100 років тому:
30 серпня 1919 – в бою біля с. Білошиці на Житомирщині пострілом в потилицю вбитий легендарний червоний командир Микола Щорс. Ймовірним вбивцею вважають політичного інспектора Реввійськради Павла Самуїловича Танхіль-Танхілевича. Згідно пізніше віднайденим документам Реввійськрада інкримінувала Щорсу «український націоналізм», оскільки він зберіг на підконтрольній йому території навчальні заклади з українською мовою навчання. За нез’ясованих обставин також загинули найближчі сподвижники Щорса – під Рівним убитий Тимофій Черняк, командир Новгород-Сіверського полку, а у Житомирі, за офіційною версією від запалення легенів, помер Василь Боженко, командир бригади.
Традиція «утилізувати відпрацьований матеріал», тобто фізично знищувати використаних і уже непотрібних виконавців, в московитській політичній практиці використовувалась століттями та й нині залишається одним із стовпів їх імперської ідеології – достатньо пригадати недавні загадкові смерті польових командирів обдуреного Донбасу. І це є незбагненним, як при таких масових винищеннях власних керівних кадрів, особливо в часи сталінізму, ця імперська система, хоч і значно ослаблена, але все ж тримається й досі.
|
