28 липня - святкування пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира.
Святий князь Володимир (тобто володар Всесвіту) народився близько 960 року.
Батько князя Володимира - Святослав, усе своє життя провів у військових походах й отримав прізвисько — завойовник.
Найбільший вплив на майбутнього князя мала бабуся - велика княгиня Ольга. Саме вона намагалася прищепити своєму внуку Володимиру християнські цінності - любов, доброту, милосердя, жертовність... Розповідала про основну мету людського життя — спасіння своєї душі. Сплине немало часу, поки зерна, посіяні в юну душу, принесуть благодатні плоди.
Після смерті своїх братів - Олега і Ярополка, Володимир, як єдиний спадкоємець Київської держави, піднімається на великокняжий Київський Престол.
Держава князя була однією із найбільших у Європі. Ставши одноосібним володарем Київської Держави, князь Володимир почав зводити безліч язичницьких бовванів-ідолів не лише в Києві, але й по всій руській землі. Місця, де вони були поставлені, ставали об’єктами нечестивого вшанування та ідолопоклонства.
Але з часом Володимир зрозумів, що язичництво - це неправильна віра і вирішив прийняти нову віру, щоб не тільки впровадити вишу культуру того часу, якою була християнська релігія, у свою країну, а за її допомогою згуртувати різні племена біля Києва й об’єднати їх в одну націю — руську.
Щоб справа набрала всенародного розголосу, Володимир покликав на нараду впливових бояр і послав посланців до різних держав, щоб переконатися, котра віра найкраща. Посланцям найбільше сподобалося грецьке богослужіння у святому Софіївському соборі в Царгороді. Тому вирішили прийняти віру з Греції.
Перед своїм хрещення Володимир захворів і нічого не бачив. Охрестившись - він знову прозрів і сказав "...великий Бог християнський!"
Як тільки повернувся князь Володимир додому, наказав поскидати ідолів — одних посікти, а інших попалити. А Перуна наказав прив’язати коневі до хвоста й тягти з гори через Боричів потік до річки.
А далі, у 988 році, було хрещення всіх киян в річці Почайні, яка впадає в Дніпро, і всієї держави руської.
Після Хрещення князь Володимир прожив ще 28 років, ревно дбаючи про поширення християнства.
Також після охрещення киян Володимир Великий почав будувати величну церкву на честь Успіння Божої Матері, яку назвали Десятинною, бо на її будівництво князь призначив десяту частину своїх митних доходів. Це був символ перемоги християнства над поганством. Її побудували на тому місці, де колись красувалася статуя Перуна. Будівництво церкви було закінчено в 996 р.
Володимир Великий відійшов до Господа 15 липня 1015 р., проживши 55 літ. Його поховано в Десятинній церкві. Мощі великого князя знаходилися тут до 1635 р., коли Київський Митрополит Петро Могила знайшов їх і переніс до Софійського собору. Голову князя Володимира було перенесено до Успенської Печерської церкви.
Князя Володимира зараховано до лику святих завдяки хрещенню ним Русі. Перший раз Володимира Великого названо в літописах Святим у 1254 р.
|
