Антимонопольний комітет порушив справу проти «Волі»
02.03.2009
Антимонопольний комітет України порушив справу за ознаками зловживання ЗАТ «Воля-кабель» монопольним становищем на ринку надання послуг кабельного телебачення, повідомляє ......
Про це повідомив виконувач обов’язків голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко сьогодні на брифінгу.
«АМК провів поглиблене дослідження економічної діяльності ЗАТ “Воля-кабель” і з`ясував, що провайдер встановив необгрунтовані тарифи на послуги кабельного телебачення, які надаються в цифровому та аналоговому форматах», - зазначив пан Мельниченко.
Зокрема, за його даними, компанія підняла послуги на соціальний пакет з 18 до 24 грн., на пакет «Україна і світ» – з 33 до 42 грн., на пакет «Всесвіт» – з 59 до 69 грн., і на оренду декодера – з 9.90 грн. до 12,9 грн.
Відповідаючи на запитання, наскільки економічно необгрунтовані тарифи компанії «Воля», пан Мельниченко зазначив, що сьогодні цю інформацію розголошувати не можна, оскільки справа знаходиться в стадії розслідування.
Він додав, що протягом 10 днів матеріали будуть надані компанії «Воля». Рішення з цього питання буде ухвалене на початку квітня цього року.
Компанія «Український медіахолдинг» (УМХ) продала супутниковий телеканал Shopping TV (ТОВ «Пі. Ель. Сейлз»). Цю інформацію «Телекритиці» підтвердила Олена Мартинова, маркетинговий директор УМХ.
Мотивацією до продажу телеканалу була вигідна пропозиція. «Нам зробили пропозицію, від якої ми не змогли відмовитися», – сказала пані Мартинова.
За її словами, Shopping TV купила «компанія, яка займається телеторгівлею і збиралася запускати аналогічний проект». Сума угоди не розголошується. На запитання «ТК», чи перевищує сума продажу суму покупки, Олена Мартинова сказала тільки, що телеканал «продали вигідно».
Як відомо, у вересні минулого року УМХ оголосив про купівлю чотирьох супутникових телеканалів – «Меню-ТБ», Design TV, Shopping TV та «Новий дім». У зв’язку з кризою, як пояснив «ТК» президент УМХ Борис Ложкін, три проекти - Design TV, Shopping TV та «Новий дім» - було вирішено тимчасово заморозити.
Покупцем телеканалу Shopping TV стало ТОВ «Студіо модерна», м. Київ, яке також займається на українському ринку російським телемагазином «Топ-шоп». Як відомо, телеканал «Топ-шоп» було включено до Переліку зарубіжних мовників, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і трансляція яких на території України не обмежується. Ще раніше «Топ-шоп» було включено до пакетів телекомпанії «Воля-кабель».
Згідно з ліцензійними документами у телеканалу Shopping TV змінилися власники (були: ТОВ «СТЕП2КРОС», м. Київ, ТОВ «КРОС-ВІДЕО», м. Київ; став: ТОВ «СТУДІО МОДЕРНА», м. Київ); директор (був: Курділь Т.М.; став: Косаченко Є.В.), юридична та фактична адреси (тепер компанія базується на вул. Радищева, 10/14, м. Київ). Логотип залишився без змін – телеканал має з’явитися в ефірі з лого Shopping TV.
У ТОВ «Студіо Модерна» «Телекритиці» спочатку розповіли, що компанія ніяких ліцензій на мовлення не купувала, а потім уточнили, що не коментуватимуть дану інформацію.
СТБ запустив рекламну кампанію шоу «Україна має талант!»
05.03.2009
1 березня телеканал СТБ запустив рекламну кампанію шоу «Україна має талант!».
У рекламній кампанії задіяні телеканали холдингу Віктора Пінчука, преса, радіо, інтернет та зовнішня реклама (борди 3х6, беклайти, 12х3, 8х4 і 4х8, сітілайти 1,2х1,8, брендмауер на стіні торгівельного центру «Більшовик» 80х11 метрів тощо). Зовнішня рекламна кампанія триватиме до 15 квітня, на інших медіаносіях – до кінця травня.
Реклама вироблена департаментом промоції телеканалу СТБ. Фотограф Сергій Юшков.
Як уже повідомляла «...........», формат програми «Україна має талант!» придбаний у компанії FremantleMedia. В оригіналі програма називається America's got talents і виходить з 2006 року на каналах американської телемережі NBC. Програму вестиме Оксана Марченко. Проект стартує 3 квітня о 20.00, в ефір вийде 13 90-хвилинних епізодів, 6 кастингів та 7 прямих ефірів.
«Перший діловий» телеканал подав до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення заяву з проханням переоформити ліцензію на мовлення. Основні зміни, про які телеканал сповіщає регулятора галузі, стосуються програмної концепції.
Зокрема, «Перший діловий» хоче зменшити квоту української мови в ефірі з 100% до «не менше 75%», як це визначено в законодавстві. Також канал хоче запровадити фільмопоказ та збільшити частку розважальних програм за рахунок зменшення інформаційно-аналітичних та культурно-мистецьких передач.
Щодо фільмопоказу, то, як поінформували «ТК» на каналі, це буде українська та російська документалістика. На запитання, з якими саме продакшнами планується співпрацювати, якій темі буде присвячено кіно на каналі ділового мовлення та в якому слоті канал має намір розмістити кінопродукт, «ТК» отримала досить обтічну відповідь.
«В этом году мы планируем закупать документальные фильмы украинского и российского производства, которые будут вписываться в формат программной концепции и станут интересны нашей деловой аудитории. Пока мы еще не остановились на конкретном продукте, поскольку ситуация меняется очень динамично и те фильмы, которые рассматривались в прошлом году, на данный момент уже не столь актуальны. Все, что мы запускаем в эфир ориентировано «сегодня на сегодня», - розповіла Олена Рудик, голова правління «Першого ділового».
Нацрада ухвалила заявлені зміни (за основу), доручивши мовникові узгодити свої пропозиції щодо фільмопоказу із законом «Про кінематографію», який вимагає, щоб зарубіжного кінопродукту в програмній було не більше ніж 30%. Проти зміни мовного співвідношення регуляторний орган не заперечував.
Проект Олексія Мустафіна «2004» на СТБ мав середню частку 11,54%
Документальний проект Олексія Мустафіна «2004» на СТБ взяв рейтинг 3,34%, частку 11,54% за аудиторією 18+ і рейтинг 2,75%, частку 10,56% за 14-49 (загальнонаціональна панель GFK Ukraine). Нагадаємо, проект транслювався з 2 по 5 березня о 22.25.
У великих містах із населенням понад 50 тисяч «2004» мав ще вищі показники: рейтинг 4,05%, частку 13,58% за 18+ і рейтинг 3,68%, частку 13,63% за 14-49. Найбільш популярною серед глядачів була друга частина, що вийшла в ефір 3 березня, – рейтинг 3,78%, частка 13,34% (за «50 тис.+» частка склала 15,04%) за аудиторією 18+ та рейтинг 3,14%, частка 12% (у містах «50 тис.+» – 14,91%) за аудиторією 14-49.
Проект «2004» підвищив частку слоту в порівнянні з минулим тижнем (7,5%) та середній показник каналу (7,53% за 18+).
Марина Вільямс: Endemol створить власний підрозділ в Україні або співпрацюватиме з місцевими продакшнами
Endemol планує створити власний підрозділ в Україні або працювати з українськими продакшнами для виробництва розважальних проектів. Про це ТК повідомила Марина Вільямс, генеральний директор компанії у країнах, що розвиваються.
Нагадаємо, Марина Вільямс, у минулому – віце-президент Central European Media Enterprises, із січня 2009 року перейшла працювати в Endemol, де займається питаннями виробництва контенту. Компанія Endemol, що належить італійській компанії Сильвіо Берлусконі Mediaset, має представництва й дочірні підприємства у 25 державах, зокрема Великій Британії, США, Франції, Мексиці, Іспанії, Росії, Італії, Німеччині, Бразилії, Польщі, Португалії, Індії тощо. Компанія є власником багатьох відомих міжнародних телеформатів. Переважно це розважальний продукт, але є також драми, теленовели й комедії.
«Наразі я придивляюся до того, як працювати з українським ринком: шукати партнера – компанію-виробника, чи створювати свою виробничу компанію. Адже на сьогодні для нас є три можливих види співпраці, – розказала Марина Вільямс у коментарі ТК. – Перший – це ліцензування форматів. Але в цьому випадку наша діяльність обмежується лише тим, що ми продаємо ідею і пропонуємо своїх консультантів. Є й інша форма співпраці: приміром, у Росії в нас є окремий офіс Endemol Russia. Наразі я придивляюся до України. Звісно, ситуація цього року не найкраща, але з іншого боку – в нас є такі продукти, які за своїми бюджетами були б цікаві цьому ринку. Інший варіант – робота з новою виробничою структурою, або з декількома, вже наявними. Я поки визначаюся з цим питанням».
ТК поставила пані Вільямс кілька запитань:
– З якими українськими компаніями співпрацюватимете, якщо оберете саме цей варіант?
– Ми вже співпрацюємо з однією компанією, але не за великими форматами. Частина бізнесу Endemol – проекти, пов’язані з інтерактивними ігровими шоу. Наразі ми виробляємо кілька проектів із компанією «Раунд 1», один із них – за форматом BrainTeaser. З-поміж великих компаній є інтерес до співпраці з нами з боку «Стар медіа», Film.ua, Української медійної групи. Тепер треба подивитися, в кого краще ноу-хау у виробництві продукту, адже наш продукт доволі різноманітний та різножанровий.
– Які формати ви готові запропонувати українському ринку?
– У нас доволі багато яскравих форматів, деякі з них я хочу привезти на український ринок зовсім незабаром. Один із них нещодавно став хітом у багатьох країнах – це Wipeout («Змиті»). Він створювався в Аргентині: там ми побудували великий водний атракціон, де з 21 учасником відбуваються неймовірні події. Вони мають пройти низку випробувань. Це все дуже яскраво й кумедно, бо учасниками атракціону є найрізноманітніші за статурою люди. І компанії з усього світу з’їжджаються знімати своїх учасників в Аргентині. Цей хіт уже був в Америці на Ей-бі-сі, в Англії на Бі-бі-сі, також цей формат купила компанія RTL. Наразі ми обговорюємо реалізацію цього формату в Росії. Також я сподіваюся, що ми зможемо зробити такий проект між Росією й Україною. І, можливо, навіть підключити до цього процесу Білорусь. Тобто можна взяти учасників із декількох країн, щоб вони конкурували одне з одним.
– Чому ви орієнтуєтеся саме на російсько-українське виробництво?
– Перш за все цей проект для прайм-тайму основних каналів, адже він достатньо дорогий, не для нішевих мовників. А у зв’язку з економічною кризою бюджет проекту може бути розбито між кількома країнами. І таким чином каналам буде простіше реалізувати його.
– Можете назвати канали, які вже зацікавилися виробництвом цього проекту?
– Я не можу назвати російський канал, який займається цією ідеєю, але це один із трьох найбільших каналів. Так само і в Україні цікавість до цього проекту виявляє один із трьох каналів-лідерів. У нас у роботі ще низка великих проектів. Наприклад, минулого року в Росії ми закінчили виробництво серіалу «Спадщина» – це була наша перша сценарна драма серед російськомовного контенту (серіал виходив на Першому каналі). На українські канали його поки не продано, наразі тривають переговори з цього приводу.
– Продукт яких жанрів найбільш цікавий для українського ринку сьогодні?
– Я думаю, що перш за все це розважальні формати. У Endemol є низка шоу, побудованих на музиці й талантах. Одне з них свого часу виробляв Новий канал – це Star Academy («Фабрика зірок»). Також у нас є цікавий формат Common people as, де звичайні люди мають імітувати зірок (або міжнародних, або вітчизняної естради). Це така смішна програма, де виграє той, хто, приміром, найкраще імітує Мадонну чи Майкла Джексона, зможе виконати її пісню чи зобразити зірку за стилем. Цей формат успішно йшов у багатьох країнах, я думаю, що на тих каналах, де цікавляться танцями, музикою, це могло б спрацювати.
У нас також є дитячі формати. Наприклад, ігрове сімейне шоу, в якому команда дітей змагається з командою дорослих. І це дуже цікаво, бо часто команди дітей виграють. Є в нас також шоу «Менеджер», де конкурують не виконавці пісень, а менеджери талантів. Тобто обирається один талант, і його готують у різних стилях: джаз, рок. І оцінюється не стільки він, як ті менеджери, які підготували його до виступу.
– Наскільки актуальними для українського ринку будуть формати серіалів Endemol?
– Мені здається, що нині варто виробляти серіали, які працюватимуть на кілька ринків. Це ідеальна ситуація. Тому я думаю, що сильні серіали можна було б виробляти спільно Росією та Україною. У мене є думки щодо одного серіалу – «Зміїне гніздо», це доволі довгий фільм. Він достатньо успішно пройшов у багатьох країнах.
Запускаючи відразу три нових і справді цікавих проект - «Життя без правил», «12 найкращих шахраїв України» та «Спецрозслідування» - канал ICTV, здається, так до кінця й не уявляє їхньої цільової аудиторії.
З 24 лютого на каналі ICTV стартували відразу три нових документальних проекти власного виробництва: «Життя без правил», «12 найкращих шахраїв України» та «Спецрозслідування». Набридло вже всує згадувати, що слово «розслідування» давненько стало словом-паразитом для медійного простору України. Ним озброюються журналісти, редактори та менеджери, аби надати своєму продукту вагомішого значення. Мовляв, ми тут не просто так, ми «розслідуємо».
Та якщо домовитися з самим собою, що показуване по телевізору, зокрема в цих проектах, – лише історії в картинках із певним набором фактажу (і що ніхто й близько не прагне приховати ці факти від громадськості, щоби журналісти, відповідно, їх оприлюднювали), задум таких проектів виглядає хоч і не оригінальним, проте доступно втіленим.
Наприклад, цикл «Життя без правил» анонсується на офіційному сайті каналу ICTV як 26-хвилинний документальний фільм із історій, пов’язаних однією темою. І тему для чергової програми обирають таку, щоби «викликала резонанс у суспільстві». Так, у прем’єрному випуску (24 лютого, 22:00) нам розказали про зворотній бік великого спорту, а саме боксу. Показово, що проблеми (і самих боксерів, і створювані ними суспільству) не обмежуються звичаями українського боксу: глядачу пропонується мікс історій, які підтверджують, що тема ця – всесвітнього масштабу. При цьому її українська складова все-таки домінує, адже цю проблему ми з вами мусимо вирішувати в себе вдома, а не десь за кордоном чи за океаном.
Але в мене склалося враження, що той самий резонанс викликає поки що не проблема професійних боксерів та їхньої агресії як така, а вічно живий, хоча й померлий за загадкових обставин Борис Савлохов, відомий тренер і не менш відомий кримінальний авторитет на прізвисько Солоха. Звернув на це увагу, бо того ж дня, тільки раніше, о 18.30, на каналі НТН у програмі «Речовий доказ» мені нагадали про Савлохова-Солоху. Причому з використанням майже ідентичного відео і в такому ж, спортивно-кримінальному, контексті. Отже, великий спорт і далі лишається в суспільній свідомості не стільки постачальником пацієнтів лікарям-травматологам, скільки початковою школою для бійців кримінальних структур. Нехай за вікном не «шалені 1990-ті», а «кризові двотисячні»: кримінал оптимізується, бійці лишаються. Принаймні, так до боксу поставилися автори згаданої програми: зворотній бік спортивного досягнення – кримінал і передчасна смерть.
Програма, в якій аналізувалася психологія натовпу (3 березня, 22.00), справді дала трошки ексклюзивної інформації за рахунок обраного лейтмотиву – трагедії трошки більше як 10-річної давнини в Червонограді, коли діти подушилися в кінотеатрі, прийшовши на фільм «Армагеддон». І хоча далі йшлося про тоталітарні сексти, музичні концерти та футбольних фанатів, червоноградська трагедія лише підтвердила свою винятковість і неповторність: погодьтеся, ні до, ні після випадку в Червонограді люди не гинули в кінотеатрах, у товкотнечі між сеансами. Натовп – це концерти, футбол, Посольство Боже й політичні мітинги. Причому концерти я би теж виніс за дужки: відвідувачі масових музичних дійств – народ загалом неагресивний, як би цього не хотілося Руслані Лижичко, що виступила в програмі одним із експертів «із натовпу». Співачка відверто перебільшує свою здатність завести й накрутити глядачів та перетворити їх на натовп, від якого сама ж і тікає. Масова тіснява на таких заходах – швидше виняток, ніж правило, бо навіть фанатки Руслани належать до культурних людей. Чого не скажеш про футбольних фанатів, відвідувачів псевдорелігійних збіговиськ (коли натовп віруючих і просто цікавих вітав приїзд Папи Римського, жодних серйозних проблем із людською адекватністю не виникало, мені говорили про це міліціонери в Києві та Львові. – А.К.) та політичних мітингів.
У цьому контексті поява серед експертів Дмитра Корчинського, титрованого розпливчастою фразою «лідер громадського руху» (який у програмі загалом говорив двічі по десять секунд), виглядає радше як потреба показати Корчинського в якості неодмінного фетиша агресії в Україні, аніж почути, що саме він скаже. Тоді як послухати незнаних масами психологів і фахівців із виживання більше, ніж вони реально говорили в фільмі, було би значно корисніше, ніж споглядати «медійних» Корчинського й Лижичко.
Проблема проекту «12 найкращих шахраїв України» – протилежна до проблеми «Життя без правил». Якщо «Життю» бракує хронометражу, щоби показати й розказати якомога більше, тут, навпаки, часу забагато й доводиться помітно затягувати. Історії про шахраїв не те щоб нецікаві, але реально вкладаються від зав’язки до розв’язки через кульмінацію в один хороший абзац писаного тексту. Про кардерів, які підробленими картками крадуть із банкоматів гроші (25 лютого, 22.00), і про вчителя-пенсіонера із Запоріжжя, який 7 років робив удома фальшиві долари й купував за них лише продукти харчування, та й то не делікатеси, можна з величезним успіхом зробити повноцінний сюжет для новин тривалістю до 5 хвилин. А тут півгодини треба не просто про щось говорити, а й щось показувати.
Тому проект тримається не на історії того чи іншого новітнього шахрайства, а передусім на особистості ведучого Остапа Ступки (на фото). Він укотре доводить: хороший актор може зіграти виставу, написану на основі телефонної книги. Звідси – постановочні зйомки, драматична гра Остапа Ступки з театральними паузами, зовсім, як на мене, нецікаве, хоча й ексклюзивне оперативне відео, яке лише повторює вже сказане героями фільму, правоохоронцями.
Якщо історія про пенсіонера, котрий пік удома бакси, наче млинці, ще зацікавить аудиторію старше 50 років, то аферисти, що підробляють банківські картки, залишать їх байдужими. По-перше, банкоматами ці люди здебільшого не користуються. По-друге, навіть мені у мої 38 років із першої фрази: «Будь-який хакер міг прийняти скан» важко зрозуміти глибинний зміст афери. А подібної термінологічної лексики там вистачає. Я намагаюся зрозуміти в суть без словника, не розумію, плюю й перемикаю канал. Словом, проклята свого часу програма НТН «Найвідоміші українські маніяки» за тематикою виглядає простішою для розуміння пересічним глядачем, для якого і працює телевізор. Хоча показати афери українських шахраїв і застерегти нас таким чином від їхніх колег – дуже хороша ідея.
Тільки б якось із назвою проекту визначитися. Лише на сайті каналу зазначено дві: «12 найбільших шахраїв» і, відповідно, «12 найкращих…». Російськомовна телепрограма, якою я користуюся, перекладає так: «12 самых значительных аферистов». Може, «найкращий» – справді не зовсім те слово, яке треба застосовувати до гадів, котрі нас із вами, панове лохи, намахують? Ось не дорахуєтеся ви, не дай Боже, грошей на картці, подивлюся я тоді, які слова ви почнете вживати на адресу «найкращих». Назву вже точно не змінять, то нехай хоч уніфікують…
Нарешті, «Спецрозслідування» – ця назва говорить сама за себе. Хоча продюсери, як я з подивом дізнався, націлилися на дуже дивну аудиторію. Цитую з того ж таки офіційного сайту каналу: «Головна мета, яку поставили перед собою автори, – не “розмазувати чорні фарби”, а привернути увагу можновладців до проблем, які отруюють життя простих українців». По-перше, для можновладців на ICTV вже є «Свобода слова» по понеділках. По-друге, для них же є Шустер, «Свобода» на «Інтері», випуски новин і навіть цілий 5 канал включно з ранковою програмою. Чи не забагато можновладцям телебачення? І потім, можновладцям навряд чи буде цікаво, які понти й чому кидають «зірки» шоу-бізнесу (26 лютого, 22.00). Ні, до самої програми в мене жодних претензій – справді, досить весело, особливо про корпоратив за участю Потапа&Насті Каменських, які – передусім Потап – дійсно витягнули на собі частину програми. Ну, хіба якщо можновладці, коли йтимуть на чергові вибори, захочуть виписати на свою підтримку «зірку», то хай знають, що в кожної з них є райдер – перелік обов’язкових вимог до організаторів безкоштовних для електорату концертів. Правда, той факт, що «зірки» мають право на райдер і домагаються його дотримання, може справді отруїти життя простих українців, у кожного з яких, безперечно, є персональний райдер: перелік вимог, дотримання яких забезпечить нормальне життя.
Фільм про справу Володимира Івасюка (5 березня, 22.00) – другий за три останніх тижні, перший показали на «Інтері» в лютому – можновладці теж навряд чи подивилися. Хоча в ньому, на відміну від аналогічної історії, показаної на «Інтері», були не лише правоохоронці-пенсіонери, котрі кричали: «Він сам!», а й спроби бодай трошки розібратися, як жив знаменитий композитор в останні роки. І в променях слави він не купався, бо ці промені багатьох довкола обпікали. Зі списків нагороджених викреслювали, з консерваторії виганяли, валютний гонорар забрати намагалися, п’яним і в депресії бачили... Стосунки з радянською владою в композитора виявилися непростими, хоч що там кажуть екс-слідчі: мовляв, його показували по телевізору, значить, все в шоколаді… Своєї версії журналісти не запропонували, так хоч певні сумніви стосовно причин смерті Івасюка закріпили. В свідомості тих, хто дивився фільм.
Повертаємося туди, звідки почали, – до аудиторії. Нехай популярний канал дав старт трьом власним проектам, нехай вони різняться за тематикою та форматом, орієнтувати їх слід не на невідомих «всіх» і вже точно не на ефемерних можновладців. Визначившись із вдячним глядачем, простіше визначити мову та спосіб донесення до нього резонансних тем.
Журналіст і телеведучий В’ячеслав Піховшек публічно перепрошує народного депутата України Ганну Герман за оцінки її діяльності, висловлені ним у фільмі Олексія Мустафіна «2004». Про це йдеться у листі пана Піховшека, що надійшов на адресу «ТК».
«Високо оцінюючи фільм Олексія Мустафіна, як одну із перших спроб ґрунтовно вже із після певного часу проаналізувати події 2004 року, хотів би вибачитися за свої некоректні оцінки професійності дій Ганни Миколаївни Герман у президентській виборчій кампанії 2004 року. Я не мав жодного наміру поставити під сумнів її професійні, ділові та людські якості», - пише В’ячеслав Піховшек.
За інформацією «ТК», йдеться про коментарі, наведені у першій серії проекту (відео), що стосувались висунення Віктора Януковича кандидатом у Президенти та оприлюднення інформації про обставини його минулого.
Нагадаємо, Ганна Герман була прес-секретарем Віктора Януковича під час виборчої кампанії 2004 року.
ТРК «Ера» перерахувала кошти Кіровоградському обласному радіотелевізійному передавальному центру (ОРТПЦ), які вона заборгувала за послуги, надані протягом понад трьох місяців. Про це «Телекритику» повідомили в телерадіокомпанії.
Генеральний директор Концерну РРТ Анатолій Антоненко підтвердив ТК цю інформацію та повідомив, що сигнал ТРК «Ера» в Кіровоградській області буде поновлено і телерадіокомпанія мовитиме вже у вечірньому ефірі 10 березня.
Також він зазначив, що ТРК «Ера» має заборгованості перед іншими підприємствами та філіями Концерну. Однак рішення про вимкнення сигналу в інших областях поки не приймалося.
Нагадаємо, що о 6-й ранку 10 березня Кіровоградський ОРТПЦ, що входить до структури Концерну РРТ, вимкнув сигнал ТРК «Ера» через заборгованість у розмірі 130 тис. гривень.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 12:43.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.
Линейный вид
