МИ - УКРАЇНЦІ!
——————————————
А всі вже звикли до війни,
Й сусід готує знову брагу,
Бо раз такі складні часи,
То треба пити за відвагу.
І хоч рушниця на столі,
Й відкриті двері до підвалу,
Ми зараз вип‘єм, москалі,
Щоб в Україні вас не стало!
А може й в світі, хто то зна,
Як буде краще для народу.
Якщо людина - це війна,
То чи потрібна вона Богу.
Бо та війна з її грудей,
З її ненависної зброї,
Летить у натовпи людей
І забирає їх з собою.
Та чи людина, каже кум,
Що здатна ні за що убити…
Ех, скільки нехороших дум.
Їх не забути, не запити…
Ні, ми не звикли до війни…
І краще б ми і не звикали.
Ми з кумом вип‘ємо за мир,
Його у всьому світі мало…
А за відвагу, може ні,
Бо не бракує нам відваги.
Ми українці - такі одні,
Що навіть чорта не злякались!
Ольга Шейх
|
Линейный вид
