Український гумор

[strenger]

В кінотеатрі:
- Хлопче, у вас ширінька розстебнута.
- А як ви помітили? Темно ж.
- За запахом!


- А мені набридло сексом займатися!
- Чому?
- Нудно. От якби ... удвох!

[SAN-GENARO]

Як сімейство розлучали
Хлопчака малого,
То суддя при батьку й мамі
Запитав у нього:
– З ким ти хочеш залишитись?
Тут синок відрізав:
– А із тим, кому присудять
Зараз телевізор!

[yzek65]

У лікарні:
- Немає жодних сумнівів, вас отруїли.
- Господи, лікарю! Як? Чим?
- О, будь ласка, не хвилюйтеся. Ми з'ясуємо на розтині.
* - * - * - *
У медичному інституті:
- Порфесоре, нам би залік поставити. Ми вам цукерок купили.
- Ви що? Від ваших знань залежить життя хворого! Тут щонайменше на торт із вином тягне.

[strenger]

Сталася корабельна аварія.
Врятуватися вдалося лише одній гарній, молодій жінці.
Допливши до якогось острова, вона без свідомості впала на пісок.
І тут підходять два аборигена - батько і син.
Батько оглядає жінку, задумався, а син квапить його:
- Давай швидше з'їмо її, глянь, яка апетитна!
Батько, ще подумавши трохи, каже:
- Ні, синку! Ми зараз віднесемо її до нас додому.
А з'їмо ми твою матip!

[yzek65]

Розмова двох старшокласників на перерві:
- Ти з батьком часто спілкуєшся?
- Ні, рідко.
- Чому?
- Ми в різних соцмережах зареєстровані.
* - * - * - *
Молода вчителька скаржиться подрузі:
- Один учень так замучив - галасує, хуліганить, зриває уроки.
- Але є в нього бодай щось позитивне?
- На жаль, є - він не прпускає занять.

[SAN-GENARO]

Лиш на день здала маля
В ясельки матуся,
А воно вже заявля
В парубоцькім дусі:
- Я Катрусю полюбив,
Кращу в групі даму,
І її вже запросив
Повечерять з нами.
Ми ж не підем в ресторан
Чи на вечорниці,
Так що нам ти приготуй
Не одну,– дві циці!

[strenger]

Чоловік в барі розглядає лід в коктейлі:
- Дивіться, яка цікава форма - крижинка з діркою.
Його сусід флегматично дивиться на келих:
- Чого тут цікавого - я вже двадцять років на такий одружений.

[Vatslav]

На квітковому базарі
Із вікна машини
Чоловік купити хоче
Квіти для дружини:
- Заплачу Вам, - промовляє,-
Суму я порядну -
Підберіть мені, будь ласка,
Сто одну троянду.
Продавчиня підібрала
Чоловіку квіти:
- Що ж такого Ви страшного
Змогли натворити?

[SAN-GENARO]

Йшла ворона по перону -
Всі дивились на ворону.
Всім було незрозуміло,
Чом ворона біла-біла. У буфеты в дядька з дива
Аж застрягла в роті слива,
Впав у тітки бутерброд
І не міг закритись рот.

Йшла ворона по перону -
Всі дивились на ворону,
Ніби їхали не в Брест,
А на гору Еверест...

І чому, незрозуміло,
Ця ворона біла-біла
Стільки лиха наробила
Та знялась и полетіла?

[SAN-GENARO]

Як вареники варили кум і я

Кум поїсти неабиякий мастак.
Йому жінка, що не зварить, все не так.
Вередує: — Як з'їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані,— каже,— був...
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку — смак і шик!
З нею з'їсти можна власний черевик.—
Раз в неділю ми остались без жінок: читать дальше

Подались вони раненько на товчок.
Ми із кумом закурили, сидимо.
Кум наліво, я направо — плюємо.
— Не зоставили нам їсти, то й нехай...
А ми зваримо вареники давай!
Налили ми в ночви свіжої води.
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а кум мій — макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки — красота!
Потім перцю і лаврового листа.
Тісто витягли на стіл ми та й січем —
Я ножакою, а кум мій сікачем.
В казані кипить, аж піниться вода.
Я ліплю, а кум вареники вкида.
На вусах у мене тісто, в нього сир.
Кум по кухні походжа, як командир.
— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам
Отакунького вареничка не дам!
В казані вода вирує, булькотить.
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке воно на смак.
Поділили ми вареник, сидимо.
Кум виделкою, я ложкою — їмо.
Я помалу ремиґаю, кум жує.
— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —
Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.
В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.
Просить: — Стукни по потилиці мене! —
Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Кум затявся на своєму: — А жінкам
Я однаково й понюхати не дам! —
Те, що я не з'їв і кум мій не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан? —
І надів йому на голову казан...