27 березня 1911 року нароився Миха́йло Миха́йлович Соро́ка — провідник Крайової екзекутиви ОУН на ЗУЗ (1934—1936), член Крайового Проводу ОУН (1940). Протягом 34 років був в'язнем радянських таборів, організатором руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ».
читать дальше

Член ОУН. Після арешту 1934 року найактивніших членів ОУН провід на чолі з Євгеном Коновальцем посилає на рідні землі Михайла Сороку із завданням формувати нові когорти бійців. Уведений у склад Проводу він стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ).

9 січня 1937 року його арештовують і ув'язнюють у Чортківській, Станіславській («Діброва») і Гродненській тюрмах, а згодом у концтаборі в Березі Картузькій. У вересні 1939 року після чергового поділу Польщі виходить на волю і в листопаді одружується з Катериною Зарицькою.

У грудні 1939 року став членом радянського спортивного товариства «Спартак». У січні 1940 року вступив на перший курс математичного факультету Львівського політехнічного інституту, паралельно працював «бібліотекарем і рисівником при бібліотеці фізико-математичного факультету Львівського університету», а з березня того ж року почав навчатися на мистецьких курсах. 1940 року М. Сорока став членом Крайового Проводу ОУН.

Всіх, хто був поляками репресований чи тільки взятий під нагляд польською поліцією, більшовики вважали небезпечними і ненадійними для СРСР. Таких чекісти «викликали на розмову», а тоді заарештовували і підбирали статті радянського кримінального кодексу, за якими звинувачували і судили. Навесні 1949 року М. Сорока повертається до Львова, але вже у червні був схоплений органами НКВС просто на вулиці і засуджений «особым совещанием г. Москвы» на поселення в Красноярський край за зв'язок з ОУН.

Там 1952 року його знову арештують і звинувачують у зраді батьківщини, антирадянській агітації, організації підпілля та підготовці повстання, що за його відсутності відбулося у Воркутинських таборах. Після нечувано жорстокого слідства (деякі в'язні, які проходили в цій справі, наклали на себе руки, один збожеволів, а багато оббрехало себе, не витримавши знущань), М. Сороку засуджують до смертної кари, яку замінили на 25 років неволі.

1954 року — Сорока, перебуваючи у Степлагу, брав участь у Кенгірському повстанні політв'язнів, написав гімн повстанців — «У гарячих степах Казахстану». Від 60-х років він відбував покарання у Мордовських таборах. Скрізь, де був Михайло Сорока, він організовував літературні, історичні, релігійні вечори, підтримував в'язнів духовно та ідеологічно, за що його вважали ідейним патріархом політв'язнів радянських концтаборів. Помер Михайло Сорока у Мордовії 17 червня 1971, на 34-му році ув'язнення. 21 вересня 1992 року його прах було перевезено й перепоховано з Мордовії в Україну на Личаківському цвинтарі у Львові, на полі № 6.

Східнослов'янська держава - Київська Русь

Короткий курс історії Київської Русі. Розселення слов'янських племен: полян, деревлян, в'ятичів, уличів, волинян, дулібів, сіверян. Сусіди словян. Проблеми і причини походження держави і зміцнення влади племінних князів. Норманська і антинорманська теорії державності. Легендарні Кий та Рюрик.

Всі князі та їх діяння: Аскольд, Олег, Ігор, Святослав, Ольга, Володимир, Ярослав, Ярославичі, Володимир Мономах. Війни, політичні перетворення, зміцнення держави та початок її роздробленості. Економіка та соціально-політичний устрій.



Феодальна роздробленість Київської Русі

Розпад Київської Русі після князювання Володимира Мономаха та Мстислава Великого. Причини, сутність і наслідки. Доля Київського князівства, боротьба із зовнішнім ворогом. Битва на річці Калка - перше зіткнення з монголами. Монгольська навала, героїчний опір русичів військам Батия, встановлення монголо-татарського іга.


Галицько-Волинське князівство

алицьке та Волинське князівства на початку роздробленості Русі, їх об'єднання. Династії Ростиславичів та Мстиславичів, їх представники, князі: Володарко, Ярослав Осмомисл, Роман Великий та Романовичі. Данило Галицький: збирання земель, боротьба з боярами, зовнішніми ворогами таз монгольською навалою. Наступники Данила: Василько, Лев Данилович, Шварно, Юрій Львович, Андрій Юрійович, Юрій Болеслав (Юрій Тройденович), та ін. Занепад Галицько-Волинської держави.



Виникнення козацтва. Запорозька Січ.

Передумови виникнення козацтва, перші згадки про козаків, їх соціальному склад, організаціїї козацького війська. Заснування Байдою Вишневецьким Запорізької Січі - першого осередку української державності. Козацька демократія, право, побут, та звичаї січовиків. Створення козацького реєстру.


Руїна (укр.) ЗНО з історії України.

Гетьманщина по смерті Б. Хмельницького, Андрусівський мир, громадянська війна, розкол козацтва і занепад козацької держави. Діяльність гетьманів Виговського, Брюховецького, Дорошенка, Самойловича, Многогрішного, Тетері.



Приєднання Криму, Причорномор'я і Правобережної України до Російської імперії (укр.)

Відеоурок з історії України для підготовки до ЗНО або для учнів 8 класу. Російсько-турецькі війни та приєднання до Російської імперії Криму. Походи Суворова, участь в них козаків. Поділи Польщі та приєднання Правобережжя. Розбудова і заселення Півдня України, заснування нових міст. Нова Сербія, Новоросійська, Таврійська губернія.



Українські землі в складі Речі Посполитої

Люблінська унія, створення польсько-литовської держави та місце в ній України.

Добавлено через 2 минуты
Козацькі повстання к. XVI - поч. XVII ст.

Повстання реєстровців і запорожців к. XVI - поч. XVII ст. під проводом Косинського, Наливайка, Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Павлюка та Острянина. Військова та культурна діяльність гетьмана П. Сагайдачного. Участь козаків в Хотинській війні.


Національно-визвольна війна українського народу

Причини і наслідки Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Вирішальні битви з Річчю Посполитою: під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Берестечком, Батогом, Жванцем та ін. Козацька дипломатія: відносини з Кримським ханством, Туреччиною, Московією. Переяславська рада, Березневі статті та входження Гетьманщини до складу Московської держави.


Українські землі в складі Російської імперії

Занепад Речі Посполитої та Кримського ханства. Адміністративно-територіальний поділ українських земель в складі Російської імперії. Українські етнічні землі за межами імперії. Чисельність населення та етнічний склад. Національна політика російського уряду. Зростання міст.


Ліквідація автономії Гетьманщини

Наступ Росії на автономію Гетьманщини. Конституція гетьмана Пилипа Орлика, останні гетьмани: Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський. Ліквідація Січі і запорозького козацтва Катериною ІІ.

Добавлено через 7 минут
Кирило-Мефодіївське Братство

Діяльність першої української таємної політичної організації - Кирило-мефодіївського товариства. "Закон Божий або Книга Буття українського народу" - програмний документ кирило-мефодіївців, написаний Костомаровим. Роль Т.Г. Шевченка в діяльності товариства.



Україна під час Першої російської революції 1905-07 рр.

Перша російська революція та її відлуння на території України. Повстання на панцирнику "Потьомкін" та на крейсері "Очаків" під проводом лейтенанта Шмідта, серед солдатів та селян. Діяльність українських політичних партій. створення Державної Думи та українська фракція в ній.


Україна напередодні Першої світової війни

Економічний та суспільно-політичний розвиток після Першої російської революції. Столипінська аграрна реформа та її вплив. Шовіністична політика царизму та подальша діяльність української фракції в російській Державній Думі, позиції українських партій та зростання соціальної напруги.


Суспільно-політичне життя в Україні др. пол. ХІХ ст.

Характеристика трьох етапів українських суспільних рухів. Суспільно-політичні рухи др. пол. ХІХ ст.: хлопомани, громади (старі й молоді), "Братство тарасівців", "Просвіта" та інші. Діяльність Костомарова, Куліша, Антоновича, Драгоманова.


Західноукраїнська Народна Республіка

Утворення ЗУНР, україно-польська війна. День соборності України. Варшавська угода та участь Української Галицької Армії (УГА) в боях за Україну на боці УНР.


Проголошення УНР

Початок Української національної революції. Створення Центральної Ради та її Універсали. Діячі ЦР: Грушевський, Винниченко, Петлюра. Проголошення Української Народної Республіки, конфлікт з більшовицькою Росією, радянсько-українська війна, бій під Крутами.



Гетьманат П. Скоропадського

Брест-Литовський мир та падіння Центральної Ради. Українська Держава Павла Скоропадського. Її внутрішня та зовнішня політика. Поява Директорії УНР.



Директорія УНР

Продовження Української національної революції в 1918-1920 рр. Доба Директорії УНР, бойові дії на території України проти більшовиків, поляків, денікінців. Діяльність Винниченка, Петлюри. та ін. діячів Української народної республіки. Варшавська угода, Ризький мир та падіння Директорії. Встановлення більшовицької влади.



Політика більшовиків в Україні 1919-20 рр.

Більшовицька політика "воєнного комунізму". Рух опору. Денікінський режим, його крах, розгром Врангеля в Криму та створення УСРР


Україна в 20-х на поч. 30-х рр. Воєнний комунізм.

Україна під владою більшовиків. Політика воєнного комунізму та перший голодомор 1921-22 рр. Запровадження Непу, економічний підйом.


Входження України до складу СРСР

Створення Радянського Союзу та входження в нього України. Повноваження УСРР в новому об'єднанні та поступова узурпація влади Москвою.


Прихід Й. Сталіна до влади

Внутрішньопартійна боротьба серед більшовиків наприкінці 20-х років та перемога Сталіна над своїми опонентами. Формування культу особи.


Добавлено через 29 минут
Радянська модернізація України. Голодомор 1932-33 рр.



Суцільна колективізація в СРСР

Сталінська політика колективізації села як частина політики модернізації країни. Створення колгоспів. Розкуркулення, розселянювання та масові репресії серед селянства. Голодомор 1932-33 рр., реакція на нього в країні та світі.



Стан культури України в 30-і рр. ХХ ст.

Згортання українізації. Масові репресії серед української інтелігенції, "розстріляне відродження".



Культ особи Сталіна. Масові репресії.

Внутрішньополітичне життя в СРСР. Формування культу особи Сталіна. Масові репресії: основні процеси, ГУЛАГ, радянська пропаганда.



Західноукраїнські землі на початку Другої світової війни

Становище західноукраїнських земель напередодні війни. Опір іноземній владі, створення Організації Українських Націоналістів (ОУН), проголошення Карпатської України. Пакт Молотова-Ріббентроппа, початок Другої світової війни та захоплення Західної України радянськими військами. Радянська політика на приєднаних територіях, радянизація та масові репресії.


Україна в Другій світовій війні

Початок радянсько-німецької війни. Окупаційний режим, план Ост, нацистський новий порядок та партизанські рухи: діяльність радянських партизанів та ОУН-УПА. Бойові дії на території України. Національне питання та суспільне життя в роки війни, масова депортація. Внесок України в Перемогу.


Повоєнна відбудова

Суперечності повоєнної відбудови народного господарства, голодомор 1946 р. Зміни в політичному становищі України. Становище західноукраїнських земель та продовження боротьби ОУН-УПА, операція "Вісла".


Десталінізація та хрущовська відлига

Боротьба за владу після смерті Сталіна, прихід до влади Хрущова. ХХ з'їзд партії та початок десталінізації. Реформи, суперечності хрущовської "відлиги" та зміни в суспільному житті. Приєднання Криму.


Початок дисидентського руху

Зародження дисидентського руху, основні представники та акції дисидентів в 50-ті-60-ті рр.



Початок дисидентського руху

Україна в період кризи радянської системи 1965-1985 рр.

Кінець хрущовської відлиги. Косигінські реформи як спроба покращення економічного стану СРСР. Криза радянської політичної системи. Початок і розвиток брежнєвського застою. Стагнація усіх сфер життя радянського суспільства, подальше розгортання дисидентського руху.

Українська РСР на міжнародній арені 1985-91 рр.

Вихід УРСР на міжнародну арену в період горбачовської "перебудови".



Україна в період "перебудови". Проголошення незалежності.

Горбачовська "перебудова". Чорнобильська трагедія. Провал економічних реформ, лібералізація суспільного життя, "гласність". Діяльність перших українських партій. Проголошення незалежності України, доля компартії.



Внутрішнє становище України в 1991-2000 рр.

Внутрішні проблеми України після здобуття незалежності. Текст озвучувався 2001 року, тому аналіз дещо неповний та кон'юнктурний

Україна на карті Європи, виданій Українським комітетом у Швейцарії, 1916 р.

Вложение 657345

24.4.1918 - керівники німецької адміністрації в Україні зустрілися з генералом Скоропадським та висувають умови перед переворотом
Вложение 657346

И школьница, читающая слезливый стишок "Мы помним дедов и отцов, что грозно воевали", – фейк. Ни черта вы не помните. Ни Бреста, ни Ржевского котла, ни Курской дуги, ни Сталинграда, ни Берлинской мясорубки. Потому что это – страшная правда, от которой можно ночью не уснуть. От которой до сих пор по всему телу брызжет – то ли дрожь, то ли кровь липкая.
читать дальше

Фейком проще прикрыть наготу беспамятства. "Спасибо деду за победу" ачил на заднем стекле, как на заборе, – и уже "типа помнишь". И отстаньте все!

Легко обрядить массовку в шинели и потешно взять Рейхстаг. , что весь мир при воспоминаниях о тех событиях потряхивает. Мы победили, а победителей не судят!

На войне не побеждали. Потому что главная задача на войне – выполнить приказ и при этом не сдохнуть. Даже обоься можно от страха, никто тебя не осудит. Потому что там реально страшно. Без стишков, без наклеек "можем повторить".

Всю эту фанфарную шелуху придумали воры, потому что под вопли лживых репродукторов проще украсть вашу память. Прогнать 70-летних паяцев по площади, нарядив их в военные мундиры с побрякушками, – и вот вам "радость со слезами на глазах".

И седина на висках тоже присутствует. Но они тоже воры. Кто из них хоть день пробыл на передовой? Какое право они имеют что-то говорить от имени погибших в ту войну?

О, сколько еще не найдено и не похоронено! Сколько косточек лежит, так и не погребенных…

Нам не праздновать – нам каяться надо. За то, что забыли их, саму войну забыли. Потому и позволили ввергнуть себя и страну в новые авантюры – грузинские, украинские, сирийские…

Воры машут вам с трибун. Спецслужбисты в рясах поют осанну победителям. И ряженые звонко цокают по брусчатке Красной площади. И лязгают гусеницы танков. Громко-громко. Чтобы вы не слышали крика тех, кто погиб тогда. Крика "будь а война – любая!" Чтобы вы не помнили.

Потому что нет никакой памяти, кроме правды, какой бы страшной она ни была.

Стоит вспомнить и еще об одной «депортации» — в 1947 г. НКВД провела акцию по аресту и вывозу в отдаленные районы инвалидов войны, лишившихся в годы войны родных и брошенных на произвол судьбы государством. В первое послевоенное время они десятками (если не сотнями) проживали на вокзалах, базарах и т. п., прося милостыню в солдатских гимнастерках, увешанных медалями. Разумеется, они сильно портили картину торжества победоносного Советского Союза. Это и решило их судьбу. Большинство из них кончили свою жизнь вдали от посторонних глаз (например, в колонии на о. Валаам или ей подобных).

Праздничная первомайская демонстрация на Крещатике. 1977 год.

Українська маніфестація під жовто-блакитними прапорами у Харкові, 19 квітня 1917 р.
Вложение 659250

Могила кошового отамана Івана Сірка. Світлина кін. ХІХ ст.
Вложение 659251

Михайло Грушевський в помешканні двох студенток, де переховувся після Гетьманського перевороту, 1 травня 1918 р. (зверніть увагу на карту)
Вложение 659252

Українські діти народжені на виселенні в Казахстані, 1950-1960 рр.

Вложение 659253

1.5.1966 - студент Георгій Москаленко і робітник Віктор Кукса вночі встановили блакитно-жовтий прапор на даху Київського інституту

Вложение 659254