Комунальна радіокомпанія отримує дотацію з міського бюджету 300 тис. грн на рік, що становить 35–40 % від потреби. Зарплати працівників — від 1500 до 2500 грн. Заробляє радіостанція також на рекламі, особливо під час виборів. Наприклад, 2012 року заробили 140 тис. грн і збудували дві додаткових студії: нову студію прямого ефіру й новинарну.

Директор радіокомпанії Галина Данилівська каже, що одним із конкурентів «Лади» є радіостанція «Хіт ФМ», яка забирає частину місцевої реклами, хоча транслює лише столичний продукт. «Якщо є претензії до каналу “112 Україна”, то аналогічні претензії можна пред’явити місцевій ТРК, яка мовить “Хіт ФМ” і не виробляє місцевого продукту, а в ліцензії прописаний саме місцевий», — каже пані Данилівська.

Щодо законопроекту про мовлення громад, то директор «Лади» не розуміє, яким чином ЗМІ може стати неприбутковим. «Яким чином ЗМІ може стати неприбутковим??? Коли ми весь часборемося за те, щоб бути прибутковими. Цей закон більше підходить для радіокомітетів із мовленням 15 хвилин на добу», — зауважує вона.

На її думку, дотації мовникам громад потрібно замінити на послуги з висвітлення діяльності влади, і Держкомтелерадіо має встановлювати граничні рамки розцінок на такі послуги (нижче якої не можна буде затверджувати розцінки на послуги при підписанні таких угод на місцевому рівні) — це дозволить на рівні Держкомтелерадіо прораховувати рентабельність таких послуг, щоб радіокомпанії не були в збитках і могли утримувати свої колективи. «Засновувати ЗМІ влада не повинна», — переконана Галина Данилівська. Головне, щоб новий закон містив норми про збалансованість у подачі інформації, та кримінальну відповідальність за спробу ввести цензуру, вважає вона. «Колись ми називались ТРК “Лада”, а тепер — просто РК.Тому що в нас повністю ліквідували телеканал, так як не змогли його поставити під свій контроль», — додала пані Данилівська.

— Галино, всі комунальні ЗМІ часто звинувачували в тому, що вони піарять владу, а опозиції там місця не було. Подекуди доходило навіть до відкритої конфронтації. Чи мають зараз представники різних політичних сил рівний доступ до вашого ефіру? Ви їх самі запрошуєте, чи вони просять, щоб їх запросили?

— Все залежить від активності представників тієї чи іншої політсили або громадської організації, але в цілому ми завжди відкриті для різних думок і поглядів. Якщо наші журналісти бачать, що деякі представники політсил можуть не впоратись у прямому ефірі, пропонуємо їм виступити в запису, щоб і вони потім не червоніли, й себе убезпечити від юридичних колізій. Хоча — цікавий факт — місцеві депутати так і не змогли скласти й затвердити графік виступів на радіо зі своїми звітами перед виборцями. Опозиціонери хотіли більше часу, провладні вважали, що досить 15 хвилин, але кожному і в порядку черги… Так за жодну пропозицію й не проголосували. Ну а журналісти нашої інформаційної студії відстежують цікаві інформативні та резонансні події, і якщо там задіяні депутати чи інші активісти, обов’язково даємо слово, просимо коментар тощо. Із початку АТО досить часто в новинах були активісти-волонтери, які збирають допомогу нашим бійцям.

— Чи були у вас коли-небудь конфлікти з місцевою владою? Чи не намагалися вони вас зняти з посади керівника?

— На попередній роботі (редактором газети) такі спроби були, й не раз. На посаді директора РК «Лада» інколи можна було чути погрози, але випадків прямої дії не було. Колись ми називались ТРК «Лада», а тепер — просто РК. Тому що в нас повністю ліквідували телеканал, бо не змогли поставити його під свій контроль.



Ранкові діджеї Міша Сонцев та Альоша Самійленко

— Зараз триває виборча кампанія до місцевих органів влади. Які у вас розцінки на рекламу?

— Розцінки — 1 грн за 1 секунду.

— Скільки у штаті компанії працівників, скільки з них журналістів? Які зарплати в журналістів, ведучих? Чи є у вас редакційна рада? Як часто вона збирається?

— 11 працівників, із них три журналісти, три ведучих програм. Зарплата від 1500 до 2500 грн. Редакційна рада (та, що за статутом) збирається, якщо є випадки порушення положень Редакційного статуту, але таких випадків у нас ще не було.

— Яким коштом фінансується канал: із міського бюджету, інвестицій, продажу реклами? Скільки цього року надійшло з районного/ міського бюджету коштів? Чи регулярно вони надходять? Чи дають вам кошти на технічне переоснащення каналу?

— Дотація з міського бюджету 300 тис. грн на рік (закриває 35–40 % потреб), послуги музичних вітань, реклама. На переоснащення та розвиток радіокомпанії кошти не надаються. На виборах 2012 року заробили 140 тис. грн і збудували дві додаткових студії: нову студію прямого ефіру й новинарну.

— Чи вимірюєте ви якимось чином свою аудиторію? Складіть портрет вашого слухача.

— Не вимірюємо, але чітко розуміємо, хто наш слухач. Переважно люди, яким за 35–40 років, більшою мірою — жителі старої частини міста, райцентрів та сіл, більше жіноча аудиторія, хоча слухають і чоловіки. Ранкові ефіри — молодь.

Свого часу ми позначали червоними кружечками на карті Вінниччини населені пункти, звідкіля надходять замовлення на оголошення, рекламу, музичні вітання. Потім збилися з ліку — це всі міста, селища й села в радіусі 70 кілометрів від Ладижина.

— Чи можна слухати ваше радіо онлайн?

— Так, можна ось за цим посиланням.

— Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

— Спочатку рекламного ринку не було як такого, на старті це були просто приватні оголошення та поодинока реклама місцевих магазинів. Зараз вимальовується картина, коли нашими послугами користуються обласні мережі магазинів, які мають філії на нашій території, а також вінницькі медичні установи та автосалони.

— Ваші колеги з багатьох районів України, які працюють на комунальних радіокомпаніях, мовлять 1–1,5 години на тиждень. Як вам вдається мовити цілодобово? Як часто у вас з’являються нові проекти? Чим узагалі заповнюєте ефір?

— Питання непросте, бо щоб виробляти більше інформаційного продукту, треба мати більше працівників та більше фінансування, в т. ч. потрібно збільшити зарплати. Зрозуміло, що ефір є структурованим, із повторами передач, із музичними добірками — як звичайна FM-радіостанція. Нашою сильною стороною є те, що ми можемо оперативно реагувати на місцеві події, люди можуть чути про те, що їх хвилює. Завжди працюємо над новими проектами.

У нас в ефірі є ранкове шоу «Танці вранці», шість випусків новин на день, гумористичний конкурс «Народний перець», репортажі про життя глибинки «103-9-й кілометр», зустріч із гостями в студії «Добрий день», «ЛАД-ні новини» — без політики. Дитяча програма «Казкове дерево», тепер працюємо над дитячою інформаційною програмою, авторка Наталія Шевлягіна. Має бути цікаво, хоча ще без назви, записали тільки пілоти.

— Чи змінився формат ваших інформаційних програм після Революції гідності? Які теми й сюжети наразі найбільш актуальні? На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує столична аудиторія?

— Під час Революції гідності були запущені додаткові випуски новин «Євромайдан-новини», щогодини інформували про події в Києві. Гостями студії були багато ладижинців та вінничан, які брали участь у Революції гідності. В ефірі від тих подій і до сьогодні живе рубрика «Україна — сильна і єдина, Схід і Захід — одна країна», де ми представляємо українські пісні революційної й патріотичної тематики.

— Які ще ЗМІ є в Ладижині? Як ваші колеги ставляться до реформування комунальних друкованих ЗМІ? Чи співпрацюєте ви з приватним підприємством ТРК «Подільські комунікації», радіо якого має позивні «Лада»?

— Є конкурентна радіостанція «Хіт ФМ», але вони фактично в нас відщеплюють частину рекламодавців, хоча їхній продукт весь столичний. Це той випадок, коли місцева ТРК має ліцензію на локальне мовлення, але нічого не виробляє, й Нацрада їх вважає частиною національної мережі. Якщо є претензії до каналу «112 Україна», то аналогічні претензії можна висунути місцевій ТРК, яка ретранслює «Хіт ФМ» і не виробляє місцевого продукту, але в ліцензії прописаний саме місцевий продукт.

Є комунальна редакція газети «Нове місто», вони позитивно сприймають можливість реформування, але за умови збереження співпраці з владою (висвітлення діяльності влади з оплатою послуг із бюджету).

З ТРК «Подільські комунікації» співпрацюємо, на вежі цієї компанії розміщений передавач РК «Лада», маємо спільні проекти та плануємо в 2016 році запустити спільну недержавну радіомережу у Вінницькій області на трьох частотах: Ладижин 103,9; Вінниця 107,4; Могилів-Подільський 107,7.

— Ваше радіо має сучасний сайт lada.fm, більшість районних ТРК таких немає. Над сайтом працює окрема команда чи журналісти «Лади»? Його теж фінансує місцева влада?

— Сайт якраз і належить ТРК «Подільські комунікації», це один із проектів, де ми співпрацюємо. Над ним спільно працюють журналісти РК «Лада» і ТРК «Подільські комунікації».

— Як ви бачите своє майбутнє в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?

— Цифрова епоха торкнеться всіх. Тому ми вже сьогодні працюємо над сайтом Lada.FM. Наші студії готові працювати в режимі відеотрансляції, готові задіяти нові технології, щоправда, всі вони коштують грошей.

Вважаємо, що цифрового радіо (DRM, HD-radio й т. п.) в нас не буде, але, враховуючи швидкий розвиток інтернету, в нас має з’явитися мультимедійне радіо. Це таке собі телебачення без високих вимог до відеокартинки, але з великими функціями інтерактиву й спілкування.

Про мовлення громад

— Зараз активно триває роздержавлення, впровадження суспільного мовлення. Як ви бачите майбутнє своєї компанії в контексті цих змін? Чи намагалися ви (або хтось інший) раніше приватизувати «Ладу»?

— Думки приватизувати «Ладу» в колективу були, але проект поки не є рентабельним, тому на цей крок не йшли. Та й бажання власника, тобто влади також немає. Якщо буде роздержавлення/ реформування електронних ЗМІ, то в нас бачу перспективу саме в тандемі з ТРК «Подільські комунікації».

— Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, розроблений Держкомтелерадіо?

— Не розумію, яким чином ЗМІ може стати неприбутковим??? Коли ми весь часборемося за те, щоб бути прибутковими. Цей закон більше підходить для радіокомітетів із мовленням 15 хвилин на добу. Але в нас 24 години на добу. Ми є повноцінною ефемкою, й нам потрібен зовсім інший закон. Ба більше, як можна буде змиритися з такою наглядовою радою? Сьогодні ми повністю відбилися від можливої цензури з боку місцевої влади, а тепер нам запропонують упровадити «цензуру навпаки», коли «громадські діячі» будуть виносити мізки творчим працівникам своїми не завжди адекватними бажаннями. Бо розумних теоретиків у нас багато, а практиків-виконавців чомусь дуже мало. Під будь-які забаганки буде потрібен додатковий бюджет, якого ніхто нам не дасть. Новий закон має стосуватися збалансованості в подачі інформації та кримінальної відповідальності за спробу ввести цензуру. Потрібні зрозуміліші умови для приватизації електронних комунальних ЗМІ.

— Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? Й чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

— Дотації потрібно замінити на послуги з висвітлення діяльності влади, й Держкомтелерадіо має встановлювати граничні рамки розцінок на такі послуги (нижче якої не можна буде затверджувати розцінки на послуги при підписанні таких угод на місцевому рівні) — це дозволить на рівні Держкомтелерадіо прораховувати рентабельність таких послуг, щоб радіокомпанії не були в збитках і могли утримувати свої колективи. Засновувати ЗМІ влада не повинна!

— На вашу думку, які положення законопроекту потребують детальнішого пояснення? З якими ви категорично не погоджуєтеся?

— Оці: «громадські телерадіоорганізації — телерадіоорганізації, які є неприбутковими юридичними особами, заснованими органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями з метою задоволення культурних, науково-просвітницьких та інформаційних потреб, вільного і відкритого обговорення важливих проблем територіальних громад»; «громадські телерадіоорганізації мають статус неприбуткових юридичних осіб»; «громадські телерадіоорганізації, які засновані органами місцевого самоврядування, є комунальними некомерційними підприємствами».

Відповідала вже вище: якщо йдеться просто про місцеве мовлення на зразок «УР-1», тоді все зрозуміло. Але якщо ми працюємо для громади 24 години на добу й маємо їм надати комерційний продукт, то всі положення законопроекту цьому суперечать.

— Як ви вважаєте, якими мають бути основні принципи мовлення громад?

— Мовлення громад — це мовлення, яке задовольняє культурні, науково-просвітницькі та інформаційні потреби, вільне й відкрите обговорення важливих проблем територіальних громад і має державну (місцеву) фінансову підтримку. Тобто може існувати громадська рада, яка формує замовлення такій компанії і відповідно оплачує його виконання. Але громадська рада має працювати не над головами журналістів, а при місцевій раді, яка виступає замовником виготовлення продукту. В цьому випадку мовлення громад можна буде реалізовувати й на базі комерційних радіостанцій, які працюють на території таких громад!

Ґазизов сообщил по телефону, что силовики отобрали у него видеокамеру и разбили фотоаппарат.

Силовики не объяснили причины задержания. По словам активистов, целью рейда был срыв встречи.

«Татарский общественный центр» является общественной организацией, которая проводит кампании по татарской идентичности, языка и культуры.

Напоминаем, что за критику в эфире официальной линии Кремля, а именно - признание незаконным присоединения Крыма к России, Олега Шевкун освободили от должности главного редактора интернет-радио Всероссийского общества слепых. «Я считаю, что с точки зрения международного права присоединения Крыма было незаконным. И правы те страны, которые ответили на этот санкциями. Мы получили Крым вместе с изоляцией от всего мира », - сказал журналист.

В Минском радиоэфире зазвучит "Европа Плюс"По словам сотрудников будущей «Европы Плюс» с вещанием в Минске, на радиостанции будут белорусские часы, во время которых будет играть белорусская музыка, а также часть эфира займут передачи собственного производства.

Однако пока документы о создании минской «Европы Плюс» не подписаны. В Министерстве информации еще не получали заявку на получение свидетельства о СМИ и лицензии на вещание, необходимые в таком случае. По словам, заместителя министра информации Сергея Хильмана, на данный момент в Беларуси зарегистрирована только радиостанция «Европа Плюс», которая вещает в Витебске и Полоцке. В «Ален-Медиа» отметили, что у «Европы Плюс», которая будет вещать на Минск и Минскую область, другой учредитель.

«Европа Плюс» — первая в России частная негосударственная коммерческая радиостанция и одновременно самая большая в России по ежедневной аудитории. Станция входит в состав крупнейшего радиохолдинга России — «Европейской медиагруппы», которая в 2001 году перешла под управление холдинговой компании «Сибирский Деловой Союз». Радиостанции форматов «Европейской медиагруппы» вещают более чем в 2 400 городах и населенных пунктах России, стран СНГ и Балтии, сообщается на сайте компании «Сибирский Деловой Союз» (СДС).

В «Европейской медиагруппе» от каких-либо комментариев отказались. Сотрудники «Ален-Медиа» объяснили это тем, что российская компания не имеет отношения к минской радиостанции, так как лишь продала право ретрансляции. При этом Алла Костелей отметила, что на франшизу был жесткий конкурс, так как «Европейская медиагруппа» работает только с проверенными людьми, которые давно на рынке и преданны бренду «Европа Плюс».

О перспективах развития радиоизмерения в Украине мы предложили пообщаться нашим читателям во время чат-конференции с с главой «Радиокомитета» Анной Жуковской и исполнительным директором Независимой ассоциации телерадиовещателей Екатерина Мясникова. Требования к измерению радиослушания в «Радиокомитета», как изменится исследования в последующие годы, как повлиял последний конфликт «Радио ЕС» с исследовательской компанией GfK Ukraine по дальнейшее исследование и многое другое - читайте в полной версии чата.

Радиоизмерения: кто, что и как

Екатерина Мясникова: Здравствуйте, коллеги! Спасибо за ваши вопросы. Начнем наш чат.
Анна Жуковская: Здравствуйте! Спасибо за то, что уделили внимание, и за ваши вопросы.

Екатерина, Анна, когда вы объявите победителя тендера на исследования аудитории радио? Вы уже определились с ним? У кого больше шансов?
А.Ж .: Победитель тендера будет объявлен на следующей неделе (чат происходил в пятницу, 23 октября. - ТК). Тогда вы и узнаете, у кого шансов было больше. Могу сказать, что, как и во многих медийных тендерах, выбирать пришлось среди двух кандидатов.

Какая цена исследования на следующие три года? Из трех претендентов предложил самую низкую цену?
А.Ж .: Традиционно цена исследования, как и в любом другом случае (ТВ, интернет и т.д.) в Украине, как и в других странах мира, является закрытой информацией. Цене, которая была предложена на тендере, мы остались довольны.



Требования к измерению радиослушания в «Радиокомитета» на следующие три года?
К.М .: Многие из требований остаются. Мы оставляем метод, который был до сих пор - DAR CATI. Ведь считаем его наиболее адекватным в существующих условиях. Объем выборки не будет уменьшаться. Возможно, более подробно измеряться слушания радио в интернете.

Каким именно образом будет более подробно измеряться слушания в интернете?
К.М .: В исследовании может появиться возможность анализировать слушания в интернет за 15 мин интервалами. Именно с такой целью мы определяли в техническом задании конкурса несколько длиннее существующую продолжительность интервью.

Кто из участников тендера что именно предложил «Радиокомитета»?
А.Ж .: Участники тендера на втором этапе, который был решающим, могли предложить нам только свои предложения четко в соответствии с техническим заданием. Возможностей для творчества у них не было.

Скажите, почему рейтинги радио измеряют ли не ежемесячно, а ежеквартально?
К.М .: Измерение происходит ежеквартально том, что это оптимальное сочетание стоимости и качества. Увеличение частоты поставки в ежемесячного значительно увеличит цену. Сейчас радиоиндустрии этого не может себе позволить.

Возможно ли в Украине измерять рейтинги радиостанций так, как телеканалов, чтобы на каждом радиоприемники был датчик, который бы показывал, какую радиостанцию человек слушает?
А.Ж .: Возможно, но только в будущем. Пока что экономическое положение нашего рынка не позволяет использовать пиплметры.

Почему бы вам не перен опыт телевизионщиков в части легализации «Радиокомитета?» В них есть ИТК, який отстаивает интересы индустрии как юридическое лицо. И все исследования - через ИТК.
К.М .: У нас нет никаких проблем с правовым статусом «Радиокомитета». Если вы имеете в виду то, что ИТК самостоятельно продает права на использование исследования, то это возможно, но не единственная, форма существования индустриального исследования. Мы регулируем политику продаж как совладельцы, но доверяем управление ими исследовательской компании. Пока такая ситуация нас устраивает.



Как повлиял последний конфликт «Радио ЕС» с исследовательской компанией GfK Ukraine по дальнейшее исследование? Повлиял ли этот конфликт на выбор победителя тендера?
К.М .: Могу утверждать абсолютно точно, что конфликт с «Радио ЕС» никак на тендер не повлиял. Мы провели достаточно глубокий анализ ситуации. Наш вывод однозначен - обвинения GfK в некорректном проведении исследования являются абсолютно безосновательными. Не буду вдаваться в подробности. но приглашаю всех, кто сейчас в чате, прочитать в соответствии с правилами украинского языка словосочетание «Радио ЕС». У меня получается «радио йе эс». Вот собственно так и читали это название респонденты. Все остальное от лукавого и из-за желания скрыть долги за кажущимися проблемами исследования.
А.Ж: На мой взгляд, это не что иное, как пиар радиостанции.

Технический комитет «Радиокомитета» решил, что разное озвучивания названия «Радио ЕС» в интервью респондентов не повлияло на результат. Тогда почему, по вашему мнению, показатели слушания «Радио ЕС» оказались низкими?
А.Ж .: Это вопрос к сотрудникам «Радио ЕС».

Существуют какие-то исследования, показывавшие бы соотношение между позицией той или иной станции в рейтинге по тем или иным регионом и ее реальной популярностью у рекламодателя? Просто неоднократно слышал из разных городов информацию о случаях, когда радио, играющего в городе чуть ли не с «каждой утюга» не пользуется популярностью у местных рекламодателей (через какие-то негативные ассоциации с форматом или другие причины).
А.Ж: Еще в начале года среди рекламных агентств - участников «Радиокомитета» и некоторые другие, которые активно работают с региональными бюджетами, мы провели анализ баинговая оборотов на региональные станции, и в результате получили полную зависимость от присутствия радиостанции в исследовании на размер полученных бюджетов от сетевых клиентов, от рекламных агентств. По местным рекламодателей, мне ответить трудно, поскольку только 5 региональных радиостанций участвующих в исследовании. Но точно знаю, что, например, «Львовская волна», которая покупает исследования, одна из первых в этом году подняла свои расценки, потому что у них просто не было для рекламы места.



Когда будут результаты рейтингов во Львове?
К.М .: Результаты третьей волны были поставлены на рынок 19 октября, в том числе - данные по городах-миллионниках, кроме Донецка.

Почему в рейтингах имеется УТ-1?
А.Ж.: Скорей всего, вы имели ввиду УР-1, а не УТ-1. Отвечаю: этот канал не изъявил желания покупать исследование, и рейтинг этого канала внесен в строку «other stations».

Какие региональные радиостанции сейчас покупают данные исследования GFK?
А.Ж .: Исследования GFK сейчас покупают такие региональные радиостанции «Галичина», «Львовская волна», «Вслух», MFM, «Европа плюс» (Днепропетровск).

А TNS же продолжал свое исследование радио, хоть и не по заказу «Радиокомитета». Как вы относитесь к альтернативе? Она мешает рынку?
А.Ж .: TNS не закрывал блок с вопросами о радио в своем исследовании MMI. Это не мешало исследованию от GFK, потому что эти данные используются агентствами при мультимедиаплануванни, а в дальнейшем планируется использоваться данные DAR.

Как вы думаете, присоединится Общественное радио к исследованию? Могут быть для него какие-то скидки?
А.Ж .: Я очень надеюсь, что присоединится, получив финансирование из государственного бюджета. И я очень в этом сомневаюсь, потому УР-1 был в исследовании только тогда, когда TNS много лет назад открывал данные об их слушания бесплатно.



Форматы и квоты

Почему в Украине нет разнообразия форматов радио, как в Европе и США (например, радио классической музыки, фольк радио, спортивное радио, детское радио и многие другие)?
А.Ж .: В Украине существуют самые разнообразные форматы в FM-диапазоне: разговорное радио, рок, джаз, лаундж и релакс и тому подобное. А для тех, которые вы перечислили, они есть в Интернете.
К.М .: Добавлю, что развитие форматов ограничивается наличием достаточно жестких квот на музыкальный продукт. Такие популярные в западных странах форматы как, например, урбан не развиваются у нас, потому что мы не имеем достаточного количества национальной музыки этого формата.

Почему в Украине за 24 года не появилось радио с полностью украиноязычной музыкой?
К.М .: Думаю, что радиостанция со 100% украинским продуктом не возникла потому, что мы все еще имеем недостаточное количество качественной украинской музыки. Летом этого года мы провели конкурс «Украинский формат» (urkformat.fm), в рамках которого искали качественную украинскую музыку и поддерживали ее трансляциями в эфирах 8-ми радиостанций. В результате мы еще раз убедились, что украинская музыкальная индустрия нуждается в поддержке. Сейчас мы обсуждаем внутри «Радиокомитета», что по этому поводу могут сделать радио.

Слушаете вы «Радио Вести»? Считаете ли вы, что Нацсовет должен предоставить «Радио Вести» 27 частот, которые они купили в радио «Перец», чтобы радио «Перец» превратилось в «Радио Вести»?
А.Ж .: Лично я слушаю эту станцию, как и многие другие. Закон пока так регулирует, что Нацсовет сам решает по своему усмотрению, является ли концепция, предложенная, оптимальной альтернативой той концепции, победившей во время конкурса. Я не являюсь членом Нацсовета, поэтому не могу влиять на ее решения.

Вы любите слушать шансон
А.Ж: В определенных жизненных ситуациях я люблю петь в караоке. А иногда там бывают разные композиции, Которые ложатся на душу. :)



Если вы вспомнили о квотах ... Поддерживаете ли вы идею о том, что квоты на национальный продукт должны быть не универсальными, а привязанными к конкретным форматов - независимо от объемов имеющегося контента в том или ином стиле?
К.М .: Лично я вообще не верю в эффективность квот как инструмента. Но если мы декларируем движение в Европейский союз, то единственная квота, которая может существовать, - это квота на европейский продукт. Это соответствует подходам и принципам ЕС. Вместе с тем государство должно срочно разработать другие средства стимулирования развития украинской музыки: налоговые льготы, эффективную систему сбора авторского вознаграждения и т. Именно это будет реальный эффект.

Возможно ли в Украине запустить цифровое радио?
А.Ж .: В Украине однозначно несвоевременно и некстати, учитывая ситуацию, инвестировать в развитие цифрового радио. Это повлечет за собой немалые дополнительные финансовые инвестиции. В Европе, в которой на рынке радио намного больше денег, далеко не все страны перешли на цифру.

К.М .: Спасибо за интересные вопросы. Кажется, мы ответили на все. Желаю всем хороших выходных. До встречи!
А.Ж .: Спасибо за беседу и интерес к деятельности «Радиокомитета» и радио в целом. Если у кого есть интересные предложения по улучшению и оптимизации нашей работы, пишите нам на страницу в .......е - Радио.com.



Биографические справки:

Анна Жуковская - управляющий партнер медийного агентства UMG (Universal Media Group), действующий председатель межотраслевого объединения «Радиокомитет».

В 1995 году окончила Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана, экономический факультет. С 1996 по 2006 годы работала коммерческим директором радиостанций «Киевские ведомости» и «Радио Столица».
В 2007 году стала управляющим партнером радиобаингового агентства Universal Media Group. UMG является лидером по объемам среди агентств на радио рынке с 2009 года. С 2011 года агентство вошло в Всеукраинской рекламной коалиции, а в декабре +2014 к межотраслевого объединения «Радиокомитет».

Екатерина Мясникова - медиаэксперт, юрист, исполнительный директор Независимой ассоциации телерадиовещателей (НАМ). Работает в медиа сфере с 2001 года.

Закончил Киево-Могилянская Академия, юридический факультет. В 2001 году начала работать в Независимой ассоциации телерадиовещателей в должности юриста-консультанта. В 2003 году по решению общего собрания правления Екатерину Мясникову назначен исполнительным директором Независимой ассоциации телерадиовещателей.

Екатерина Мясникова - активный медиадияч и эксперт отрасли, постоянный член рабочих групп комитетов ВР Украины, входит в Независимого экспертного совета по вопросам деятельности масс-медиа во время выборов.

С 2009 года - член Общественного совета при Государственном комитете телевидения и радиовещания Украины.

С 2012 года - в составе рабочей группы Комитета Верховной Рады Украины по вопросам свободы слова и информации по подготовке новой редакции Закона Украины «О телевидении и радиовещании», член межведомственной рабочей группы под руководством Дарьи Чепак и член правления Глобального форума по медиа развития (GFMD) .

С августа 2014 года - советник председателя Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания, с сентября 2014 года - председатель Общественного совета при Нацсовете.