Скарга була подана ув’язненим Олександром Хлебіком, який відбуває покарання за звинуваченням у кількох злочинах, в тому числі бандитизмі та збройних пограбуваннях. Він був засуджений в квітні 2013 року одним із судів Луганської області, та отримав вирок – 8 років та 9 місяців увёязнення, яке відбуває у вёязниці міста Старобільськ Луганської області.

Згодом після засудження Хлебік подав апеляцію до апеляційного суду, розташованого в Луганську. Однак, оскільки у 2014 році місто було окуповане російсько-терористичними військами, рішення за його апеляцією досі не було винесено. Фактично, розгляд апеляції став неможливим, адже матеріали справи залишилися в Луганську.

Ув'язнений Хлебік позивався в Страсбурзі до України – він стверджував, що було порушено його право на здійснення чесного правосуддя у прийнятний часовий період.

Судді Європейського суду з прав людини одноголосно визнали, що Україна не відповідальна за наслідки втрати контролю над територією Луганської області. Взявши до уваги докази Києва щодо того, що Україна доклала всіх зусиль для отримання матеріалів справи, надала позивачеві можливість зустрітися з омбудсменом, а також аргументи про те, що проведення нового розслідування щодо звинувачень проти Хлебіка без доступу до матеріалів справи не є можливим, ЄСПЛ вирішив, що Україна не порушила Європейську конвенцію з прав людини.

Це рішення стало першим, де ЄСПЛ вивчав скаргу, пов’язану із втратою Україною контролю над окупованими територіями.