Український гумор

[Vatslav]

Важке умовляння

- Все буде добре, не журись і вся не роздягайся.
Знімай, Тамарочко, труси і задом повертайся.
- Романе, я не хочу в зад, ти, навіть, не надійся!
- Та це не боляче, повір! Розслабся і не бійся.
- Ні! Ти обманюєш мене. Аби ж то я не знала,
Що буде боляче. Мені все Лілька розказала!
- Якби ж не смикалась вона так, начебто щось втратить,
То я б тоді, звичайно, зміг безболісно потрапить.
- Та я ж соромлюсь, зрозумій!
- Не треба це робити -
Ми по сусідству живемо і вже давно не діти.
Іще я хочу, щоби ти затямила єдине:
Для мене, якось, все одно - чи жінка, чи мужчина.
- Тоді, будь ласка, не дивись, поспівчувай хоч краплю!
- Скажи, а як же я тоді, не дивлячись, потраплю?
- Ну, я не знаю... Може ти попробуєш на дотик?
- На дотик? Це вже через край! Ану, відкрий свій ротик.
Бери швиденько і ковтай, та тільки знай Тамаро:
Що користі пігулки ці приносять дуже мало.
Укол - надійніше, так ти ж така вся неприступна...
Гаразд, іди тоді скажи, щоб входила наступна.

"Аби ж хто-небудь тільки знав, як важко це терпіти:
Доярок наших умовлять, щоб щеплення зробити!"

[SAN-GENARO]

- Шо пан палить: "Ватру” чи "Орбіту”?
- Нє, пан палить сільраду.
- О, то пан має рацію.
- Нє, то сусід має рацію, а пан має кулемета.

Давно то було. Тільки-тільки з’явилась порода людей - нові руські, нові українці...
Заходить новий українець в Швейцарський банк і каже:
- Мені б невеличкий кредит…
- Так-так, підхоплюється банківський клерк, звичайно. Яка сума Вас цікавить?
- Сто доларів.
- Добре, відповідає дещо розгублено клерк. А на який період?
- На рік.
- Але навіть таку мізерію потрібно чимось гарантувати…
Новий українець дістає ключі з карману:
– Ось новенький 600 мерседес. Неділю назад придбаний. Ось документи. Машина біля входу.
Клерк переглянув документи, вийшов, побачив машину – ніби все в порядку. Знизав плечима, взяв документи з ключами та й видав 100 доларів.
Через рік заходить новий українець до банку, кладе 110 доларів – тіло кредиту з процентами. Забирає ключі, документи на авто і розвертається до виходу. Вже біля дверей його наздоганяє клерк:
- Зачекайте, зачекайте будь ласка. Поясніть, в чому сенс? Така мала сума, а в заставі такий дорогий автомобіль.
- Розумієте, мені потрібно було в Україну на рік. А де я іще у вашій країні за 10 доларів на рік знайду платну стоянку?

Мам, а що сьогодні буде на вечерю?
- Сьогодні на вечерю, донечко, буде одна грузинська страва – жриШОдали!

[chimmik]

-Ти мене любиш???
-А шо я по-твоэму зараз роблю?!!

[SAN-GENARO]

Перетворився хлопець на курку, заходить в курник:
- Чуєте...а як нести яйця ?
- Треба тужитись.
- ЕЕЕЕЕЕЕ.....иииииииии! Не виходить!
- Спробуй сильніше тужитись.
- Ииииииииииииии......еееееее.
І тут лунає голос:
- Вань, прокидайся, ти всю постіль обісрав!

Львів, ковзанка:
- Прокат ковзанів - 5 гривень
- Прокат коньков - 25 гривен.

1447173778_ukrayinsk-anekdoti.jpg

[chimmik]

-Кум,пить будеш?
-Буду!!!
-Ну,як будеш позови!

[sletar]

Розмовляють два приятелі:
- Що ти подаруєш дружині на річницю вашого весілля?
- Я її везу в Австралію.
- Та ти що? Така дорoга подорож на річницю весілля? Що ж ти їй тоді подаруєш на ваш п'ятдесятилітній ювілей?
- А на п'ятдесятилітній ювілей я за нею приїду

[SAN-GENARO]

- Тату, а у бабусі Клави яке повне ім'я?
- Клавдія.
- Блін, а ми з пацанами посперечалися, що Клавіатура!

Прийшли вівці до голови колгоспу:
- Сергій Петрович, давай довідку, що ми велика рогата худоба!
- Та ви чо, овечки, зовсім з глузду бовкнув? З яких це пір?
- Не даси?! Ми тоді голодування оголосимо! Не буде тобі ні вовни, ні сиру, ні м’яса …
- Так нате, нате, божевільні …
Через тиждень приходить колгоспний бик-заплыдник. Розмахуючи у носа голови папырцем:
- Ти цей папірець підписував?!
- Так змусили ж …
- Тоді займися ними сам, у мене коліна вже болять!

1447178994_ukrayinsk-anekdoti.jpg

[chimmik]

Купив я в кума мішок зерна.Несу.
Шось він легкий.Мабуть кум мене надурив.
Іду далі.Та ні - вага номальна.
Дойшов до хати-важучий чувал.
Мабуть я кума надурив!

[chimmik]

Вітер дує.Сніг шурує.
Мабуть будє дощ.
Мати в хаті розтопила.
Мабуть будє борщ.
Чужий дядько йдє до хати.
Мабуть мамкин брат.
Вони разом полягали.
Мабуть будуть спать.

[SAN-GENARO]

Після добрячої п’янки два кума Іван та Петро полягали спати. Петро ліг на дивані, а Іван на підлозі. Вночі, Іван, зіпхав Петра на підлогу, а
сам ліг на диван.
Ранок. Ще темно. Іван прокидається від дикого шуму і істеричних криків кума Петра:
— Іване, курча мать! Включи світло, я з дивана злізти не можу!