Мене, народного депутата, не четвертому році війни – а у мене немає зараз літака, у мене лише один нещасний коптер Фантом, майже такий, який я запускав у Раді, тоді усім було смішно. А коли я запускаю його, будучи нардепом, на фронті, чомусь нікому не смішно, і мені не смішно, мені соромно. Він недалеко літає і мало що бачить, танки зазвичай ховають подалі.

І я не можу до сих пір літака знайти для 58-ї, я не технарь, щоб його самостійно склепати і налагодити, я лише особа з політичним статусом, я лише спромігся двічі потрапити до Верховного Головнокомандуючого, і сказати йому про те, що на фронті хронічно не вистачає аеророзвідки. Не вистачає тій же 58-й бригаді, коли вона ще була на Авдієвці, з якої 4 чи 5 чоловік вчора склали голови, бо удар противника був неочікуваним, піхота і танки підійшли непоміченими, по непомічених шляхах підходу у несподіваний момент.

Нещодавно нечисленні штатні армійські аеророзвідники скаржилися мені (я передав міністру оборони), що їм недодають дизеля, котрий їм покладено по розпису. Зате сепарським танкам дизелю вистачає.

***

Що за користь од сліз.

Перше. По фронту вже котрий рік діє наказ не завдавати превентивного удару. Якщо іде ДРГ, або, як учора, навіть штурмова група, то, у відповідності до політики Мінська, по ній стріляти не можна, аж поки противник не почне безпосередньо загрожувати життю та здоров’ю солдат, тобто не почне вогонь сам або не зблизиться на очевидно небезпечну відстань.

Для того, щоб завдавати удару на попередження, обробляти місця, де реально чи потенційно агресор ховає свою бронетехніку, боєприпаси чи просто ходить періодично пішки – ми даємо ворогу широке поле для маневрів. І якщо якийсь наш солдат не стерпить і відкриє вогонь – його чекатиме дисциплінарна відповідальність.

За таку політику, коли противник почуває себе вільно, ми платимо десятками життів щомісяця. Без відповіді – для чого ці жертви? Який буде фінальний результат такої тактики? За що саме ми платимо цими життям щодня, щотижня, щомісяця?

Друге. Тактика НЕзавдання удару першими мала б сенс, якби існувала чітка програма налаштування армії на негайну відповідь у разі навіть спроби обстріляти чи якось по-іншому атакувати наші позиції. Мається на увазі, побудова такої системи оборони, коли б безпілотники та інші засоби виявлення та розвідки виявляли усі ДРГ ще на підступах, «гради» та іншу артилерію вираховували миттєво, і знищували негайно.

Придністров'я, а точніше невизнана "Придністровська Молдовська республіка" — штучне квазідержавне утворення, що виникло в 90х роках 20 ст. завдяки гібридній агресії Росії на території республіки Молдова. Повністю контролюється з боку РФ та на її території розташовано військовий російський контингент загальною чисельністю до 5000 чоловік.

Вложение 675161

Сила не така вже й серйозна, але фактор, з котрим необхідно рахуватись. Не варто забувати і про те, що це штучне утворення є базою підготовки диверсійних груп, котрі після цього закидуються і виконують завдання. Прикладів - аж декілька терактів та диверсій, вчинених в 2015-16 рр. в Одесі безпосередньо особами, що прибули з Тирасполя. Їх інструктором був бойовик “Боцман”, що розстрілював майданівців 2 травня 2014 року. Одночасно "ПМР" є і неконтрольованим ані Україною, ані Молдовою утворенням, куди часто тікають від правосуддя.

У 2006 р. в "ПМР" пройшов референдум, у результаті якого за приєднання до Росії проголосували 97,2 % виборців (нічого не нагадує?), але офіційно "республіка" так і не стала частиною РФ.

Вложение 675162

По факту сьогодні "ПМР" хоч якось існує завдяки контрабанді з України і напівлегальному товарообігу. І тільки завдяки цьому. На днях Петро Порошенко зустрівся з прем’єром Молдови Павлом Філіпом на пункті пропуску “Кучургани”, де відтепер працюватиме митний контроль не лише України, а ще і Молдовської республіки. Це лише маленька частинка заходів, що вживаються сьогодні для урегулювання придністровської проблеми і головне ще попереду. До слова, якраз в момент написання цієї статті парламент Молдови приймає резолюцію про виведення російських військ з Придністров'я

Самопроголошені керманичі "ПМР" та РФ тут же відреагували істеричними заявами про “геноцид Придністров’я” та ескалацію відносин, хоча по факту це є лише спробою зробити хорошу міну при поганій грі.

Вложение 675163

Що це все означає? Тепер (як і повинно було бути давно) митні збори за переміщення товарів отримуватиме і Молдова, а це серйозний удар по придністровському імпорту та додатковий важіль контролю. Чим сильніше він буде на кордоні з цим анклавом Московії, тим вищі шанси повернути території під контроль влади Кишиніву.

Ситуацію суттєво може поліпшити ще додаткове введення прикордонного контингенту ДПСУ із посиленим режимом несення служби з метою перекриття потоків контрабанди як в так і з "ПМР", але тоді невдоволених побільшає з обох сторін кордону та доведеться буквально саджати частину керівництва прикордонних районів наших областей, оскільки вони на цій контрабанді збільшують свої статки.

Але однозначно бити потрібно не по жителям "ПМР", а по керівництву “республіки” і їх російським покровителям. Втсановлення митниці Молдови при в’їзді в "ПМР" це своєрідний політичний ляпас її керівництву, демонстрація їх нікчемності і нелегітимності.

До цього Україна вже закрила транзит вантажів в "ПМР", а спільні заяви керівництва і України, і Молдови говорять однозначно про одне - у Росії забиратимуть цю вибухонебезпечну зону впливу та джерело локальної дестабілізації і агресії.

Автомобілі з номерами неіснуючої країни є також проблемою, що потребує вирішення.
Чи можете ви уявити, що відвідуючи Молдову або Польщу, побачите авто на номерах "ДНР"? Звучить абсурдно, правда?
А от по Україні, а найбільше — в Одеській області, авто на номерах "ПМР" — не рідкість.
Їздять вони на напівзаконних підставах, і Україні варто було б заборонити використання на нашій території незрозумілих номерних знаків та дати можливість власникам таких авто вивезти їх впродовж, наприклад, одного місяця. Після цієї дати — вилучення та штрафмайданчики із можливим відчуженням на користь держави. В свою чергу Молдові одночасно варто було б запровадити спрощену, пільгову процедуру перереєстрації власників таких ТЗ за її законами і правилами. Потрібно діяти комплексно, застосовуючи з одного боку заходи примусу, а із іншого — заохочення.

Вложение 675165

Геополітичне значення "республіки Придністров'я" сьогодні поступово нівелюється, а Кремль, розуміючи невигідність та безглуздість подальшого утримання "ПМР", все активніше намагається просувати ідею приєднання квазіреспубліки не до Молдови, а навпаки — до України. Але це довга і окрема тема, і я переконаний, що цей план провалиться.

Україна ж повинна застосувати увесь можливий спектр дипломатично-правових інструментів для встановлення молдовського контролю на окупованих територіях. В першу чергу це потрібно навіть не скільки Молдові, а скільки нам - ми збільшуємо свій геополітичний вплив, заохочуємо нового союзника та прибираємо з-під свого боку небезпечний шматок вілдуння російських імперських амбіцій, котрий постійно становить загрозу нашій національній безпеці.

Ми маємо всі можливості зробити це і одночасно послабити нашого ворога - Московію. Карфаген повинен бути знищений, і для цього потрібно використовувати всі можливості. Бо допоки існує імперська Москва - Україна під постійною загрозою та в небезпеці.

Сподіваюсь, карта патріотизму, котру нині перед виборами розігрує БПП і НФ, співпаде із діставанням “карти придністровської”.

Хочеться вірити.

Сергій Стерненко, м.Одеса

Но здесь не будем бежать впереди паровоза, так как не исключено вето Трампа, которое Конгрессу затем придется героически преодолеть.
Трамп становится токсичным:
Пресс-секретарь Трампа Шон Спайсер подал в отставку с занимаемого поста.
Адвокат Трампа Марк Касовиц также покинул Трампа.
И будет так:
Одесский нефтеперерабатывающий завод (НПЗ) по решению апелляционного суда окончательно конфискован у Сергея Курченко в пользу государства.
Две очень приятные новости:
В Украину приходит крупнейший спортивный бренд - Under Armour (США) намерена открыть первый магазин в Украине до конца 2017 года. Хотя я и пожизненный фанат Asics, но нужно признать - UA делают мега-качественную и стильную спортивную одежду и обувь.
Может кто-то помнит, что у Аэросвита в 90-х, 00-х был отличный прямой рейс Киев-Торонто. 9 часов в полете и -вуаля. Так вот, МАУ обещают его возобновить в следующем году. Правильное решение после введения Зоны свободной торговли между Канадой и Украиной.

"По данным следствия, в 2014 году бывший исполняющий обязанности Генерального прокурора Украины Олег Махницкий, его первый заместитель Николай Голомша, следователь Главной военной прокуратуры Вадим Приймачок, прокурор отдела Главной военной прокуратуры Руслан Кравченко и другие сотрудники прокуратуры организовали заведомо незаконное привлечение к уголовной ответственности гражданина России адмирала Александра Витко по политическим мотивам", — сообщила официальный представитель СК РФ Светлана Петренко.

"По ходатайству следователя ГСУ СК России Басманным районным судом в отношении Кравченко и Приймачука заочно избрана мера пресечения в виде заключения под стражу", — сказала она.

Ранее аналогичная мера пресечения заочно была избрана в отношении Махницкого и Голомши.

Свою причетність до російської армії Агєєв не заперечує, лише додає, що, на його думку, вона тут забезпечує ледь не миротворчу місію. На запитання про місію російських солдат на Донбасі він відповів: "Захист мирних громадян на території "ЛНР". А на уточнення, від кого, сказав: "Від Збройних Сил України".

При цьому полонений досі переконаний, що його країна війни з Україною не веде. "Що війну веде – із цим я не згоден. Все-таки допомагає Луганську і Донецьку, просто допомагає – гуманітарна допомога там, продукти", - каже російський військовослужбовець, якого затримали в складі ДРГ в районі Жолобка на лінії фронту АТО зі зброєю в руках.



Раніше Агєєв це пояснював тим, що військові стояли та охороняли самі себе. Тепер у нього з'явилася нова версія подій – з РФ він приїхав за власним бажанням, підписав контракт із терористами, зброю отримав від бойовиків. "Це було моє бажання, мені хотілося там служити. Приїхали, нас зустріли, відвезли у військомат Луганська. Там ми пройшли повторну медичну комісію, відправилися в підрозділ. Це ж робота: сказали робити – значить, робиш", - пояснив журналістам російський солдат.

Українські силовики пояснюють, що дозволом на зустріч матері з сином хотіли показати відкритість – і навіть пішли на виконання умов росіян щодо відсутності українських журналістів. Мати Агєєва відкрито критикувати брехню російської пропаганди навіть після побаченого не наважується. "Недоговорюють", - характеризує вона її. На запитання, чи є ж усе-таки російські військові на Донбасі, відповідає ухильно: "Є, нема – я не військовий політик. Мабуть, є. Найголовніше – це знайти вихід із ситуації нашим політикам, нашим президентам. Я проїхала по Україні, нічого поганого не зустріла, ставлення гарне", - каже росіянка.

Сам же Агєєв зізнався, що аж до сьогодні не знав, що офіційні збройні сили його країни від нього відмовились, та навіть із консульства ніхто до нього не приїжджав.

Мати полоненого на Донбасі російського військового Віктора Агєєва Світлана у п'ятницю, 21 липня, в'їхала на територію України. Вона вчора зустрілася із сином у Старобільську.

Але незадовго до вильоту в Москву Агєєвій телефонували із ФСБ і дали зрозуміти, що служба знає про її плани. Більш того таку її самодіяльність не вітає.

"Навіщо вам такі пригоди? Ви ж знаєте, що відбувається там, куди ви збираєтеся", - казав їй чоловік, який представився співробітником місцевого УФСБ.

Говорив таким несміливим приємним голосом. Не по собі мені якось стало. Ніби мене роздягли й все бачать", - згадує Агеєва.

Російського контрактника Агєєва 1995 року українські військові затримали у складі ДРГ бойовиків, яка була знешкоджена 24 червня під Жолобком в Луганській області.

28 червня в Міноборони РФ заявили, що захоплений у полон в Луганській області росіянин Агєєв минулого року "звільнився в запас".

Мати Агеєва, його друзі і колишні товариші зі служби підтвердили журналістам, що після строкової служби той залишився служити в армії за контрактом, який підписав у березні 2017 року.

Вона також наголосила, що російське командування жодного разу не виявило інтерес до його долі. Вона розповіла, що у їх невеличкому райцентрі знає матір, у якої син загинув на Донбасі.

"Я знаю, що у нас у районному центрі є мати, у якої син загинув", – розповіла Світлана Агєєва на відео, оприлюдненому 22 липня СБУ.

На питання, чи спілкувалася вона з родичами інших росіян, які, можливо, служать на території України (на Донбасі), Агєєва зазначила: "Ні".

"Не спілкувалася з командиром його частини, ніхто не телефонував. Я б була рада поспілкуватися, але ніхто не дзвонив", – додала вона.

Цаплієнко виклав відео спілкування з пресою затриманого на Донбасі російського військовослужбовця Віктора Агєєва. Коли один із журналістів поставив йому запитання, назвавши те, що відбувається, військовим злочином із погляду українського законодавства, утрутився Канигін.
"Узагалі-то це війна називається, коли солдати стріляють у солдатів. За міжнародним законодавством це війна. Я повинен був зробити цю ремарку", – заявив він.

Вложение 675205



У коментарях до поста українця Канигін заявив, що "негарно пересмикувати".

Вложение 675207

Вложение 675209

"Висновок треба зробити такий, що не мають люди стріляти один в одного. Не повинні. Країни повинні не воювати, а дружити. І щоб наші політики подумали про це, щоб не створювалися такі ситуації більше з нашими дітьми", - каже Світлана Агєєва.

Сам Агєєв у відповідь на запитання журналіста про повернення в Росію заявив, що не знає, що буде далі.

"Навіть якщо потім колись повернуся до Росії — то що далі?.. А ти (звертаючись до журналіста, - ......) чув, що сталося з ГРУшником Єрофєєвим (його разом з Александровим обміняли на Савченко, - ......), коли він повернувся? Його просто прибрали. Вбили", - відповів полонений військовий РФ на запитання журналіста.

"Я знаю точно. Про це всі говорять: і там, й тут, по цей бік. Всі знають, що з ним це зробили. Тому що говорив зайве", - додав Агєєв.

Крім того, він упевнений, що історія з Єрофєєвим - не пропаганда, якою зазвичай залякують на війні: "Просто так не стали б говорити. Я впевнений. Хоча вже ні в чому немає впевненості... Я просто хочу, щоб мене витягли звідси".