|
online: 29100168
🇺🇦💛💙Україна💛💙🇺🇦
|
23.01.1947 року у підземному шпиталі УПА, у лісовому гірському масиві Хрещата у Бескидах, поблизу с.Команча Сяноцького повіту, оточеному Військом Польським , загинули 17 повстанців, що перебували у ньому - поранені, хворі, і медичний персонал. Після відмови повстанців здатися та тривалої облоги поляки підірвали шпиталь великою кількістю вибухівки. читать дальше
Вздовж колишнього шпиталю встановлено хрести, так як тіла загиблих так і залишаються лежати в землі після вибуху.
Сам підземний шпиталь - унікальний об’єкт, який діяв протягом 1945-1947 років. У ньому були приміщення для лікування, для перебування хворих і поранених, лікарів, було налагоджене водопостачання , відповідна вентиляція.
За версією ройового Юрія Пашковського-«Чумака» викриття криївки виглядало наступним чином:
«22-го січня ввечері санітар Арпад й один із вилікуваних поранених піднесли маленькі дверцята входу до шпиталю й побачили, що надворі шаліє страшна завірюха. Рішили використати природні умовини й забезпечити шпиталь дровами на кілька днів…
Вже добре стемніло, як друзі скінчили роботу й зачинили за собою сильне віко, а справу маскування залишили природі. Думали, що вітер загладить, а сніг прикриє. Але, на нещастя, сталося інакше… Саме у цей час ворог запланував на горі Хрещатій велику облаву…
Наблизившись до терену, на якому знаходився упівський шпиталь, ворог зауважив чиїсь іще незовсім засипані снігом сліди, що вели до великого старого пня. Почали обкопувати його й побачили, що він ворушиться. Штовхнули пень сильніше, завіси тріснули, пень перевернувся, а під ним показалася досить велика діра, тобто вхід до підземного шпиталю».
Зі спогадів Богдана Крука-«Мелодії»:
« Героїчний випадок, що мав місце 23 січня 1947 р. на горі Хрещатій (комплекс лісів Лемківщини біля Балигорода). Ворожий відділ, завдяки зраді, оточив силою 500 вояків на чолі з полковником санітарний пункт, де було 17 осіб, між якими був доктор "Рат", магістр "Орест", санітар "Арпад", 3 санітарки, хворі та поранені. Всі присутні у шпиталі на пропозицію ворога здатися відповіли пострілами.
Намагаючись за всяку ціну здобути наших людей живими, ворог почав пляномірну облогу.
На заклик: "Zdajcie sie, nic wam nie bendzie" ["Здавайтеся, вам нічого не зроблять"] наші оборонці відповіли пострілами з автоматів і гранатами. Як оповідав польський жовнір, що брав участь в облозі та згодом попав до нашого полону, оборонці вигукували образливі слова на адресу більшовицького уряду.
Оборона тривала цілу добу. Вигуки "Слава Україні!" та останні глухі постріли в криївці дали зрозуміти, що медично-санітарний персонал і поранені, вистріливши всі набої, постріляли себе.
Зі спогадів чотового сотні "Ударник-5" Олекси Конопадського - "Островерха" :
"....З кінцем січня квартирували ми в лісі коло села Туринського. Всім нам снилися дуже погані сни. Одним великі стоси мяса, другим забави і танці , третім дівчата. Всі ми були неспокійні.
Вже мали йти делегація до командира ,як тут к-р Хрін підійшов до мене і сказав "Друже Островерх, я такий сьогодні не спокійний, що сам не розумію себе, щось станеться зле. Треба вважати щоб не було наскоку. Вже три ночі підряд мені сняться погані сни".
В таборі ми мали дві свинки для шпитальки. Таки ще того дня 24 січня ми пішли велечезними снігами в напрямку села Воля Міхова ,а на шпитальку командир післав свинки та велів подивитися , що там коло них чувати.
Під вечір повернулися стрільці до Волі Міхової та принесли сумну звістку. Шпиталька зруйнована. З її руїн крутиться дим. В її руїнах згинуло 17 повстанців : д-р Ратт, його дружина Дора, магістер Орест , рай.референт служби здоровя Арпад, санітарки Пчілка , Калина , реф.СБ Гуцул, ст.вістун Мірник, ст.вістун Сметана , Когут , Кавка, стр.Жук та інші.
Билися вони цілу добу. От тому то в нас страшні сни. Ця вістка дуже вразила всіх. Командир сказав , що мусимо помститися. Прийшов до нас кущ. Сірко і сказав що на шпитальку вивів поляків зловлений стр.Журавель з його куща."
В 2007 р. на місці шпиталю встановлено памятник , який неодноразово піддавався актам вандалізму. |
