Відтоді, як космічний апарат NASA Juno досяг Юпітера в липні 2016 року і почав збирати дані, наше розуміння формування та еволюції Юпітера змінилося. Однією з особливостей місії є інструмент Gravity Science, який посилає радіосигнали з Juno у мережу глибокого космосу на Землі. Цей процес вимірює гравітаційне поле Юпітера і розповідає дослідникам про склад планети більше.

Відомо, що Юпітер почав формуватися з нарощування скельного матеріалу. Після цього почався період швидкого накопичення газу від сонячної туманності, і через багато мільйонів років Юпітер став тим велетнем, яким є сьогодні.

Вчені мають дві теорії утворення Юпітеру. Перша наголошує на тому, що планета нарощувалася шляхом приєднання дрібних космічних каменів, які вчені називають «галькою», інша говорить, що збільшення маси Юпітеру проходило шляхом поглинання крупніших планетезималів, які могли у майбутньому стати окремими планетами.

Нове дослідження може відповісти на питання, як утворювався Юпітер. Воно називається «Неоднорідна оболонка Юпітера» і його головним автором є Яміла Мігель, доцент астрофізики Лейденської обсерваторії та Нідерландського інституту космічних досліджень.

Дослідники виявили, що атмосфера Юпітера не така однорідна, як вважалося раніше. Біля центру планети більше важких металів ніж в інших шарах і загалом метали на планеті становлять від 11 до 30 мас Землі.

Результати досліджень свідчать про те, що Юпітер продовжував нарощувати важкі елементи в складі одночасно зі зростанням його воднево-гелієвої оболонки. Це суперечить прогнозам, заснованих на тому, що на початку планета збільшувалась за рахунок «гальки», наштовхуючи на висновки, що в її основі все ж таки лежать планетезимали або складніші гібридні моделі.