Цей день в історії - загинули у боротьбі з московсько-більшовицькими окупантами:
1. Бардак Петро Іванович – “Шпак” (1924, с. Сапогів Галицького р-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1946). Член ОУН. Референт пропаганди Галицького районного проводу ОУН (1945-01.1946).Загинув у сутичці з військовими НКВС.
2. Гедзик Семен Дмитрович – “Очайдух”, “Юрко” (1918, с. Горохолина Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1946, с. Горохолина). Член ОУН. Референт СБ Лисецького районного проводу ОУН (1945), субреферент СБ Станиславівського надрайонного проводу ОУН (1945-01.1946).Загинув у сутичці з військовими НКВС.
3. Гусак Василь Семенович – “Прометей”, “Проць” (1920, с. Саджава Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1946, с. Горохолина Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.). Член ОУН. Слідчий референтури СБ Станиславівського повітового проводу ОУН (1944), субреферент СБ Станиславівського надрайонного проводу ОУН (1945), референт СБ Богородчанського районного проводу (1945-01.1946).Загинув у сутичці з військовими НКВС.
4. Олійник Василь Миколайович – “Забіяка” (1919, с. Камінне Надвірнянськогор-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1946, с. Волосів Ланчинського р-ну (тепер Надвірнянськогор-ну Івано-Франківської обл.)). Член ОУН. Організаційний референт Ланчинського районного проводу ОУН (1945-01.1946).Загинув у сутичці з військовими НКВС.
5. Повх Дмитро Васильович – “Ворон” (1922, с. Княждвір Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1949, біля с-ща Печеніжин (тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.)). Член ОУН. Провідник Печеніжинськогорайонного проводу ОУН (1948-01.1949).Загинув у сутичці з опергрупою відділу 2-Н УМДБ Станіславської обл.
6. Середюк Микола – “Сократ” (1912, с. Гринівка Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1945, с. Саджава Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.). Член ОУН (1938). В’язень польських тюрем. Учасник похідних груп на Схід (1941). Суспільно-політичний референт Богородчанського районного проводу ОУН. Загинув у сутичці з військовими НКВС.
7. Федюк Ярослав Петрович – “Остап” (1926, с. Волосів Надвірнянськогор-ну Івано-Франківської обл. – 25.01.1946, с. Волосів). Член ОУН. Господарчий референт Ланчинського районного проводу ОУН (1945-01.1946).Загинув у сутичці з військовими НКВС.
"Вимога Муравйова звучала так: "Прігатовіться к встречє пабєданоснай краснай армії, прігатовіть абєд". Я відповів, що до зустрічі все готове", - командир українського загону у бою під Крутами 29 січня 1918 року підполковник УНР Аверкій Гончаренко
Бой под Крутами вошел в украинскую историю как пример самопожертвования не обученной и преданной командирами патриотической украинской молодежи. Но на самом деле главное - это то, что сражение само по себе имело огромное значение как пример украинского сопротивления, как сейчас Майдан, как Иловайск, как Донецкий аэропорт. В том, что это сражение вообще состоялось, основная заслуга командиров Киевской военной школы.
Цей день в історії - загинув у боротьбі з московсько-більшовицькими окупантами: Гасин Олекса Іванович – «Вовк», «Дор», «Іван Чорнота», «Лицар», «Олекса», «Старий», «Сук», «Тур», «Чорнота», «Юлько», «Л.», «010», «10», «601» (18.07.1907, с. Конюхів Стрийського р-ну Львівської обл. – 30.01.1949, м. Львів). Закінчив Стрийську гімназію (1928), студент землемірного від¬ділу факультету сухопутної і водної інженерії Львівської полі техніки (1930-1935, з перервами через арешти). Служив у польській армії (06.1928-09.1929), закінчив школу підхорунжих польської армії (1929), отримав ступінь сержанта-підхорунжого (1931). Член «Пласту», ОВКУГ, СУНМ, УВО, відтак ОУН (1929). Організаційний референт окружного проводу ОУН Стрийщини, окружний провідник (кін. 1933 – 01.1934, 1936). Крайовий про¬відник (II пол. 1934 – 1935). В’язень тюрем (30.11.1931, 10.1932, 07.1933, 20.01.-25.08.1934), табору у Березі Картузькій (28.08.-20.12.1935). Після звільнення зосередився на військовій робо¬ті, виїхав за кордон, де працював у військовій референту¬рі ПУН (1938-1939), сотник. У співавторстві з полк. Євгеном Коновальцем опублікував «Військовий підручник» (Вінніпег, 1938). У 1940-1941 – член Революційного Проводу ОУН, керів¬ник ряду військових вишколів у Кракові, заступник з оперативних справ начальника повстанського штабу ОУН (від 10.03.1940). Державний секретар (заступник міністра) військових справ УДП Ярослава Стецька (1941). Командир старшинської школи ОУН у Великих Мостах (1941). В’язень німецької тюрми у Дрогобичі (1942), звільнений боївкою СБ ОУН. Військовий референт Проводу ОУН (весна 1943 – 01.1944, кін. 1945 – 1949), член Проводу ОУН (1947-1949), шеф Головного військового штабу УПА (12.1943-01.1944, кін. 1945 – 01.1949). Загинув неподалік головної пошти у Львові – застрелився, аби живим не потрапити до рук ворога. Майор, полковник (22.01.1948), генерал-хорунжий УПА (12.10.1952). Біографічна довідка взята із документального збірника Т.27 Нової серії “Літопису УПА” (упорядник Михайло Романюк).
Цей день в історії - помер: Яким’юк Володимир Юрійович – “Аскольд”, “Влодко”, “Танасій”, “007” (22.04.1922, с. Тюдів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. – 9.02.2006, с. Тюдів). Вояк УДП (1942). Член ОУН (05.1944). В УПА з жовтня 1946 р. Вояк сотні ім. Богуна куреня “Гайдамаки” ТВ-21 “Гуцульщина” (10.1946-08.1948). Охоронець Косівського надрайонного проводу ОУН (08.1948-06.1949), субреферент пропаганди Кутського районного проводу ОУН (07.1949), субреферент пропаганди Косівського надрайонного проводу ОУН (08.1949-09.1950), референт пропаганди цього проводу (09.1950-06.1952). Захоплений у полон опергрупою відділу 2-Н УМДБ 15 червня 1952 р. біля с. Шешори Косівського р-ну. Військовою колегією Верховного суду СРСР 21 січня 1953 р. засуджений до ВМП. Рішенням Президії Верховної ради СРСР 26 березня 1953 р. розстріл замінений на 20 років ВТТ. Карався у Норильських, Мордовських та Тайшетських таборах. Після звільненя з таборів 10 червня 1966 р., проживав у с. Тюдів.
Вояки УПА в трох радянських одностроях. Гощанський р-н Рівненської обл. 1944 р. 17 июня 1948 г. в 19 час. 00 мин. бандгруппа неустановленной численности из засады призвела нападение на проходившую по шоссе грузовую машину, в которой следовали военнослужащие:майор, сержант и два солдата. Последние были убиты; забрав оружие и обмундирование, безнаказанно скрались. Почные войска ССР (май 1945-1950). Сб.документов и мат-лов. – М:Наука, 1975
21 лютого 1942 року на тридцять п’ятому році життя Олена Теліга разом із її чоловіком Михайлом Телігою та іншими членами ОУН була розстріляна німцями у Бабиному Яру. Але для мене - у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, - я тверда й сувора. О, краю мій, моїх ясних привітів Не діставав від мене жодний ворог. (Олена Теліга, "Сучасникам")
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 03:16.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.