Втім, президент та його команда поки що не пояснюють, що саме робитиме влада, якщо більшість опитаних громадян дадуть ствердну відповідь.

Щоб передбачити, як така ініціатива працюватиме на практиці, не треба будувати прогнозів. Адже в Україні вже є одна вільна економічна зона на окупованій території - в Криму.

Приклад не з історії
Її було створено сім років тому, у вересні 2014 окремим законом, - через пів року після анексії Криму Росією.

За цим законом ВЕЗ "Крим" має діяти 10 років.

Тоді, пояснюючи для чого ВЕЗ на території, яку Україна де-факто не контролює і проти якої запроваджені міжнародні санкції, ініціатори закону казали, що хочуть забезпечити легальні засади для роботи тих українських підприємств, що залишилися в Криму, або ж для тих українських підприємств, які і досі ведуть бізнес із Кримом.

По факту ВЕЗ "Крим", а саме вільна митна зона, дозволила масово ввозити в Крим, а звідти - до Росії товари без мит, а також суттєво спростила подачу електроенергії на анексований півострів.

Згодом, як каже кримський економіст Юрій Смєлянський, для тих, хто мав бізнес-інтереси та активи в Криму, все склалося "добре".

"Використовуючи норми цього закону, українські резиденти перереєстрували свої підприємства як резиденти Російської Федерації, їх активи продовжують працювати, приносити прибутки, податки платять окупантам, і все в рамках закону", - пояснює він.

"Ми по суті створили ситуацію, яка заохочує економічний колабораціонізм, а це вже удар по національній безпеці", - каже пан Смєлянський.

З іншого боку, ВЕЗ ускладнювала життя тим українським громадянам, які залишилися в Криму, але стали "нерезидентами", бо опинилися по інший бік митного кордону.

Саме через це, наприклад, переселенці з "мирного" Криму були змушені вивозити особисті речі за так званим "списком туриста", тоді як переселенці з Донбасу, де йшли бойові дії, певний час могли безперешкодно вивозити все, що могли і хотіли взяти із собою.

Та й сам, здавалося б, суто економічний закон, по факту узаконив кордон із Кримом, який Україна називає своєю територією.

"Адміністративна лінія, що розмежовує територію Херсонської області та АРК Крим, а по суті є лінією фронту, перетворилася на держаний кордон. Чому? Там працюють прикордонники, там працюють митники, бо там інший митний режим. Там, де інший прикордонний та митний режим, - кордон держави", - пояснює Юрій Смєлянський.

Проти закону щодо ВЕЗ в Криму і до його ухвалення, і після виступали експерти, громадські організації, кримські татари.

А у вересні 2015 року тодішній міністр економіки Айварас Абромавичус визнав: ВЕЗ в Криму є неефективною через корупцію. ВЕЗ в Криму критикували також у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій.

Восени 2015 року активісти почали "блокаду" Криму з вимогою скасувати закон і саму ВЕЗ, але цього так і не сталося.

Суперечки поновилися у 2018-му, коли в парламенті вирішили інтегрувати скасування закону про ВЕЗ в Криму у закон про реінтеграцію Донбасу. Але це так і не було враховано в остаточній версії закону.

Пропозиції скасувати ВЕЗ "Крим" були також після зміни складу парламенту у 2019-му, але так само не знайшли підтримки у Раді. Тож і досі в Криму, який Росія вважає своєю територією, і де усі мешканці вже мають російські паспорти, а підприємства сплачують податки до російського бюджету, діє українська вільна економічна зона.

ВЕЗ - що це взагалі таке і чи можна її запровадити після опитування?
Вільна економічна зона — це частина території країни, де діє інший митний чи податковий режим.

Це можуть бути вільні виробничі чи науково-технічні зони, наприклад, для стимулювання виробництва товарів та послуг на експорт. Це можуть бути порти, туристичні чи рекреаційні зони, зони прикордонної торгівлі та банківські (офшорні) вільні зони. Або ж як в Криму, де працює вільна митна зона, а також не сплачуються загальнодержавні податки та збори.

Важко уявити, що із перерахованого може запрацювати на Донбасі до розв'язання конфлікту, адже саме конфлікт на сході України від самого початку став однією з найсерйозніших перепон для інвестицій не лише в цей регіон, а й загалом в Україну.

Якщо ж йдеться про непідконтрольні Києву території, то від початку конфлікту, а тим більше після "націоналізації" підприємств "владою" самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", і державні, і приватні компанії перевели, наскільки це було можливо, і діяльність, і персонал на підконтрольні території, де й платять податки.

З іншого боку, варто зазначити, що ще з 1998-99 років у Донецьку, а також у Донецькій та Луганській областях на 30-60 років були запроваджені спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку зі спецрежимами оподаткування та інвестицій.

За 10 років після їх створення в Україні жваво обговорювали їхню ефективність, - ще задовго до початку конфлікту на сході критики усіляких пільгових режимів називали їх "чорними дірками" бюджету.

Є ще один момент, що стосується можливості запровадження ВЕЗ на Донбасі.

ВЕЗ - це завжди про податкові чи митні пільги. Проте за Конституцією, питання щодо податків та бюджету не можна вирішувати на референдумі. А отже очевидно, що для законності таку ініціативу треба буде втілювати через окремий закон, на ухвалення якого у монобільшості може не вистачити голосів.