19 лютого 1861 в росії було скасовано рабство. Так, ліквідація кріпацтва відбулась після поразки в кримській війні. Що чекає росію після поразки в російсько-українській війні? Скоріше за все, росія перестане існувати в тому вигляді в якому вона зараз є.

рабство и крепостное право сИЛЬно очень отличаются

Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Свята Церква називає його також апостолом любові, бо в основі його життя лежать жертовність та всеохопна християнська любов: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4: 8 ).

Більшу частину життя апостол проповідував Слово Боже в Ефесі та інших Малоазійських містах, навертаючи до християнської віри язичників, а в період заслання на острів Патмос Іоану явилося Боже Одкровення. Так була створена єдина новозавітна пророча книга Апокаліпсис, в якій розкриті таємниці мабутнього Церкви та кінця світу. Повернувшись до Ефесу, святий Іоан Богослов записав Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа, де закликав християн любити Господа і ближнього свого, що без любові людина не може наблизитися до Бога.

У своїх посланнях святий Іоан Богослов закликав: «Дiти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а дiлом i правдою» (1 Ін. 3: 18). Вже в глибокій старості, як говорить Священне Передання, дізнавшись про хлопця, що зійшов з істинного шляху та став ватажком зграї розбійників, апостол Іоан вийшов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, розбійник став ховатися, та апостол побіг за ним і благав зупинитися, обіцяючи взяти на себе гріх юнака, щоб той покаявся і не нищив своєї душі. Зворушений теплотою любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.

Апостол Іоан Богослов помер у віці ста з лишком років. Він набагато довше прожив, ніж решта учнів Господа Ісуса Христа, залишившись єдиним живим свідком земного шляху Спасителя. Увесь шлях Іоана Богослова – це служіння Любові. Нехай святий євангелист стане покровителем кожного вірянина, даруючи гармонію Господньої любові.

8 листопада Свята Православна Церква вшановує пам’ять одного із ранньохристиянських великомучеників – святого Димитрія Солунського.

Святий великомученик Димитрій народився у сім’ї римського проконсула міста Солунь (нині Салоніки в Греції) у III ст. На той час більшість мешканців міста були язичниками, але чимала християнська громада, заснована апостолом Павлом, існувала вже триста років. До таємних сповідників християнської віри належала і родина Димитрія. Коли хлопець подорослішав, батьки показали йому чудові ікони Христа й Богородиці. Тоді Димитрій дізнався, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог. День у день юнак ревно молився й уважно слухав євангельські розповіді. Невдовзі батько Димитрія відійшов до Бога, а юнакові довелося заступити його місце. За наказом імператора, молодий правитель мав виявити й ув’язнити солунських християн. Проте Димитрій цього не зробив, а відверто оголосив, що вірить у єдиного Істинного Бога, і почав навертати язичників. Дізнавшись про це, імператор Максиміліан розгнівався і наказав вкинути Димитрія до в’язниці, а сам зажадав розваг. Володар дуже тішився, коли гладіатор Лій кидав невинних християн на гострі списи, аж поки на двобій вийшов юнак Нестор. Перед поєдинком він попрохав у Димитрія благословення на бій, і почув провіщення своєї перемоги та смерті. Мужній юнак не злякався смерті й став до бою. А слова Димитрія і справді виявилися пророчими. Втративши свого улюбленця, знавіснілий Максиміліан наказав стратити Нестора, а з ним і Димитрія, який допоміг йому своєю молитвою. Сталося це у 306 р.

За правління імператора Костянтина Великого (306-337 рр.) над могилою великомученика Димитрія спорудили храм, а через сто років були віднайдені його нетлінні мощі.

При гробі великомученика Димитрія відбувалися чудеса і зцілення. Так, у час правління імператора Маврикія авари оточили місто Солунь. Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і вороже військо кинулося втікати. Іншого разу святий врятував місто від голоду. Житіє святого Димитрія оповідає, що він звільняв християн з ворожого полону і допомагав їм повернутися до Солуня.

З VII століття біля раки святого Димитрія почало текти запашне й чудотворне миро, про що писали сучасники. У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього: «Миро за своєю властивістю не є водою, але густіше за неї, і не схоже на жодну з відомих нам речовин… Воно дивніше від будь-яких пахощів не лише штучних, але й від тих, що за природою створені Богом». Тому великомученика Димитрія Свята Церква вшановує як Мироточивого.

День в історії. Дебютував за збірну на Уемблі,Максим Левицький зіграв у збірній лише вісім поєдинків, але серед них були дуже резонансні…
читать дальше

26 листопада
1972 рік — у місті Шахти Ростовської області народився Максим Левицький, який зіграв за збірну України вісім матчів (10 пропущених м'ячів). Дебют голкіпера у головній команді країни відбувся 31 травня 2000 року — у товариській зустрічі з Англією (0:2) у Лондоні на легендарному Уемблі. Максим замінив В'ячеслава Кернозенка вже після двох пропущених м'ячів на 85-й хвилині. У листопаді 2001 року воротар відіграв обидва матчі пам'ятного плей-офф кваліфікації до чемпіонату світу проти Німеччини (1:1 у Києві та 1:4 у Дортмунді). Що цікаво, із восьми поєдинків голкіпер провів у збірній України повністю лише три матчі та два з них — із німцями.

Професійну кар'єру Левицький розпочинав у Таврії. Відіграв у кримській команді понад сто матчів. Після цього грав за новоросійський Чорноморець. Саме із цієї команди голкіпера викликали на перший матч у збірній Украни. Потім перейшов у французький Сент-Етьєн. 2001 року став воротарем московського Спартака. З ним виграв чемпіонат Росії (як гравець Спартака Максим провів у збірній сім матчів). Далі Максим знову повернувся до Чорноморця. Потім грав за московське Динамо, Сибір, Терек, Ростов та друголіговий Торпедо-ЗІЛ, де й завершив кар'єру. Нині проживає із сім'єю у Києві.

За національну збірну України Андрій Гусін виступав упродовж 13-ти років, забив дев'ять м'ячів, серед яких дуже важливі,
читать дальше

11 грудня
1972 рік — у Золочіві Львівської області народився Андрій Гусін, який зіграв за збірну України 71 матч, в яких забив дев'ять голів. У національній команді півзахисник дебютував 26 червня 1993 року у товариській зустрічі з Хорватією (1:3). У перерві замінив Юрія Грицину та забив м'яч. А найпам'ятніший гол Гусін відправив у ворота збірної Греції (1:0) 8 червня 2005 року. Це був найважливіший виїзний поєдинок у рамках відбору до чемпіонату світу-2006. У складі збірної грав у Німеччині, дійшовши до чвертьфіналу чемпіонату світу.

Починав нападником, відкрився як центрхав
Професійна кар'єра Гусіна розпочиналася у другій лізі, де Андрій виступав за Газовик (Комарно). У сезоні 1992/1993 півзахисник грав за львівські Карпати, з якими дійшов до фіналу Кубка України. Там біло-зелені поступилися Динамо. До складу киян Гусін перейшов у міжсезоння, де спочатку грав за резервістів у першій лізі, причому діяв у нападі. У першій команді Валерій Лобановський використав Гусіна опорним півзахисником, де футболіст і виявив себе у всій красі. Провівши в Динамо понад десять успішних років, Гусін вирушив до Росії, де грав за самарські Крила Рад та раменський Сатурн. У 2010 році входив до тренерського штабу Анжі, а після повернення до Києва працював старшим тренером Динамо-2. Пізніше був тренером Крил Рад і знову Анжі. Андрій Гусін трагічно загинув 17 вересня 2014 року під Києвом, не впоравшись із керуванням мотоциклом на автодромі.

Первый среди украинцев: ровно 47 лет назад легендарный форвард Динамо Блохин получил «Золотой мяч»,30 декабря 1975 года легендарный нападающий киевского Динамо Олег Блохин был удостоен самой престижной индивидуальной награды Европы – Золотой мяч, который вручается французским еженедельником France Football.
читать дальше

Блохин набрал на тот момент рекордное количество баллов с момента начала вручения приза – 122. На целых 80 очков динамовец опередил Франца Беккенбауэра и почти на сто – Йохана Кройфа.

Киевское Динамо с Блохиным на острие завоевало в 1975 году два престижных евротрофея – Кубок Кубков, победив Ференцварош, и Суперкубок УЕФА.

Особенно ярким получился триумф в двухматчевом противостоянии с обладателем КЕЧ – мюнхенской Баварией. Три гола Блохина в двух матчах принесли «Динамо» уверенную победу и Суперкубок.

«О победе мне стало известно за неделю до Нового года. Кажется, сидел дома – у меня тогда вроде что-то с ногой было. Мне позвонили и сообщили о выигрыше «Золотого мяча». Сначала подумал, что это предновогодняя шутка»,

Блохин выступал за киевское Динамо с 1969 по 1988 год, за которое забил 266 мячей (клубный рекорд). С ним киевляне шесть раз выигрывали чемпионат СССР, стали первым советским клубом, поднявшим европейский трофей (Кубок кубков) в 1975 году, и повторили этот подвиг в 1986 году.

Блохин является одним из трех украинцев, которые смогли выиграть «Золотой мяч». Кроме него это удалось Игорю Беланову (1986) и Андрею Шевченко (2004).

vBulletin [video]

31 грудня. Сьогодні народилися... Фергюсону — 81,Стів Брюс (1960) — англійський футболіст і футболний тренер. Як гравець найбільш відомий за своїми виступами за «Джіллінгем», «Норвіч Сіті» та «Манчестер Юнайтед». Як головний тренер найбільш відомий по роботі в «Бірмінгем Сіті», «Вігані» та «Сандерленді».
читать дальше

Алекс Фергюсон (1941) — шотландський нападаючий і футболний тренер. З 1986 по 2013 роки був головним тренером англійського клубу «Манчестер Юнайтед». Фергюсон — найтитулованіший тренер у британському футболі. Визнається одним із найбільших тренерів в історії світового футболу. Займає перше місце в списку найкращих тренерів усіх часів і народів за версією World Soccer і ESPN FC.

Фергюсон беззмінно очолював «Манчестер Юнайтед» протягом 26 років, вигравши за цей час рекордну кількість титулів, включаючи 13 перемог у Прем’єр-лізі і 2 перемоги в Лізі чемпіонів. Під керівництвом Фергюсона «Юнайтед» виграв більше трофеїв, ніж за всю свою попередню столітню історію. 19 грудня 2010 року Фергюсон побив рекорд сера Метта Басбі за тривалістю перебування в посаді головного тренера клубу. У 1999 році Фергюсон був присвячений у лицарі королевою Єлизаветою II. У 2002 році він був включений до Зали слави англійського футболу.

У сезоні 2012/13 «Юнайтед» виграв Прем’єр-лігу, ставши чемпіоном Англії в 20-й раз у своїй історії. Це була 13-та перемога Фергюсона в Прем’єр-лізі. 8 травня 2013 року сер Алекс Фергюсон оголосив про рішення піти у відставку з посади головного тренера клубу після закінчення сезону. За підсумками сезону Фергюсон в 11-й раз був визнаний найкращим тренером року в Прем’єр-лізі.

84 роки тому народився Валерій Лобановський — найвеличніший тренер в історії українського футболу, який залишив помітний слід у світовій історії гри,
читать дальше

6 січня
1939 рік — у Києві народився Валерій Васильович Лобановський — найвеличніший вітчизняний тренер, знаний гравець київського Динамо, теоретик і практик великого футболу. Лобановський-гравець поєднував у своїх діях техніку та міць крайнього форварда. Лобановський-тренер став використовувати найкращі фізичні дані своїх підопічних, поєднуючи їх із високою синхронністю та інтенсивністю командних дій.

Перший єврокубок для СРСР
Грав за Динамо, Чорноморець та Шахтар. Завершив виступи у 29 років і невдовзі очолив Дніпро. За кілька років піднявши команду до вищої ліги. Його тандем з Олегом Базилевичем вважався найперспективнішим у тодішньому радянському футболі. Шанс у Динамо молоді тренери використали сповна. Вже незабаром вони привезли до СРСР перший єврокубок (Кубок кубків 1975 року, а потім — Суперкубок Європи). Лобановський багато років очолював Динамо та збірну Радянського Союзу. Побував у відрядженні в ОАЕ та Кувейті. 1996 року Валерій Васильович повернувся до рідного клубу. А 2000 року дав згоду очолити національну збірну України (до того був консультантом наших збірних).

Майбутні віце-чемпіони перейшли дорогу
З 18 матчів під керівництвом Валерія Васильовича команда №1 виграла шість, програла п'ять при семи нічиїх. На жаль, героїчно пройшовши з другого місця у плей-офф ЧС-2002, наша збірна поступилася у двораундовій дуелі німцям — майбутнім віце-чемпіонам світу. І змушена була пропустити черговий мундіаль. Хто знає, скільки сил та здоров'я коштували Лобановському найважчі випробування на двох фронтах… 13 травня 2002 року у Запоріжжі великий тренер помер після інсульту під час календарного матчу із Металургом. Його пам'ять незабаром вшанували гравці Реала та Байєра у фіналі Ліги чемпіонів. За крок від якої він як тренер був тричі у кар'єрі.

Система Лобановського. Напевне, найкращий фільм про легендарного українського тренера