Українські дерев'яні церкви внесли до списку світової спадщини ЮНЕСКО
Унікальні українські дерев'яні церкви Карпатського регіону було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Відповідне рішення ухвалено на сесії ЮНЕСКО, що триває в Камбоджі, інформує офіційний сайт організації.
Повна назва об'єкта – "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine").
До переліку потрапило 16 церков: по 8 від України та Польщі.
Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали:
1) -церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.),
2) -церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.),
3) -церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.),
4) -церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.),
5) -церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.),
6) -церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.),
7) -церква Собору святого Архангела Михаїла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.),
8) -церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).
читать дальше
Експерти світової організації залишили за святинями оригінальну назву – tserkva
Дерев'яні церкви, розташовані на теренах Польщі теж, по суті, є українськими. Вони відповідають унікальній українській традиції та свого часу використовувалися (або й використовуються) нашими земляками: церква святого Архангела Михаїла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.), церква святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.), церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.), церква святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.), церква святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.), церква святого Архангела Михаїла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.), церква святого Архангела Михаїла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).
"Розташовані біля східного кордону Східної Європи, транснаціональні об'єкти налічують 16 tserkvas (умисне вживаємо в оригіналі, – ред.) – храмів, побудованих із горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, яких вони досягли свого часу. Tserkvas – це спадок окремішньої будівельної традиції, що корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", – йдеться в офіційному повідомленні на сайті ЮНЕСКО.
У списку світової спадщини ЮНЕСКО- є три українські архітектурні об’єкти: Софійський собор і Києво-Печерська лавра (дата внесення – 1990 р.), ансамбль історичного центру Львова (1998) і резиденція митрополитів Буковини й Далмації у Чернівцях (2011), також одна пам’ятка природи – букові праліси Карпат (2007). Територією України пролягає ще один об'єкт – "дуга Струве".
A також 23 червня 2013 до списку Всесвітньої спадщини Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) внесено ще одну українську номінацію - Херсонес Таврійський.
