Этот день в истории

**Olexijj** · 26.05.2019, 21:33

26травня. ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

1093 — руське військо зазнало поразки в битві на Стугні з половцями
1648 — козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким здобуло перемогу над загонами Речі Посполитої в битві під Корсунем
1679 — англійський парламент ухвалив закон Габеас Корпус (Закон про недоторканність особи, Habeas Corpus Act), один з основних конституційних актів
1865 — здалися залишки армії Півдня під командуванням генерала К. Сміта: закінчення Громадянської війни в США
читать дальше

1868 — остання публічна страта у Британії
1913 — у Петербурзі завершилися льотні випробування першого у світі чотиримоторного літака «Руський Витязь» конструкції Ігоря Сікорського
1918 — проголошено незалежність Грузинської Демократичної Республіки
1923 — у Франції пройшла перша автогонка «24 години Ле Мана»
1928 — на засіданні ФІФА ухвалено рішення раз на чотири роки проводити чемпіонат світу з футболу
1931 — у Харбіні створена найчисельніша організація російської діаспори — Російська фашистська партія
1938 — Гітлер заклав фундамент першого заводу «Фольксваген»
1953 — почалося Норильське повстання політв'язнів
2014 — відбувся перший бій за Донецький аеропорт, українські війська вибили проросійських бойовиків з обох терміналів аеропорту

НАРОДИЛИСЯ
1053 — Володимир Мономах, Великий князь київський, державний діяч, письменник
1667 — Абрахам де Муавр, французький математик
1826 — Георгій Андрузький, український політичний діяч, вчений-юрист, поет
1901 — Борис Грабовський, фізик, творець електронної системи передачі на відстань рухомого зображення
1936 — Віталій Коротич, український поет, письменник, журналіст
1957 — Богдан Бенюк, український актор театру й кіно

ПОМЕРЛИ
1584 — Самійло Зборовський, козацький гетьман, страчений поляками
1693 — Мадам де Лафаєтт, французька письменниця, автор роману «Принцеса Клевська», одного з перших психологічних романів у літературі
1976 — Мартін Гайдеггер, німецький філософ
2004 — Микола Вінграновський, український письменник і кінематографіст

**Olexijj** · 27.05.2019, 22:29

59 років тому в Туреччині успішно відбувся військовий переворот, безпосереднім організатором якого був полковник Алпарслан Тюркеш, і після якого до влади в країні прийшов військовий уряд на чолі із Джемалем Гюрселем. Тюркеш був одним із 16-ти перших турецьких офіцерів, які в 1948-му році пройшли навчання в США для запобіганя комуністичній загрозі в Туреччині. На прес-конференції, що відбулася на наступний день після перевороту, генерал Джемаль Гюрсел підкреслив, що мета перевороту - вивести країну якомога швидше до справедливої, чистої й твердої демократії.

Переворот стався під час соціально-політичної нестабільності та економічних труднощів, які були спричинені тим фактором, що американська допомога за доктриною Тркмена і плану Маршала добігала свого кінця. Саме тому тодішній прем'єр - міністр Туреччини Аднан Мендерес планував починати переговори із комуністичною Москвою в надії на відкриття альтернативних кредитних ліній.

Після успішно проведеного перевороту міністр внутрішніх справ Намік Гедик наклав на себе руки. Президент Джелаль Баяр, прем'єр-міністр Аднан Мендерес та кілька інших членів адміністрації були віддані суду. Політикам були пред'явлені звинувачення у державній зраді, неправомірній розтраті державних коштів і порушення конституції. Міністра закордонних справ, міністра фінансів, а також прем'єр-міністра стратили на острові Імраілі 16-го вересня 1961-го року. Згодом влада перейшла в цивільні руки, однак військові продовжували продрвжували впливати на політичну ситуацію в країні до жовтня 1965-го року.

На фото турецькі військові в Анкарі ведуть колишнього прем'єр - міністра Туреччини Аднана Мендереса (попереду) в приміщення військового суду в травні - червні 1960-го року.

**Olexijj** · 28.05.2019, 11:27

БОРЕЦЬ ЗА УКРАЇНУ — ВІЧНИЙ РЕВОЛЮЦІОНЕР ІВАН ФРАНКО

28 травня 1916 року відійшов у засвіти Іван Франко, український геній, письменник, учений, політичний діяч, з іменем якого нерозривно пов’язана доля народу і його прагнення до утвердження незалежної держави.

Іван Франко — людина незламної віри та революційного духу. Все своє життя він прагнув збудити в українцях бажання до самостійності. Бувши активно залученим у політичне життя підавстрійської Галичини, він зауважив на невідворотності національного поступу, який здійснить свідома українська молодь.

Своєю поезією, революційною римою, незвичною для тогочасного галицького середовища, приспаного австрійсько-польською владою, Іван Франко готував ґрунт для радикальних ідей націоналізму, які охоплять край у вирі визвольних змагань. Він не піддався на соціалістичні манівці, обравши за мету визволення та об'єднання в Соборній Самостійній Державі етнічних українців від Сяну по Кавказ.

«Кожний народ, кожна громада працює не покладаючи рук, аби сягнути поступу: у праці, у громадській спільності, в економічному житті. Так на авансцену історію по черзі сходили елліни та римляни; германці та візантійці; гішпанці та португальці; англійці, французи, німці та американці... Нині на шлях сей стають слов'янські народи, першість серед яких обов'язково обіймуть українці!», — писав наприкінці ХІХ-го століття Іван Франко.

**Olexijj** · 28.05.2019, 20:10

28 травня 1987 року німецький пілот Матіас Руст пролетів повз систему ППО СРСР та приземлився на Красній площі.
Руст приземлився на Великому Москворецькому мосту, накатом доїхав до Собору Василія Блаженного, вийшов з літака і став роздавати автографи. Він був звинувачений у хуліганстві, порушенні авіаційного законодавства і незаконному перетині радянського кордону, засуджений до 4 років ув'язнення.
Від себе хочу додати: правонаступниця СРСР, Російська федерація, сьогодні за фальшивими звинуваченнями засуджує українців на терміни понад 20 років... Переплюнула навіть радянський режим...😡😡😡

**Olexijj** · 31.05.2019, 17:03

Цей день в історії ‒ загинув у боротьбі з російськими окупантами:
Гринішак Лука Михайлович – “Довбуш”, “СД-5”, “156”, “142-б” (1917, с. Зелена Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. – 30.05.1956, м. Київ). Член ОУН (1942). Станичний ОУН с. Зелена (1942), провідник Надвірнянського районного проводу ОУН (1943), організаційний референт Надвірнянського повітового проводу ОУН (1943-05.1944). В УПА з травня 1944 р. Чотовий сотні “Іскри”, командир сотні, командир куреня “Бескид” ТВ-22 “Чорний Ліс” (1944-1947). Переведений до теренової мережі ОУН. Референт СБ Надвірнянського надрайонного проводу ОУН (07.1948-09.1951). Захоплений у полон агентурно-бойовою групою відділу 2-Н УМДБ 15 вересня 1951 р. на пункті зв’язку. 3 січня 1952 р. під час чекістсько-військової операції втік і повернувся до підпілля. Вдруге полонений 12 травня 1954 р. у с. Лоєва Надвірнянського р-ну. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу 16 лютого 1956 р. засуджений до ВМП. Розстріляний у Лук’янівській в’язниці. Лицар Бронзового хреста бойової заслуги (1.02.1945). Старший булавний (1944), хорунжий (15.04.1945), сотник УПА (15.02.1946).

**Olexijj** · 02.06.2019, 07:28

ТРАГЕДІЯ В ЛІЄНЦІ читать дальше

Більше 70-ти років назад 1 червня 1945 року відбулась велика трагедія в австрійському містечку Лієнц. Це був приклад неприкритої підлості з боку англо-америкаських капіталістів та демократів по відношенню до істинних борців з більшовизмом.

В цей день понад 60 тисяч козаків з Козачого стану та 15-го козачого кавалерійського корпусу було видано в СРСР на смерть та тортури. Видано англійською адміністрацією, яка чудово знала про криваві злочини Сталіна, Голодомор в Україні, репресії, геноцид козацтва на Дону, Кубані та Тереку. Англія знала, проте все одно видала не тільки самих бійців, але й старих, жінок та дітей.

Початок трагедії було покладено 1 червня 1945 року в австрійських містах Лієнц та Юденбург. За кілька днів до того «англійці» виманили з таборів, де мешкали козаки, 1500 офіцерів і генералів і передали їх в радянське НКВД. Звісно ж, англо-саксонські союзники Сталіна ще до цього забрали в козаків зброю. Згодом, англійські військові (західні союзники, демократи і гуманісти, якими нині захоплюється і «наша» патріотична публіка) прямо під час Божественної літургії напали на козаче поселення. В ході боїв загинуло понад 1000 козаків, близько 4000 вдалось втекти в ліси Австрії. Доля тисяч козаків, що були передані в СРСР, була ще сумнішою: провідників козацтва, серед яких були отаман Війська донського Петро Краснов, кубанський генерала Андрій Шкуро, донський генерал Тимофій Доманов, вождь черкесів Султан Килич-Гірей та вірний козакам генерал фон Паннвіц. Всіх їх було жорстоко страчено в Москві. Десятки тисяч козаків, жінок та навіть дітей поміщено в концтаборах на крайній Півночі.

Який урок дають нам ці сумні події? Долю козачих формувань повторили цілком і наші воїни УВВ та багатьох інших збройних формувань українців та народів Сходу Європи, що взяли участь у Хрестовому поході проти більшовизму і лібералізму 1941-45 років. Брехливі капіталісти Заходу чудово знайшли спільну мову з комуністами Москви у знищенні Німеччини та союзних їй держав і народів. А зараз, через 70 років, нам кажуть, що ми маємо передовсім сподіватись не на власні сили, а на солодкі обіцянки гостей з Брюселю чи Вашингтона, які завжди готові поторгувати нашими життями, коли це буде вигідно.

**Olexijj** · 11.06.2019, 20:08

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ

1184 до н.е. — після тривалої облоги греки взяли Трою
978 — Володимир Святославич після 3-річної усобиці здобуває Київський Великокняжий стіл.
1125 — хрестоносці здобули перемогу над сельджуками в битві при Аазазі
1580 — Іспанські конкістадори осадили (заснували) Буенос-Айрес
1770 — Джеймс Кук відкрив Великий бар'єрний риф уздовж узбережжя Австралії
1888 — у Києві відкрито пам'ятник Богданові Хмельницькому
1965 — Англійська королева Єлизавета II нагородила музикантів групи «Бітлз» орденом Британської імперії
1973 — у Лівії оголошено націоналізацію американських нафтових компаній
1990 — Верховна Рада України ухвалила рішення про приєднання країни до східноєвропейської часової зони

НАРОДИЛИСЯ
1864 — Ріхард Штраус, німецький композитор
1887 — Олександр Архипенко, український та американський скульптор і художник, один із засновників кубізму в скульптурі
Жак-Ів Кусто у 1948 р.
1910 — Жак-Ів Кусто, французький океанограф, мандрівник, винахідник аквалангу
1950 — Б'ярн Страуструп, науковець та програміст, розробник мови програмування C++

ПОМЕРЛИ
1658 — Мартин Пушкар, полковник полтавський, очільник повстання дейнеків
1937 — у ніч на 12 червня за «справою Тухачевского» розстріляно радянських воєначальників М. М. Тухачевського, Й. Е. Якіра, І. П. Уборевича та ін.
1937 — Реджинальд Мітчелл, британський авіаконструктор, творець винищувача «Спітфайр»
1993 — Патріарх УАПЦ Мстислав (в миру Степан Іванович Скрипник)

**Olexijj** · 27.06.2019, 08:25

"МИ ЛАСКИ В КАТА НЕ ПРОСИЛИ...", Мураль Іван.

26 червня 1941 року - у с. Страдчі на Львівщині співробітники НКВС замордували уродженця Струсова (нині село Теребовлянського району, Тернопільської області, Україна), священика, педагога, доктора теології, професора Львівської греко-католицької богословської академії о.Миколу Конрада.
26 червня 1941 року - заарештований органами НКВС і загинув монах-василіянин, уродженець с.Великі Гаї Тернопільського району о.Яким Іван Сеньківський. Очевидці говорили, що їєром. Сеньківського зварили в казані, давши з'їсти голодним в'язням. Вірогідність цього є велика, бо люди, які тоді сиділи в тюрмі, стверджували, що юшка, котрою їх годували, була солодкуватого присмаку і там знаходили людські нігті. І також після закінчення війни прокурор Дрогобича сказав Ганні Вітошинській, служниці, що отця зварили в казані...
27 червня 2001 р. Папа Іван-Павло ІІ проголосив о. Миколу Конрада та о.Якима Івана Сеньківського блаженними священномучениками.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ УКРАЇНСЬКИМ БЛАЖЕННИМ СВЯЩЕННОМУЧЕНИКАМ!

**Olexijj** · 25.07.2019, 19:35

В ніч із 25.07 на 26.07.1948 р. група політичних в'язнів, що складалася в більшості із засуджених членів ОУН та бійців УПА - Тонконогов І.М., Худенко В.М., Пуц Ф.С., Гой І.Ф., Дем'янюк Д.В., Клюк Д.О., Янцевич M.У., Бережницький Й.М., Сава М.М., Ігошин О.Ф., Солдатов М.О. та Маринів С.В. підняли повстання та здійснила напад на озброєну охорону табірного пункту № 3 (золотодобувна шахта імені Горького) с. Ат-Уряха Ягодинського р-ну Магаданської області (РСФРР).читать дальше
Добавлено через 6 часов 5 минут
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
THIS DAY IN HISTORY

1139 — граф Португалії Альфонс І Великий проголосив себе королем. Португалія стала королівством
1687 — Івана Мазепу було обрано гетьманом України
1909 — француз Луї Блеріо першим у світі перелетів Ла-Манш на моноплані власної конструкції, подорож тривала 37 хвилин
1920 — у бою під Сидоровом війська УНР розгромили більшовиків
1943 — в Італії повалено фашистський режим.
1957 — у Тунісі скасовано монархію
1963 — Велика Британія, СРСР і США підписали договір про заборону ядерних випробувань у повітрі, відкритому космосі та під водою

НАРОДИЛИСЯ
1575 — Христоф Шейнер, німецький астроном
1848 — Артур Джеймс Балфур, британський політик, консерватор, прем'єр-міністр (1902—1905) і міністр закордонних справ (1916—1919)
1866 — Модест Левицький, український письменник, педагог, лікар, дипломат
1869 — Михайло Косач, український вчений-метеоролог та письменник, брат Лесі Українки
1967 — Дмитро Білий, український письменник, історик, дослідник Кубані, бандурист

ПОМЕРЛИ
1826 — Кіндрат Рилєєв, російський поет і революціонер-декабрист, прихильник ідеї національного визволення України
1835 — Антуан-Жан Гро, французький художник першої третини XIX ст.
1942 — Дмитро Мирон-Орлик, ідеолог та діяч ОУН, Крайовий провідник ОУН на Осередньо-Східних Українських Землях
1989 — Андрій Чужий, український поет-модернісt

**Olexijj** · 31.07.2019, 14:48

75 років тому, 30.07.1944 р., в оточеній криївці в с.Дермань Здолбунівського р-ну Рівненської обл. загинув начальник штабу УПА-Південь , колишній офіцер царської армії, підполковник Армії УНР Леонід Ступницький - "Гончаренко" читать дальше

Винуватцем загибелі став працівник осередку пропаганди Дмитро Паламарчук - "Лиман", який здався НКВД , назвав своє дійсне становище в ОУН та сказав, що покаже сховища, де сидять дуже важливі оунівські керівники.

Він згодом згадував :

«Пішли до «Сергійової» криївки, вона була відкрита, харчі розкидані та розсипані. Солдати сказали, що звідти не виходили бандерівці і вони закидали їх гранатами. Потім забрали папери. Там залишилося тіло високого чоловіка. Це був «Сергій». Тоді я взяв солдатів і показав, де шукати, розкопувати сховище, у якому перебував шеф генерального штабу УПА полковник Ступницький- «Гончаренко». Потім з лейтенантом Сафроненко ми пішли знову до бункера «Сергія». Я хотів переконатись чи він дійсно загинув. Підійшли, чую стогне»

Тоді «Лиману» наказали витягнути його на гору і віднести до криниці. Через хвилин 5 був відкритий люк криївки, де переховувався «Гончаренко», але він зі своєю особистою охороною почав відбиватись, а коли зрозумів, що це кінець, то підірвав себе гранатою.

«У Дермані я зі старшим лейтенантом Соловйовим пішов до скали і показав, де сиділи співробітники картографічного інституту. Їх, їхні інструменти та незавершені карти дістали солдати» .

«Тут я показав ще 25 сховищ (але частина з них вже була виявлена), вказав на сестру «Прометея», яка допомагала йому у роботі. Крім того сказав, де переховується заступник «Середи» якийсь «Будяк»

Під час цієї операції загинули також провідник Генеральної округи на Осередніх і Східних Українських Землях Ю. Федорук-«Лемко», окружний політичний рефе.рент «Середа» і окружний керівник розвідки «Прометей»

Паламарчук Дмитро - "Лиман" (16.08.1914 - 15.11.1998) уродженець с. Івангород Христинівського р-ну Черкаської області.

Навчався в Одесі в художньому технікумі, 1937 року його батько був розстріляний в Уманській тюрмі як «ворог народу», згодом вступив на літературний факультет Одеського педінституту, який закінчив 1939 року. Коли розпочалася німецько-радянська війна, Паламарчук служив у танковій частині. У боях під Курськом у січні 1942 року потрапив у німецький полон, звідки вирвався у січні 1943 року.

З листопада 1943 по липень 1944 року перебував у лавах УПА на південній Волині. Псевдоніми «Андрійчук», «Лиман». Працював коректором у окружній референтурі пропаганди військової округи «Богун». Здався НКВД 30 липня 1944 року у Верхівському лісі. Після слідства був засуджений на 10 років таборів.

У таборах перебував до 1954 року. Працював на шахті. Повернувшись після ув’язнення в Україну, Паламарчук оселився в Ірпені, . Член Національної спілки письменників України із 1966 року. У 1990 році отримав премію імені Максима Рильського за кращий художній переклад творів світової літератури. Помер 15.11.1998 року в Ірпені.