26 листопада
1972 рік — у місті Шахти Ростовської області народився Максим Левицький, який зіграв за збірну України вісім матчів (10 пропущених м'ячів). Дебют голкіпера у головній команді країни відбувся 31 травня 2000 року — у товариській зустрічі з Англією (0:2) у Лондоні на легендарному Уемблі. Максим замінив В'ячеслава Кернозенка вже після двох пропущених м'ячів на 85-й хвилині. У листопаді 2001 року воротар відіграв обидва матчі пам'ятного плей-офф кваліфікації до чемпіонату світу проти Німеччини (1:1 у Києві та 1:4 у Дортмунді). Що цікаво, із восьми поєдинків голкіпер провів у збірній України повністю лише три матчі та два з них — із німцями.

Професійну кар'єру Левицький розпочинав у Таврії. Відіграв у кримській команді понад сто матчів. Після цього грав за новоросійський Чорноморець. Саме із цієї команди голкіпера викликали на перший матч у збірній Украни. Потім перейшов у французький Сент-Етьєн. 2001 року став воротарем московського Спартака. З ним виграв чемпіонат Росії (як гравець Спартака Максим провів у збірній сім матчів). Далі Максим знову повернувся до Чорноморця. Потім грав за московське Динамо, Сибір, Терек, Ростов та друголіговий Торпедо-ЗІЛ, де й завершив кар'єру. Нині проживає із сім'єю у Києві.