Український гумор

[m-721]

Два молодих бізнесмени зайшли до урядового будинку. Один з них підійшов до дзеркала і, піднімаючи на лобі волосся, так уважно придивляється.
- Вітю, ти що там лисину шукаєш? – запитує товариш.
- Та ні, по лисині ще років десять можна не заглядати. Просто дивлюся, поки я на роботі, роги часом не виросли…


Чоловік як сяде бритись,
Так і почалося:
- Ну дере ж клятюща бритва!
- Просто рве волосся…

І не витримала жінка:
- Це вже нечесно…
Я картоплю нею чищу –
Так бере чудесно…

Павло Глазовий

[nikolas2323]

Люди стояли на колінах у церкві, молилися. Піп обкурював їх ладаном.
Забувши про пляшку, що була в боковій кишені під ризами, піп нахилився і махнув кадилом. Раптом на очах віруючих з-під риз випала пляшка з самогоном, заткнута качаном. Піп не розгубився, суворо поглянув у бік ікони «Тайна вечеря» і сказав:
— Якщо вечеряєте, то вечеряйте, а пляшок сюди нічого кидати!

До однієї жінки ходив дяк. Якось приходить він, аж чоловік дома. Вони обідають, і хлопець невеликий коло них. От дяк подивився на хлопця та й каже:
— Поцілуй мене, хлопче, я тобі доброго гостинця дам.
А батько:
— Не цілуй, синку, дяка, бо й у тебе така борода виросте, як у нього!
— Оце вже, тату, неправда, — каже син. — Мати щодня з дяком цілуються, а в них борода й не виросла.

[m-721]

Два куми вирішили забити бика. Перед цим, як годиться, випили. Один тримає за роги бика, а другий б’є кувалдою. Удар! Бик стоїть. Ще удар! Бик стоїть собі спокійнісінько.
Тоді кум, той, що тримає, каже:
-Куме, якщо ти ще раз мене вдариш по голові, - я бика не втримаю!


У магазин заходить чоловік та й питає:
- Товарищ, у вас єсть лєзвия для брітви?
- Ні, нема.
Покупець пішов, касирка здивовано запитує продавця:
- А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
- Він мене "товарищєм" обізвав. Хай серпом бриється
**************************************** *********
- Вуйку, а чому це Ви квітки поливаєте машиновим маслом, засохнуть?
- То нічого що засохнуть, же би зброя не заржавіла.
**************************************** *********
Приїхав хохол до Москви і запитує у москалів:
-- От мені цікаво, ви тут "канал 1+1" дивитесь, чи ні?
-- Ну, если бы антенны салом намазывали, то может и смотрели бы...
-- Дивно, а ми наче й не обливаємо антени водкою, а московське TV дивимось.

[nikolas2323]

Піп збирав з кожного двору по пуду зерна. Так постановила церковна сходка. Хто давав пуд жита, хто ячменю, хто проса. А в одній хаті, що похилилася на бік від старості та бідності, попові сказали:
— Пробачте, батюшко, у нас зараз нема зерна. Намолотимо на неділі й самі принесемо.
— Та бог з вами, — відповів піп і пішов до другого двору.
Пройшло кілька місяців. І от приходить до попа той селянин, що не дав йому зерна.
- Батюшко, син у мене народився, треба записати й ім'я дати.
— А коли він народився?
— Та на тому тижні.
— Но тому тижні був день святого Пудія. Ото й наречем вашого синочка Пудієм.
Так і ходить десь чоловік з іменем Пудій. А все за те, що батько не дав попові пуда зерна.

[m-721]

Новий українець
Новий українець прокидається з "бодуна":
- Люба, чим би похмелитися?
- Мартіні, віскі, коньяк, шампанське...
- Пивка б...
- Заробляв би як нормальні люди, було б пивко.

Командир вишикував своїх солдат
Командир вишикував своїх солдат:
- Хто любить музику? Крок вперед!
Троє солдатів вийшли з ряду:
- Добре. А зараз беріть цей рояль і тягніть його на п'ятий поверх!

Соліст
- Вовочка, ким працює твій тато?
- Він соліст.
- А де він співає?
- Він не співає. Він солить капусту, огірки і помідори.

[nikolas2323]

В одній церкві дзвонили до вечерні, та щось ніхто не йшов. Набридло дзвонареві вже вистукувати, та й почав він бити на сполох.
Прибігає піп і питає:
— Що це ти калатаєш, мов щось горить?
— Ви ж самі, батюшко, бачите, що ніхто до церкви не йде. Так я оце й дзвоню на пожежу, може, хто прийде.

У попа зібралась кумпанія. От батюшка розливає горілку у чарки, та все недоливає. А свою налив повну.
— Ой! — скрикнув він, начебно зробив це ненароком.
Всі скоса поглядають, та мовчать. Лише один дяк не розгубився.
— Батюшко, — сказав він, підсовуючи свою чарку, — «ойкніть» і сюди!

[Vlad Mak]

Мала мама двох дітей - хлопчика та дівчинку.
Одного разу дівчинка прибігає до мами з плачем. Мама, звичайно, розпитує що трапилось а дівчинка й каже:
- Пісяля, пісяля, і пульку випісяля!
Мама пояснює дитинці:
- Була я на фронті, воювала, два рази мене ранили. От та кулька - вона мабуть передалась якось при народженні твому від мене.
Дівчинка заспокоїлась і пішла.
Через деякий час хлопчик заплаканий прибігає, весь з плачем, захлинається. Мама й питає:
- Чого синку плачеш, теж пісяв пісяв і пульку випісяв?
- НЄ МАМО, ДРОЧИВ ДРОЧИВ І ДІДА ЗАСТРЕЛИВ

[nikolas2323]

Перед службою піп добряче випив і прибув у храм божий. Похитується. Не втримався — та й став навкарачки.
А дяк, побачивши, що з батюшкою робиться, не розгубився та як крикне мирянам:
— Що ж це, — каже, — таке? Пастир б'є поклони, а ви стоїте, як укопані... Поклонімося ж усі, як і він.
І, хрестячись, почав бити поклони.

У жінки помер чоловік. Пішла вона до дяка, попросила помолитися за упокій душі. Дяк одразу ж прийшов до покійника. Почав читати молитву. Читав, читав, а потім жінка чує раз, і вдруге, і втретє:
— Як ти помирав, мені воли дарував...
А жінка й собі тоді, плачучи:
— Ой не чула, дяче, не чула, бо мене тоді дома не було...
А дяк знову:
— Як ти помирав, мені наказав. щоб я твою жінку не забував.
А жінка тоді:
— Оце я чула, дяче, бо саме тоді дома була.

[m-721]

Приходить блондинка до лікаря:
– Лікарю, у меня все болить: доторкнуся до носа – болить, зачеплю коліно – болить, торкнуся живота – болить...
– У вас палець зломаний.

На екзамені з анатомії професор задає студентці питання на засипку:
– Який людський орган є символом кохання?
– У чоловіка чи у жінки? – перепитує студентка.
– Боже, – зітхає професор, – в мої часи це було просто серце...

– Доброго дня. На що скаржимося?
– Кашель.
– Курите?
– Курю.
– Один тютюн курите? Від одного виробника?
– Ні – від різних.
– Потрібно один тютюн курити! Від одного виробника.
– А певно, буду я за однією людиною цілий день бігати!

[nikolas2323]

Вертаючись з поля додому, чоловік побачив, як піп обнімав його жінку.
Після вечері він спитав:
— Кажуть люди, жінко, що ти з попом знаєшся?
— Брешуть!!! Не вір!
— Їм я не вірю, а от своїм очам вірю.
Тут жінка як грюкне коцюбою об долівку.
— Ти кому, трясця твоїй матері, віриш, своїм очам чи рідній жінці?!
— Р-р-ідній... рідній жінці.

Йшли якось два дяки парафію шукати. Йдуть вони від села до села. Вже сонечко на обід. А тут так їсти хочеться, аж пупа тягне. От один з них і каже:
— Чи не зайшли б ми в яку хату, може, поїсти дадуть.
Коли бачать, стоїть біля воріт однієї хати жінка з дівчинкою.
— Чи не дали б ви, серце, нам попоїсти?
— Заходьте до хати, — запрошує жінка, — я зараз пошукаю.
Нарізала жінка хліба, поставила перед дяками і каже:
— Почекайте, насиплю борщу.
Пішла жінка на кухню. А дяки давай той хліб уплітати.
Принесла жінка гарячого борщу. Бачить немає хліба.
— Підождіть, ще хліба принесу.
Поки вона нарізала хліба, дяки й борщ висьорбали.
Прийшла жінка, глянула та й не знає вже, що й казати. А тут ще дівчинка за спідницю матір смикає і плаче:
— Мамо, я їсти хочу!
— Цить, — розсердилась жінка, — а то як кину тебе оцим дякам, то вони й тебе з'їдять!