досье Петра Порошенко и его путь из бизнеса в президенты

Офшори Порошенка і як Кличко будує вілли біля Київського моря:

Склад групи ФСБ РФ:

командир групи - позивний Сокіл;

оператор технічних засобів розвідки - Олександр Петров, позивний Русак, житель Москви, кадровий військовий ФСБ РФ;

снайпер - позивний Макар;

командир розрахунку - військовослужбовець 4-ї окремої мотострілкової бригади Рустам Мусаєв, 04.04.1986 року народження;

стрілець 4-ї окремої мотострілкової бригади Олександр Свиридов, 10.05.1957 року народження.

27 лютого снайпер із позивним Макар, під керівництвом командира групи з позивним Сокіл, зробив постріл по позиції "Яма" 93-ї бригади ЗСУ, внаслідок якого молодший сержант Володимир Федченко зазнав поранення голови, несумісного з життям.

Насправді ж саме союзники врятували Радянський Союз від розгрому. І другий фронт (насправді — перший) англійці та французи відкрили 3 вересня 1939 року, коли об’явили війну Німеччині. Тоді, коли СРСР ще був союзником Німеччини, постачав їй нафту, бавовну, зерно, бензин та інші стратегічні товари, необхідні для ведення війни. І разом з Німеччиною воював проти Польщі (всупереч Польсько-Радянському договору про ненапад, що діяв до 31 грудня 1945 року). І підписував угоди про розподіл Європи, які кокетливо називають пактом Молотова-Ріббентропа. Насправді ж, звичайно, це пакт Сталіна-Гітлера.
І, попри швидкий розгром Франції, англійці не злякались війни з Гітлером (на боці якого на той час був і Сталін) практично наодинці. « Ми підемо до кінця, ми битимемось у Франції, ми битимемось на морях та океанах, ми битимемось з нестримною впевненістю і нестримною силою в повітрі, ми захищатимемо наш острів, якою б не була ціна, ми битимемось на пляжах, ми битимемось на місцях висадки, ми битимемось на полях і вулицях, ми битимемось на висотах, ми ніколи не здамося». Лише в одній Битві за Британію (9 липня – 30 жовтня 1940 року) англійці знищили понад 1700 німецьких літаків. А в битві за Атлантику, на яку відтягувалися колосальні ресурси рейху, союзники потопили понад 700 німецьких підводних човнів. Підводний флот був елітою Німеччини – для нього не шкодували нічого. А кожен підводний човен – це десятки непобудованих танків та літаків.
І ще один фронт союзники відкрили 26 липня 1941 року, заморозивши всі японські активи в Сполучених Штатах і встановивши ембарго на постачання нафти в Японію. Тим самим спровокувавши на війну Японію, що позбавилась 95% всієї нафти, що постачалась в країну. Цим вони врятували Радянський Союз від нападу японців на Далекий Схід, що, у свою чергу, дозволило перекинути сибірські дивізії під Москву в найтяжчий для країни час.
Союзники не пустили німців до близькосхідної нафти, життєво необхідної для армії рейху. Під час Курської битви, союзники висадились на Сицилії й почали Італійську кампанію, не дозволивши Гітлеру перекинути резерви на Східний фронт. І вже у 1943 році союзники змусили Італію вийти з війни.
Авіація союзників методично знищувала промисловість та інфраструктуру Німеччини, змушуючи її тримати величезний повітряний флот в Європі, а страх перед висадкою союзників сковував серйозні сухопутні сили.
З листопада 1941 року почалася американська допомога Радянському Союзу в рамках програми ленд-лізу. Гарріман, інструктуючи делегацію від США, повторював: «Давати, давати й давати, не розраховуючи на повернення, жодних думок про отримання будь-чого на заміну».
Допомоги Радянський Союз отримав на 11 мільярдів тих ще доларів. 18 тисяч літаків і понад 11 тисяч танків. 44 тисячі джипів. Жуков про допомогу союзників: «Отримали 350 тисяч автомашин, та й яких машин!.. У нас не було вибухівки, пороху. Не було чим споряджувати патрони для гвинтівок. Американці по-справжньому виручили нас з порохом, вибухівкою. А скільки листової сталі вони нам гнали. Хіба могли б ми швидко налагодити виробництво танків, якби не американська допомога сталлю».
На американських вантажівках ми возили свою артилерію. Основним шасі для легендарних «Катюш» стали американські «Студебеккери».
Союзники затикали своїми поставками всі дірки радянської промисловості. Невеличкий технічний відступ. Основою танкової башні є величезний підшипник, навколо якого встановлено не менш величезне зубчате колесо. Від діаметра цього підшипника напряму залежить калібр гармати, яку можна розмістити в башні. Так от, у всьому Радянському Союзі було всього ДВА СТАНКА, які могли виготовити погон башні для гармати калібру 85 мм і більше. Танк Т-34 отримав велику башню з 85-мм гарматою лише після отримання третього станка. Ще від союзників ми отримали багато броньового прокату для виробництва танків.
До січня 1942 року від промисловості Радянського Союзу залишилась всього половина. Дуже постраждало виробництво пороху й вибухівки. З трьох заводів по випуску алюмінію залишився один – найменший на Уралі. Випуск алюмінію вимагає величезної кількості електрики. Тому заводи розміщувалися на Дніпрі й Волхові – поблизу електростанцій. А потім туди прийшли німці. СРСР під час війни виробив 263 тис. тонн алюмінію, а від союзників отримала 328 тис. тонн. Тобто понад половину наших літаків було зроблено з американського і канадського алюмінію.
Радянському Військово-морському флоту по ленд-лізу було поставлено понад 500 бойових кораблів та катерів. В тому числі 28 фрегатів, 89 тральщиків, 78 великих мисливців за підводними човнами, 60 сторожових катерів, 166 торпедних катерів, а також 43 десантних судна. Союзники поставили нам у півтора раза більше, ніж Радянський Союз випустив за всі роки війни. Ми не виробляли у роки війни своїх локомотивів – американці поставили нам 1900 паротягів і 66 дизель-електровозів. Американці поставили вдесятеро більше вагонів, ніж їх було випущено під час війни. Третина всієї вибухівки – це допомога союзників. Поставки подвоїли наше виробництво кобальту та потроїли виробництво олова. Американська тушкованка врятувала від голодної смерті сотні тисяч людей – ми отримали чотири з половиною МІЛЬЙОНИ тонн продовольства. І все це практично безкоштовно. За знищену в ході боїв військову техніку США відшкодування не вимагали. Закон про ленд-ліз передбачав оплату лише цивільних поставок: залізничного транспорту, електростанцій, пароплавів, вантажівок і решти обладнання, що перебувало у країн-отримувачів станом на 2 вересня 1945 року. Американці кілька разів зменшували вартість боргу – в підсумку до 2006 року росія погасила свої борги по ленд-лізу, оплативши $722 млн, (близько 7% від загальної вартості лише цивільної частини поставок). При всьому тому, що сьогоднішній долар «легший» за долар 1945 року приблизно в 11 разів.
З 1941 по 1945 роки СРСР отримав від союзників – в соновному від США – як допомогу по ленд-лізу (офіційні цифри в стислій формі):
• 22’195 літаків,
• 12’788 танків та самохідних артилерійських установок,
• 477’758 автомобілів різних моделей,
• 8’218 зенітних гармат,
• 136’000 кулеметів,
• 1’000 радіолокаційних станцій та гідролокаторів,
• 1’860 паротягів,
• 511 різних суден:
o 28 фрегатів,
o 89 тральщиків,
o 78 великих мисливців за підводними човнами,
o 60 сторожових катерів,
o 166 торпедних катерів,
o 43 десантних судна,
o 4 підводних човни.
• 15 млн. пар чобіт,
• 50 тис. т шкіри для пошття взуття,
• 54 тис. м шерсті,
• 250 тис. т тушкованки,
• 300 тис. т жиру,
• 65 тис. т масла,
• 700 тис. т цукру,
• 344 тис. т вибухівки,
• 2 млн. т нафтопродуктів,
• 2,5 млн. т спеціальної сталі для броні,
• 400 тис. т міді й бронзи,
• 263 тис т алюмінію…

Якби не дії та фінансування західних союзників, то СРСР був би розгромлений, жертв було б значно більше, а наш світ був би іншим. І це не припущення, а зрозумілий і логічно обґрунтований висновок. Але ті, хто пише щорічний сценарій #побєдобєсія, це сором’язливо замовчують. Вони традиційно легендаризують брехню, замовчують непоказну правду та цинічно маніпулюють людьми. Тому що їх мета не вшанувати пам’ять загиблих і подякувати тим, хто допоміг решті вижити, а сфальсифікувати історію у своїх інтересах і реалізувати свій мерзенний сценарій. Різні цілі. Саме тому й триває ця вакханалія і танці на кістках, які режисують кремлівські мерзотники. Читайте, діліться, розповідайте оточенню. Тому що пітьма омани боїться лише світла правди. (с)

Борислав Бляхер-Береза народився у Києві. Має диплом Київського національного торговельно-економічного університету. Громадянин України та Iзраiлю. Протягом 2009—2014 років проживав на території України. Безпартійний, проживає у місті Києві[2].
Єврей, юдей[3], багато років підряд хоча б раз на рік їздить в Ізраїль.[4] У 1991 виїхав жити як репатріант у Ізраїль.[5].

Яничари — регулярна піхота Османської імперії в 1365 - 1826 роках. Яничарські війська виконували також поліцейські і каральні функції в державі.