Конкурс «Міс руда “1+1”»: практичні поради фальсифікаторам
Лєра Лауда , Іван Планк, для «Телекритики», 19.12.2008
Якщо ви руденька і трохи знаєтесь на хакерстві – маєте шанс перемогти у піар-конкурсі серіалу «Руда». У авторів «Телекритики» не виникло проблем із кількома способами накрутки голосів.
«У тебе сонячний колір волосся? Ти весела і запальна, віриш у долю і неймовірні сюрпризи... Завантаж своє руде фото! І отримай стильні подарунки!» – взяти участь у такому піар-конкурсі з дешевими призами – рудим ноутбуком, мобільним та парасолькою – протягом місяця пропонував глядачкам телесеріалу «Руда» канал «1+1». Глядачок виявилося чимало: за 28 днів на сайті
http://ruda.1plus1.ua опублікували понад 15 тис. світлин (щоденно – близько 556 штук). Переможниць дня, тижня, а згодом і всього конкурсу визначають гості сайту шляхом голосування. За кришталево чесними правилами, протягом доби з однієї ІР-адреси можна віддати нібито лише один голос. Здавалось би, усе невинно. Але з точки зору піару, робити такий конкурс чесним – не зовсім логічно і геть невигідно. І результати перших тижнів голосувань це підтвердили.
Отже, маємо 15 тисяч (!) фото. П’ять із них набрали близько 2 тис. голосів за тиждень та 300-900 за день. Теоретично цифра реальна: за фото мали би віддавати 3-5 голосів щогодини. Але ця реальність видається таки нереальною на фоні 12,9 тис. інших фото, що отримали здебільшого 0-3 голоси, а тому можливості потрапити у фінал не мали в принципі. Ще 5,7% учасниць (855) здобули понад 20 голосів, і 8,3% (1245) – більше десяти. Феноменальний успіх деяких конкурсанток, звісно, можна було би пояснити неймовірною красою чи харизматичністю. Але ж насправді, фаворитками ставали далеко не завжди оті неймовірні красуні. А чимало вродливих дівчат мали, у найкращому разі, з десяток голосів. Тож секрет масової уваги до одних учасниць і такого ж масового іґнорування інших лишався таки секретом. А між тим адміністратори запевняли: «Оскільки, за учасниць голосують самі гості сайту, то голоси не накручуються і не збільшуються безпідставно. Кожен голос означає, що за учасницю голосує відвідувач сайту on-line. Тому велика кількість голосів у деяких учасниць – це результат великої кількості шанувальників учасниці».
Звісно, в арміях вірних шанувальників та знайомих дівчат ми не сумніваємося, але все ж вирішили перевірити, чи можна і як фальсифікувати конкурс. Для людини, що знається на програмуванні, це виявилося легким завданням. Потім з’ясувалося, що і частина переможниць мають безпосереднє відношення до інформаційних технологій. А решті нічого не заважає мати друзів, до тих же технологій причетних. От кілька способів фальсифікації результатів.
Спосіб №1: ручне накручування голосів
Відкриваємо сторінку конкурсу:
http://ruda.1plus1.ua. Клікаємо на фото однієї з кандидаток – і вистрибує віконце «Ви дійсно бажаєте проголосувати за цю учасницю?». Система дає вам на роздуми 2 хвилини, і якщо ви не передумаєте, конкурсантка отримує голос. Вдруге повторити цю процедуру дійсно не вдасться. Але достатньо стерти куки (cookies), вписати наприкінці адреси сторінки з фотографією обраної учасниці якусь ахінею, приміром:
замість
http://ruda.1plus1.ua/?page=1&seed=11747965747 пишемо:
http://ruda.1plus1.ua/?page=1&seАхінея6666, перезавантажити сторінку і знову проголосувати. Повторювати цю процедуру можна допоки вистачатиме сил та натхнення. Правда, вичерпуванню сил дуже сприяють оті 2 хвилини «на роздуми». Адже окрім того, що доведеться вичекати цей час, наступне стирання куків можна провернути лиш за 2 хвилини, ще одне – за чотири, третє – за десять, четверте – за двадцять, п’яте – за тридцять, шосте... знову за 2 хвилини. Тож навіть якщо фанатично, протягом доби, не відриватися від комп’ютера, можна накрутити лиш близько 105 голосів (по п’ять за годину). Щоправда, коли система вичікувала тільки 30 секунд (2-хвилинне очікування ввели 12 грудня, очевидно, опісля наших експериментів), за так само фанатичного підходу протягом доби реально було фальсифікувати у середньому 2500 голосів. Звісно, на практиці до такого маніяцтва навряд чи могло б дійти.
Боротьба з фальсифікаторами
Адміністратори, найімовірніше, бачать, кількість голосів, відданих із одного комп’ютера. Відповідно, відсіювати їх можуть. Що власне, і роблять: «На жаль, через специфіку мережі Інтернет ми не можемо на сто відсотків автоматично запобігти шахрайству у голосуваннях. Тому після опівночі ми ще раз, вручну, перевіряємо голосування на чесність, видаляючи голоси, які були отримані шахрайським шляхом. Хочемо нагадати, що інтернет-шахрайство є кримінальними діями та переслідується згідно законодавства України». Так пояснюють, чому після опівночі кількість голосів у деяких учасниць зменшується. Проте зменшення це не зовсім адекватне, що і довели наші подальші експерименти.
«Підчищання» голосування, та ще й вручну, справа доволі нудна та трудомістка: щоби прибрати один голос, необхідно від 5 до 40 секунд. Перевіряти щодня треба було понад 500 учасниць (інколи було більше 900), і якщо серед них фальсифікаціями займається навіть 50, то корегувати результати можна і до ранку. Автоматизувати та спростити систему – цілком реально. Але за це треба заплатити розробникам. А на такому тимчасово-несерйозному конкурсі можна і зекономити. Тому адміністратори, щоб не надто себе навантажувати, знімали зайві бали здебільшого «на око». Кому як пощастить. Найменше щастило якраз тим, хто за допомогою ручної фальсифікації накручував кілька або кілька десятків балів. Імовірність того, що їх приберуть повністю – значна. А от ті, хто «напрацював» собі більше сотні, могли сподіватися, що частину заробленого таки лишать. В останньому ми переконалися, коли перейшли до спроби автоматизованого голосування.
Спосіб №2: автоматизоване накручування голосів
Тепер усе те ж саме, що робилося вручну, можна було значно швидше провернути за допомогою спеціальної програми та розрахованого під конкретну конкурсантку алгоритму.
Для експерименту обрали учасницю «А», яка, очевидно, вже неодноразово коригувала собі рейтинг (про це свідчило хоча би швидке збільшення голосів за неї, чимало з яких адміни врешті зрізали). Програму увімкнули на максимально швидкісний режим: один голос додавався за 2-3 секунди. Так, за якихось півгодини приплюсували більш ніж півтисячі голосів (за добу, теоретично, вдалось би накрутити 29 тис. голосів). Потім обрали іншу учасницю. Для імітації «реального» голосування новий голос за неї додавався кожні 70 – 180 секунд. Її збагатили на 60 голосів.
Реакція адміністрації на подібні махінації виявилася дещо дивною, точніш недбалою. Учасниці «Б» зрізали 80% накручених голосів одразу, а от учасниці «А» з півтисячі зняли близько сотні. Потім совість, мабуть, замучила – і відняли ще сто.
Така шалена накрутка голосів – 500 за півгодини – викликала паніку в адмінів. Спочатку систему голосування взагалі відключили, потім збільшили час очікування перед повторним запитом до 2 хвилин, далі спробували таки запровадити справжнє голосування за одним ІР (правда, невдовзі від того чомусь відмовилися).
Таким чином, можливість та ефективність фальсифікацій було доведено.
Останні дні голосування пройшли уже під пильнішим наглядом адміністрації. В результаті, лиш дві переможниці 3-го тижня набрали трохи більше за тисячу голосів. А результати 4-го тижня, що вже добігає кінця, обіцяють бути ще скромнішими.
Зробити конкурс настільки чесним, як його описують у правилах самі організатори, технічно нескладно. Достатньо поставити справжнє обмеження: одна ІР-адреса – один голос. А робиться це елементарно. Чому цього не зробили? Пояснення може бути таким: турбота про NАT-користувачів, що мають одну зовнішню ІР-адресу, але різні внутрішні (приміром, працівники одного офісу, часом така система діє у гуртожитках). Але таке «виправдання» лиш підтверджує, що ходи і можливості для махінацій таки лишалися.
Бо ж треба підігріти пристрасті, створити навколо ажіотаж. Такий невеличкий і внутрішньоконкурсний, але ажіотаж. Нецікаво було би, якби переможниця дня збирала по 50 голосів, а тижня – кілька сотень у найкращому випадку. Тому лишити «виправдані» шпарини, завдяки яким «просвітлені люди» голоси накручувати таки можуть, – чудовий спосіб вирішити ситуацію. А ще гарнішою картинка буде, якщо усюди писати-кричати-казати, мовляв, ми робимо усе, аби конкурс був чесним.
Простенький піар простенького серіалу. І конкурс, у якому оцінювалися здебільшого не учасниці як такі, а майстерність та настирність тих, хто голоси накручував. Ну і ще трошки удачі – бо ж раптом не пощастить і злісні адміни знімуть усе зароблене.
Анастасія Жук, піар-директор «1+1»:
- Організатори конкурсу «Міс руда 1+1» гарантують, що всі умови були дотримані, і кожна учасниця мала рівну вихідну можливість виграти.
На сайті ruda.1plus1.tv протягом усього конкурсу працювало обмеження – один користувач міг 1 раз на добу проголосувати за 1 учасницю конкурсу дня, 1 учасницю конкурсу тижня і 1 учасницю загального конкурсу. Крім того, технічна команда сайту постійно аналізувала активність користувачів.
Зниження активності користувачів на фінальних етапах – стандартний і зрозумілий процес насичення і спаду інтересу до будь-якого конкурсу. Така динаміка характерна для будь-якого інтернет-конкурсу.
...........
Линейный вид
