Двоє дітей загинуло 1 червня - у День захисту дітей.
Уявіть, мамочка біжить до паркінгу, обіймаючи немовля…
Ми дві тисячі років шукаємо Ісуса (Бога). Ні, ми ніколи його не знайдемо - з такою жорстокістю і байдужістю. Не знайдемо, бо Бог не любить лицемірів.
Зрештою, це - ми, люди, що живемо на цій Землі, виготовляємо і удосконалюємо зброю, щоб вбивати і знищувати нею якомога більше інших - цього ж біологічного виду. Ми клепаємо пекельну зброю, прекрасно усвідомлюючи, що вона буде нести смерті, вбиваючи і дітей.
Це ми - люди, лицемірно сказали, що все зрозуміли про Гітлера і його злочини, зокрема проти дітей, а насправді нічого не зрозуміли про вселенське зло і його сутність.
Це ми всі разом виростили колективного карла в кремлі і досі заграємо до нього, бо колективний захід «глибоко стурбований» можливою Третьою Світовою. Вона вже триває і давно.
Зокрема, це Меркель та її поплічники-політики з інших країн, які купалися у теплих нафто-газових ваннах, винні у смертях дітей… І тих, хто загинув цієї ночі… Але політики лиш виражають настрої та запити свого електорату. Лиш би їхніх дітей не вбивали - чужих можна. Зрештою і ми в Україні мало переймалися дітьми, загиблими в Алеппо і не лише… Тільки чужих воєн, як і чудих дітей не буває…
Я ненавиджу путіна і його кодло, але ще більше ненавиджу міжнародне політичне лицемірство, бо найбільші злочини якраз і кояться за їх мовчазної згоди.
Хіба не так були закатовані чеченські діти під час обоє чеченських воєн?
Хіба не про це волав Дудаєв у байдужу порожнечу світової політики ? Його хтось почув? Ага, ми, українці, через 30 років згадали про його пророцтва, коли самі захлинаємося у крові.
І ці війни будуть продовжуватися знову і знову, скільки б пафосу не звучало з політичних трибун, бо за пафасом завжди криється цинізм, лицемірство і маніпуляції, аби лиш сподобатися своїм виборцям.
Майбутнє для дітей нових поколінь буде значно страшнішим за нинішнє. Зброю випробують, зокрема на арені нашої війни і удосконалять, щоб вона ще більше смертей і крові приносила у нові нещасні країни, які опиняться під прицілом нового окупанта.
p.s. У війні вбиває найбільше безпорадність, коли ти в темряві під тими ж ракетами і не можеш допомогти іншому, бо, зрештою, не знаєш, кого цього разу жертвою для алтаря смерті обере вона. Кривава не дитяча, а радше пекельно-диявольська лічилка: - Раз, два, три - ти сьогодні помри!
|
