Останнім часом і особливо з погіршенням відносин з РФ і війною деякі з них зайнялися розробкою і виробництвом БМ. Бронетранспортери в Україні розробляє Харківський бронетанковий ремонтний завод, що випускає завод їм. Малишева. Конструюванням і виробництвом займався і Миколаївський ремонтно-механічний завод, в середині 2000-х перейменований в бронетанковий. Серед зразків — бойові машини піхоти БМПТ-64, БМП-55, ЮТМП-84, бронетранспортер БТР-7, бронеавтомобіль «Дозор-Б» виробництва ХКБМ. Український БТР-3Е1 с універсальним модулем «Штурм» У БТР-3Е1 київської збірки (КРЗ) використовуються імпортні двигуни, корпуси заводу «Азовмаш» в Маріуполі, він оснащений бойовим модулем «Штурм» (КБ. Морозова, ХКБМ), що включає 30-міліметрову гармату, 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет і дві протитанкові ракети комплексу «Бар'єр». На БТР-3Е1 встановлена оптико-електронна система спостереження, прицілювання і управління вогнем (СУВ) «Трек-М». Станом на 2016 р. кількість бронетехніки (БМП, БТР) в Збройних силах різко змінилась, що пов'язано з втратами в боях на сході країни і зняттям з озброєння у разі неможливості відновлення. У травні 2014-го був укладений контракт на поставку 154 БТР-4 українського виробництва (Харків), прийнятих на озброєння в 2012 р. до середини 2015 р. в армію було передано понад 20 цих непоганих машин. В цей же час у Збройних силах нараховувалося близько 50 БТР-3Е виробництва Київського бронетанкового заводу (розробка Харківського КБ ім. Морозова). З початком бойових дій на Донбасі багаторазово збільшилися втрати військової техніки в бойових умовах (спалена, взята ворогом, вийшла з ладу), їх кількість, звичайно, не така, як писали деякі ЗМІ РФ або бунтівних районів. Наприклад, інтернет-видання «Взгляд» (5.11.2015) констатувало: «за время конфликта в Донбассе украинские силовики безвозвратно потеряли уничтоженными более 3000 единиц техники основных видов, еще около 2000 единиц перешло к ВСН (так звані збройні сили Новоросії. — Авт.) в качестве трофеев. В числе уничтоженного: 929 танков разных типов, 887 ББМ, 238 единиц РСЗО БМ-21 «Град», 836 автомобилей, 21 самолет, 32 вертолета, 46 беспилотников». Цифри явно завищені, за деякими позиціями в кілька разів, приміром, стільки танків, ББМ, можливо, навіть і не прибули на позиції, те ж по авіації. Коли втрата Криму стала реальністю, а в Донбасі почалися бойові дії, керівництво країни розвернуло військовий вектор: розгортання армії і перехід наскільки можливо оборонного комплексу на військові рейки, в терміновому і навіть аварійному порядку стали відновлювати потужності галузі, що цікаво — стали піднімати підприємства і зовсім забуті. У жовтні 2014 р. радник президента Ю. Луценко розповідав: «Всі чотири бронетанкових заводи працюють у три зміни. Кілька сотень броньованої техніки, з нуля відремонтованих, надійшло в зону АТО за цей час. Є підприємства ВПК, які чекають державного замовлення і готові поставляти модернізовану зброю в українські війська». Найбільше «закрутилося» на бронетанкових заводах. Саме серед бронемашин були найбільші втрати, спроби масового, некомпетентного застосування їх на позиціях вели до знищення або захоплення, велика частина техніки просто ламалася. ДП «Київський бронетанковий завод» за 2015 р. в 4 рази збільшив виробництво військової техніки (дані концерну «Укроборонпром», куди входить підприємство), на кінець серпня завод виготовив (у т. ч. капітально відремонтував) 78 одиниць військової техніки — 25 танків і 53 бронетранспортера, більше, ніж за весь 2014 р. Ніша заводу — поточний ремонт і відновлення танків Т-64, бронетранспортерів БТР-70 і БТР-80, а також виробництво БТР-3, темпи випуску яких планувалося довести до 30 машин щомісяця. Отримали підвищені завдання Львівський, Миколаївський і Харківський бронетанкові заводи. БМ «Дозор-Б» (розробка ХКБ ім. Морозова), 2015 р. Харківську розробку — бронеавтомобіль «Дозор-Б» виробляли на ХЗТМ ім. Малишева та Львівському бронетанковому заводі. Автомобіль масою 6,3 т (4х4) з екіпажем 3 людини вміщає десант 6-8 чоловік. Озброєння — 12,7-мм кулемет НСВТ («Утес»). Вартість одного «Дозору-Б» — 4 млн. грн. Миколаївський бронетанковий завод на початку 2015 р. передав військовим перші бронемашини своєї розробки «Світязь». Це восьмиколісна плаваюча броньована машина управління і зв'язку з усіма провідними колесами. БМ «Світязь», (разробка ХКБ ім. Морозова), 2015 р. За 9 місяців 2015 р. підприємства ДК «Укроборонпром» передали українській армії рекордні 2019 одиниць військової техніки і озброєння (дані концерну), у тому числі 688 одиниць нової і 1331 одиниці відновленої та модернізованої техніки. Говорилося і про «системні» постачання нових зразків військової техніки і зброї, що насправді правда, але з деякою натяжкою. Багато зразків багато в чому сирі і вимагають випробувань, інші були розроблені раніше (ПТРК «Стугна-П», бронеавтомобіль «Дозор-Б»)стали в нагоді. Заповнити в кілька разів збільшені потреби в пожежному режимі військового часу не так просто. Звідки ж зростання кількості броне - та іншої техніки після таких втрат? Справа в тому, що з травня 2014 р. почалася масова розконсервація ББМ та іншого озброєння зі складів й ремонт тих що перебувають на озброєнні. За три місяці боїв армія отримала з ремонту і зі складів більше 200 танків. САУ 2С1 «Гвоздика» випускалася на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) у 1971-1992 рр.., ними озброювалися артилерійські дивізіони мотострілкових полків, змінюючи 122-мм гаубиці М-30 і Д-30 Піддалися підготовці і САУ — їх було досить в армії, але з боєготовністю було також погано. Тактика застосування самохідних установок — це підтримка вогнем з далеких від позицій противника, їм протипоказані прямі атаки, тому ймовірність бути знищеними або дістатися противнику мала, але насправді було не так. Наприклад, з липня по вересень 2014 р. 26-а артилерійська бригада з наявних 54 САУ «Мста» і «Гіацинт» втратила 10 установок (майже 20%), сюди входять знищені, захоплені або ті що потребують капітального ремонту. Переживаючи кризу, часом катастрофічний стан, коли деякі заводи і КБ роками не мали замовлень і практично простоювали, українська бронетанкова галузь, скорочуючись, як шагренева шкіра (той же завод їм. Малишева за 25 років незалежності скоротив свій персонал майже в 7 разів — до 13 тис. осіб у 2000 р. і 7,5 тис. у 2006-му), в основному зберегла свої унікальні можливості у світі (замкнутий цикл виробництва мають всього декілька країн) і залишилася найсильнішим сегментом вітчизняного ВПК. В арсеналі розробників і виробників є новий танк БМ «Оплот», модернізовані Т-64БМ «Булат» з новими системами динамічного та активного захисту і новітнім керованим озброєнням, а також бойові машини підтримки танків і піхоти, як на базі танків (Т-72), бойова машина піхоти (БМП-1У), так і Бтри (БТР-4Е/МВ), лінійка модернізованих БТР, наприклад на базі БТР-70, з установкою бойових модулів (БТР-3 і БТР-7). Це дає можливості для експорту та оснащення власної армії. Структурні зміни в експорті спостерігаються. Якщо у 2006-2010 рр. було продано за кордон 186 БТР 70/80, 363 танків Т-72, 105 одиниць Т-55, то в 2011-2015 рр. такої техніки майже немає (крім Т-72, їх 289), на експорт пішла продукція, виготовлена в Україні: 10 танків Т-84, БТР-3 (198 од.), БТР-4 (151). До 2017 р. підуть всі 49 танків БМ «Оплот» Таїланду (на 2015 р. поставили 10).

"Я прибула в Україну з гарною новиною для українського бізнесу. Єврокомісія прийняла рішення надати Україні додатковий доступ до ринку на додаток того, що вже наразі пропонується в рамках угоди про зону вільної торгівлі. Це зокрема розширення доступу для ряду позицій у сфері сільського господарства, зокрема йдеться про ячмінь, овес, пшеницю, кукурудзу та вироби з томатів, а також розширено доступ з деяких позицій у сфері промисловості - це добрива, взуття та електронне обладнання", - сказала Мальмстрьом.

Вона додала, що тепер Європейська рада та Європарламент мають остаточно затвердити цю пропозицію Єврокомісії, а після цього дія додаткових квот поширюватиметься на 3 роки.

"На нашу думку, це щедра пропозиція. Вона принесе додаткові переваги для української економіки", - зазначила єврокомісар.