССР, которая предусматривала руководящую и направляющую роль КПСС. доказательства? да пожалуйста. и особенно сравниваем с увеличением мой 1 скрин с надписью внизу и скрин от Olexijj.
Скажу чесно не я фотографував і не я писав
Все взято з російського ........ каналу
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 17:05.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.