- Так у вас що, два Різдва?
- Ну да, два Різдва у нас…
- А чого? Що символізує друге Різдво?
- Те саме, що й перше. Сначала у нас Христос рождається, як обично, як у всіх…
Ну а потом через два тижні рождається ще раз, вже спеціально для нас.
Контрольний, так би мовити… Мало лі…
- І обидва Різдва вихідні?
- Аякже. Одне ж перед новим роком, а друге – перед старим новим роком, після нового року…
- Перед яким-яким роком?
- Друге? - Перед старим. Новим…
- Тобто, нових років у вас також два?
- Іменно так! В нас спочатку новий рік, а потім ще один новий рік.
Але один новий новий рік, а другий – старий новий. І по Різдву - перед кожним. Що тут не ясно?
- А Різдва обидва однакові, чи теж - старе й нове?
- Те що тепер нове, то нове, а те, що старе – нове старе…..
- Як це «нове-старе»?
- Ну, недавно воно було просто Різдво, а коли появилось нове Різдво, то воно стало старим Різдвом.
Але стало воно старим Різдвом недавно, тому воно – нове старе…
- Ви, мабуть, сильно віруючий народ?
- Да! Сильно! Сильно віруючий!
- А які ще у вас свята християнські?
- Ну, напрімєр, Івана Купала…
- І що ви робите в цей день?
- Ну, там, - шукаємо папороть вночі в лісі, в росі голі купаємся,
через вогонь плигаємо,горілку п’ємо, опудало палимо, ворожимо…
На порозі кладемо гострий ніж чи сокиру, осикові гілки розкидаємо по двору…
- Навіщо?
- Щоб відьми не ходили
- Які відьми?
- Обичні наші відьми. Тьотки такі... "Ой на Івана Купайлого, ходила відьма ногайлою.
Як на дуб лізла — кору гризла"... Ще дівчата, бува, чобіт кидають, куди чобіт носком покаже…
- Хвате… Хвате…
Дивиться білявка в дзеркало й промовляє:
- Кому ж така краса дістанеться?
Мати кричить з кухні:
- Дай Боже йому сили, здоров'я і терпіння.
* - * - * - *
- Ти побралася з Михайлом?
- Так.
- Ну що - щасливий твій чоловік?
- Хай тільки спробує бути щасливим.
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші–не мина жодної крамниці.
Попрохав він: Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця: Что? Чєво? Я нє понімаю.
-Кухлик, люба , покажіть, той , що збоку смужка.
-Да какой же кухлік здєсь,єслі єто кружка.
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
-В Україні живете й не знаєте Мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова.
-У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:- Цим пишатися не слід,
бо якраз така біда в моєї корови:
Має бідна язика, та не знає мови!
Баба з дідом вже старенькі
Сидять у кімнаті,
Тріщать дрова помаленьку,
Тепло взимку в хаті.
Сумно стало якось діду,
Життя добігає,
- А давай, - сказав він бабі,
Молодість згадаєм!
Пам'ятаєш наше місце
В полі біля дуба,
Я піду, буду чекати
Тебе, моя люба!
- Добре, йди! Бабуся ближче
Підсіла до груби,
Я прийду, як і раніше,
До нашого дуба!
Пішов дід і став чекати,
Так пройшла година,
Стали ноги замерзати,
Не прийшла любима!
Дід вернувсь назад, без зла
Запитав в півсили:
- А чому ти не прийшла?
- Мати не пустила!
В. Мацюк
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 08:49.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.