Чому генератори не розв’язують проблему мобільного зв’язку під час блекаутів в Україні
Українські мобільні оператори пояснили виданню DOU, чому під час відключень електроенергії виникають труднощі з підтримкою роботи базових станцій за допомогою генераторів. Як зазначають речники компаній, проблема має комплексний характер. читать дальше
За словами представників Vodafone, генератори для базових станцій суттєво відрізняються від побутових. Вони мають потужність від 9 кВт і вагу близько 100 кг, що ускладнює їх мобільне використання. Крім того, такі генератори не вмикаються автоматично при відключенні електроенергії, що вимагає виїзду аварійних бригад на місця для їх запуску.
Своєю чергою lifecell зазначає, що для роботи однієї базової станції протягом доби потрібно до 50 літрів дизельного пального. Враховуючи, що в оператора понад 10 тисяч базових станцій, фізично неможливо забезпечити кожну з них генератором. До того ж деякі станції розташовані на дахах будівель, де встановлення генератора технічно неможливе.
Обидва оператори наголошують, що під час відключень світла навантаження на мобільні мережі значно зростає через масовий перехід користувачів з фіксованого інтернету на мобільний. Це призводить до швидкого виснаження резервних елементів живлення.
Для зменшення навантаження на мережу оператори радять користувачам вимкнути автозавантаження контенту, уникати перегляду «важкого» контенту, знизити якість відео та увімкнути національний роумінг для можливості перемикання між мережами різних операторів.
Ця ситуація демонструє складність забезпечення стабільного мобільного зв’язку в умовах частих відключень електроенергії та підкреслює необхідність розробки нових технічних рішень для підвищення стійкості телекомунікаційної інфраструктури.
«Київстар», «Vodafone» та «lifecell» можуть значно підвищити тарифи: якою буде вартість зв’язку
Тривалі відключення електроенергії в Україні призводять до погіршення мобільного зв’язку. Саме тому державний регулятор змушує операторів забезпечити автономне електроживлення базових станцій, яке буде дорого коштувати для компаній. Щоб піти на цей крок, «Київстар», «Vodafone» та «lifecell» будуть змушені значно підняти тарифи для споживачів. читать дальше
Такі прогнози висловлює Liga.net, передає Акцент.
За твердженнями мобільних операторів, вони почали готувати зв’язкове обладнання до перебоїв у подачі електрики з осені 2022 року, після перших масштабних обстрілів росіянами української енергоінфраструктури. Зокрема, для цього базові станції облаштовують літій-іонними акумуляторами. Вони можуть до чотирьох годин забезпечувати роботу без електрики, зазначали в Київстар.
Однак після відключень у липні цього року абоненти трьох найбільших мобільних операторів країни зіткнулися зі зникненням мобільного зв’язку й інтернету. Подекуди – на весь час блекауту і навіть після відновлення електропостачань. Проблема в тому, що батареї в спеку швидше розряджаються, бо частина енергії з них іде на охолоджувальні системи.
25 червня державний регулятор, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), випустив розпорядження, згідно з яким оператори мали б на більшості своїх БС забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку протягом чотирьох годин відсутності електропостачання.
Цей норматив відповідав приблизному часу, протягом якого, згідно із заявами операторів, акумуляторна батарея здатна підтримувати автономну роботу БС. Проте вже через 20 днів, на фоні проблем зі зв’язком під час липневих графіків подання електрики, НЦУ оновив нормативи на більш жорсткі для операторів:
До 1 жовтня вони мають забезпечити доступність мобільного зв’язку без електрики протягом 10 годин на 60% своїх БС у кожній області;
З 1 листопада – на 70% БС;
З 1 грудня – на 80% БС;
З 1 лютого 2025 року – на 100% БС.
Однак постає проблема: яким чином оператори можуть спробувати виконати нормативи НЦУ? Одними акумуляторами це зробити не вдасться, тому що жодна батарея не витримає на власному заряді «навіть 8 годин автономної роботи без підживлення». Для встановлення нового обладнання й генераторів потрібні кошти, які держава не надає. Отже платити доведеться користувачам мобільного зв’язку.
За словами медіаексперта та автор Youtube-проєкту «Переговорка»Олександра Глущенка, оператори не зможуть різко підняти вартість тарифів. Але вони зростуть у 2025 році й не тільки через інвестиції в енергообладнання. Але щонайменше, на рівень інфляції і збільшення податків.
«Абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року – умовно, послуги подорожчають на 50% з 1 січня до 1 грудня«, – висловив думку Олександр Глущенко.
Мобільні оператори «великої трійки» не встигають до 1 жовтня забезпечити автономне живлення для 60% базових станцій читать дальше
Українські мобільні оператори постали перед труднощами у виконанні вимог щодо забезпечення автономного живлення базових станцій протягом 10 годин без електроенергії.
Згідно з розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), до 1 жовтня оператори мають забезпечити автономним живленням не менше 60% базових станцій (БС). Однак, жоден з операторів «великої трійки» не встигає виконати цю вимогу у встановлений термін.
Компанія lifecell відкрито заявила про неможливість дотримання встановлених термінів, назвавши умови розпорядження НЦУ «вкрай складними», а терміни – «нереалістичними за поточних умов». Основними перешкодами є складнощі з імпортом необхідного обладнання та критична нестача кваліфікованого персоналу.
«Київстар» відмовився розповідати, чи встигає вчасно виконати норми НЦУ. Разом з тим у «Vodafone Україна» висловили сумніви щодо можливості виконання вимог у повному обсязі та у встановлені терміни. Оператори зазначають, що виконання вимог потребує значних фінансових інвестицій, людських ресурсів та часу на доставлення й встановлення обладнання.
За приблизними оцінками lifecell, для виконання вимог НЦУ всім операторам знадобиться додатково залучити десятки тисяч працівників, а сума необхідних інвестицій складе понад 13 млрд грн.
У разі невиконання вимог НЦУ щодо забезпечення автономного живлення базових станцій, операторам загрожують штрафи у розмірі від 0,1% до 0,3% річного доходу. Для великих операторів це може становити десятки мільйонів гривень. Однак, процес накладання штрафів не є миттєвим і передбачає кілька етапів. За словами представників НКЕК, весь цей процес від початку першої перевірки до винесення рішення про накладання штрафу може тривати більше пів року. Регулятор також наголошує, що основною метою є забезпечення виконання вимог законодавства, а не накладання штрафів.
Наразі мобільні оператори ведуть діалог з регулятором, профільними міністерствами та іншими органами державної влади щодо можливого перегляду термінів виконання вимог та їх адаптації до реальних можливостей галузі. Вони також закликають до розв’язання питань з бронюванням персоналу, зазначаючи, що наразі вся телеком-галузь разом з ІТ має лише 2% заброньованих співробітників, тоді як в енергетиці цей показник сягає майже 30%.
В Україні відбудеться аукціон на три діапазони частот для 4G-зв’язку
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), призначила на 11 листопада 2024 року аукціон з продажу ліцензій на використання радіочастотного спектра для мобільного зв’язку. Як повідомила пресслужба НКЕК, відповідне рішення було ухвалено на засіданні 11 вересня 2024 року. читать дальше
Згідно з рішенням НКЕК, на аукціоні буде представлено п’ять лотів у трьох діапазонах радіочастот: 2100 МГц, 2300 МГц і 2600 МГц. Конкретно, це смуги 1935-1950/2125-2140 МГц, 2355-2395 МГц та 2575-2610 МГц.
Комісія затвердила умови проведення аукціону, вимоги до майбутніх ліцензій та склад конкурсної комісії. Основна мета цього заходу – надати операторам мобільного зв’язку можливість отримати додатковий радіочастотний ресурс для розширення та покращення якості послуг 4G-зв’язку.
«Оператори мобільного зв’язку зможуть, узявши участь в аукціоні, отримати додатковий радіочастотний спектр для впровадження 4G для поліпшення місткості своїх мереж і якості зв’язку», – зазначили в НКЕК.
За попередніми оцінками регулятора, продаж ліцензій на аукціоні має принести до державного бюджету України щонайменше 3 мільярди гривень.
Цей аукціон є важливим кроком у розвитку телекомунікаційної інфраструктури України, що дозволить операторам розширити свої мережі та покращити якість мобільного інтернету для користувачів по всій країні.
Kyivstar, Лайфселл та Водафон отримають штрафи під час відключення електроенергії, але заплатять гроші українці
За словами експерта з цифрової безпеки Павла Білоусова з Nadiyno.org, який виступав на Українському радіо, до 1 лютого оператори мобільного зв'язку навряд чи зможуть забезпечити автономну роботу мережі протягом 10 годин при відключенні електроенергії. читать дальше
Якщо оператори не зможуть підтримувати зв'язок без електроенергії протягом необхідного часу, їм загрожують штрафи, які, швидше за все, будуть переведені на абонентів через підвищення тарифів.
"Оператори, звичайно, не дуже хочуть платити ці штрафи, тому можна з упевненістю сказати, що це буде переведено на користувачів у вигляді підвищення тарифів", - пояснив Білоусов.
Більше того, зростання витрат на зв'язок видається неминучим, оскільки операторам знадобляться кошти на оновлення обладнання.
Зрештою, ці витрати також ляжуть на плечі українських споживачів.
"Щоб забезпечити безперебійну роботу протягом 10 годин, потрібні кошти. Мобільні оператори братимуть їх у материнських компаній та інвесторів, а потім абоненти покриють ці витрати. Інших варіантів немає", - заявив експерт.
Ще він вважає, що наступного року тарифи на послуги мобільного зв'язку можуть зрости на 20–50%.
В Україні впроваджують єдиний звуковий сигнал для дзвінків на перенесені мобільні номери
З 1 січня 2025 року в Україні впровадять уніфікований звуковий сигнал, який попереджатиме абонентів про дзвінки на перенесені мобільні номери. Як повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), відповідне рішення було ухвалено 16 жовтня 2024 року. читать дальше
Нововведення стосується послуги перенесення номера (ППН), яка дозволяє абонентам зберігати свій номер телефону при зміні мобільного оператора. Особливість таких дзвінків полягає в тому, що вони можуть тарифікуватися за підвищеною ставкою, оскільки фактично здійснюються в мережу іншого оператора.
Згідно з Порядком надання послуг перенесення номерів, затвердженим постановою НКЕК від 10 квітня 2024 року, оператори зобов’язані попереджати абонентів про дзвінки на перенесені номери спеціальним звуковим сигналом перед встановленням з’єднання. Це допоможе абонентам уникнути неочікуваних витрат на зв’язок.
НКЕК рекомендувала операторам провести широке інформування абонентів про нововведення через медіа, вебсайти та пункти обслуговування споживачів. Усі постачальники електронних комунікаційних послуг, які надають послуги перенесення номерів, мають забезпечити впровадження уніфікованого сигналу до початку 2025 року.
Запровадження єдиного звукового сигналу має на меті захистити права споживачів та забезпечити прозорість тарифікації послуг мобільного зв’язку в Україні. Нагадаємо, віднедавна в Україні запрацювала вдосконалена процедура перенесення мобільних номерів.
Рада не підтримала штрафи для мобільних операторів за відсутність зв’язку під час блекаутів читать дальше
Верховна Рада України не підтримала законопроєкт №11431, який передбачав накладення штрафів на мобільних операторів за ненадійний зв’язок під час відключень електроенергії. Документ отримав лише 199 голосів «за», повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
«Рада провалила у першому читанні законопроєкт №11431 щодо врегулювання питання державного нагляду у сфері електронних комунікацій та оперативного забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж», – зазначив він.
Законопроєкт також передбачав збільшення кількості позапланових перевірок операторів зв’язку та підвищення штрафів за порушення вимог Національної комісії, що регулює діяльність галузі.
Проти законопроєкту раніше виступили Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгівельна палата та Спілка Українських підприємців.
Нагадаємо, у липні 2024 року Держспецзв’язку оновив вимоги до забезпечення альтернативного живлення базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Оператори заявляють, що забезпечити 100% автономність мобільного зв’язку на 10 годин під час відключень є вкрай складним завданням.
Коли в Україні з’явиться 5G: оператори дали відповідь
Найбільші телекомунікаційні оператори України активно тестують можливості розгортання мережі п’ятого покоління, проте визначити конкретні терміни запуску поки неможливо через низку суттєвих перешкод. Як повідомляє видання Delo.ua, серед головних викликів — воєнний стан, недостатня кількість пристроїв з підтримкою 5G-технології та відсутність чіткого плану впровадження на державному рівні. читать дальше
Позиція «Київстар»: спочатку мир і чіткий план дій
Найбільший мобільний оператор України наголошує, що повноцінний запуск 5G можливий лише після завершення війни. У компанії пояснюють це неможливістю проведення необхідних досліджень частот по всій території країни в умовах воєнного стану.
«Київстар» пропонує розробити комплексний «План переходу в 5G еру». Такий документ має чітко окреслити необхідні кроки з боку держави для впровадження технології, встановити конкретні терміни реалізації та надати операторам достатньо часу на підготовку інфраструктури.
Vodafone: ключові перешкоди та перспективи
Другий за величиною оператор визначає декілька основних викликів на шляху впровадження 5G. Насамперед це питання отримання ліцензій та розбудови необхідної мережевої інфраструктури. Також важливим фактором є формування достатнього споживчого попиту на послуги нового покоління зв’язку.
Компанія звертає увагу на поточну недостатню кількість пристроїв з підтримкою 5G в Україні. Окрім цього, наразі відсутні масові сервіси, які б потребували надвисоких швидкостей передачі даних, що пропонує технологія п’ятого покоління.
Тестування технології: перші успіхи
Наприкінці лютого 2024 року «Київстар» отримав дозвіл НКЕК на випробування 5G та успішно провів тестування базових станцій. За результатами випробувань компанія підтвердила технічну готовність своєї мережі до майбутнього розгортання технології п’ятого покоління.
Vodafone також досяг значних успіхів у тестуванні 5G. Компанія розгорнула тестові indoor-рішення в Івано-Франківську на території центру «Промприлад» та у київському офісі Vodafone. Під час випробувань вдалося досягти швидкості передачі даних до 1,5 Гбіт/с. Додаткові успішні тести було проведено на Львівщині, що дозволило оцінити ефективність використання різного частотного спектра.
Своєю чергою, оператор lifecell розпочав масштабні випробування технології 5G у Львові, які триватимуть до 7 грудня 2024 року. Тестування проводиться як у реальних умовах на території міста, так і в лабораторних умовах із використанням спеціальних тестових SIM-карток та обладнання, недоступного для широкого загалу абонентів. Метою випробувань є комплексна перевірка готовності мережевої інфраструктури та абонентського обладнання до комерційного впровадження 5G в Україні.
Перспективи впровадження
Попри активне тестування технології, оператори утримуються від прогнозів щодо конкретних термінів запуску 5G в Україні. Vodafone навіть змушений був спростувати інформацію про можливий запуск мережі у великих містах у другій половині 2025 року, яка поширювалася в ........-каналах з посиланням на нібито слова одного з директорів компанії Олександра Ткача.
Третій великий оператор українського ринку, lifecell, наразі утримується від коментарів щодо власних планів впровадження технології п’ятого покоління.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 06:49.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.