- Заєць, що ти тут сидиш і пишеш?
- Диплом
- А на яку тему?
- Як зайці їдять вовків.
- Ти що? Припух, косий! А ну підемо он у ті кущики, розберемося, хто кого!
- Добре, але давай-но краще в ті.
Заходять, а там ведмідь - бере вовка, скручує у вузол і подає усміхненому зайцю.
- Запам'ятай, сірий, не важливо, яка тема, головне, хто науковий керівник!
Повернули нам здоров'я лікарі
І сказали: — Ну, живіть, богатирі?
Ми з лікарні подались в аеропорт
І махнули «дикарями» на курорт. Ніч у Ялті переспали на траві,
Потім в тітки влаштувались у хліві.
Тітка хвалить-вихваляє свій сарай:
— Вам, дикарики, у ньому буде рай! читать дальше
Перед вами тут жила моя свиня —
На півпуда поправлялася щодня.—
Кум говорить: — Добре, тітко, поживем.
Не дивуйся, якщо хрюкати почнем.
Ми щоранку до їдальні біжимо.
Дійде черга — хліб з гірчицею їмо,
Бо зібралося над морем дикарні,
Як тієї кукурудзи в качані.
За два тижні ми поправилися так,
Що зостались тільки шкіра та кістяк.
З нами дами танцювати не хотять,
Бо худі ж ми, що аж кості торохтять.
Кум надумав залицятися до дам,
Так одна йому сказала: —Дулю дам! —
Раз валялися ми з кумом на піску,
На природу любувалися морську.
Кум помітив біля берега медуз
І ловить їх заходився у картуз.
З'їв медузу.— От я,— каже,— молодець!
Їжмо, куме, бо вони — як холодець.
Ці медузи, як півпуда їх з'їси,
Заміняють грам п'ятнадцять ковбаси...
Якби був у морі цукор, а не сіль,
Ці медузи замінили б нам кисіль.
Я ж ловив собі тим часом крабенят
І робив із них на снідання салат.
Непоганий з них виходив і форшмак,
Тільки в горлі дуже дерло, як наждак.
Кум поправився чудесно від медуз.
Став у нього животяра, як гарбуз.
Він щовечора на танці учаща.
Вже навчився танцювати «ча-ча-ча».
Ходять ходором дівчата молоді,
Кум же плава, як медуза у воді.
А удень ми на пісочку лежимо.
Сонце палить, сонце шкварить — горимо.
Сонце шпарить, розганяючи туман.
Кум вже пахне, наче смалений кабан.
Кум ошпарився, від болю аж сичить.
— Ану, плюнь на спину,— просить,— чи шкварчить? —
Як з курорту ми додому прибули,
То негайно ж посідали за столи.
Кум до їжі як допався, мов здурів:
Умегелив дві корзини сухарів,
Три хлібини, п'ять батонів і калач.
Жінка в сльози... Кум говорить: — Ти не плач!
Ти радій, моя голубонько, тепер,
Що на дикому курорті я не вмер.
Нам до труднощів із кумом не звикать.
Ми від труднощів не звикли утікать!
Укрпошта.
ВІдправляю книжки до Нідерландів.
- А це гдє? - питає касирка з травмованим узким пірсінгом, язиком.
- Там, де тюльпани.
- Што? Якіє тюльпани? Страну кажіць, бо в міня очірідь оно.
- Нідерданди, - кажу. - Там ще сир роблять.
- Какой сир?
- Плавлений.
- А! Галандія. читать дальше
Клацає мишкою, дивиться на монітор, округляє очі і трясе головою.
- Таня, а чьот Галандія нє прабіваєцца на таможку...
- А ти код ввела?
- Какой?
- Голландський.
- Ну, да. Но нє прабіваєцца.
- А шо пише?
- Англійскаю - Нєтхєрлєндс.
- Фігня якась, не може бути.
- Во - дівісь сюда.
- Точно, якась фігня. Може, там поміняли щось?
- Да, навєрно, Нєтхєрлєндс - ето отказ в оформлєнії таможки.
- Я тоже так думаю.
- А чьо рабіць?
- Та нічо. То всьо, нічого не зробиш. Відправляй клієнта, хай завтра приходе, а сама принімай комуналку.
- Пріхадітє завтра, сьодня пише кампютер, шо нєтхєрлєндс таможкі на Галандію. Кто камуналку - падхадіть сюда.
Стою і офігіваю. Чую, як мої кольорові таракани в голові стають однаково червоними від істеричного реготу.
- Екск'юз мі, - кажу. - А от у вас проблеми лише з язиком, чи і зі слухом, мовами і правописами також?
- Чьто?
- Ну, читати ви, взагалі, вмієте? А слухати, що вам кажуть?
- Пускай дуракі чітают! Нє мішайцє працувать! Развєлось вас умних тут!
- Гм... Книгу скарг дайте!
- Ето ісчо зачєм?
- Напишу скаргу, що ви мені бандероль не хочете відправляти.
- Нє нєхочєм, а нє можем: таможка по коду нє бьйоцца в Галандію.
- Мені в Нідерланди.
- Так пішеть же.. Тань, чьо там пішеть?
- Нєх тер... Не знаю, шо там пише, но не то, шо вам треба.
- Мені Нідерланди треба. Там так і пише.
- Я шо сліпа?
Гуглю на смартфоні мапу. Тицяю під ніс. Дивиться.
- Та да. Шото таке пішет похожеє.
- Шо там, Свєт?
- Да, вроді ано. Но, как то тупо. Пєрєімєновалі, навєрно же. нєдавно - потому і таможка нє пробіваєцца.
- Да, задовбали з тими переіменуваннями! Ладно, Свєт, оформляй. Але, якшо шо - то ми за вашу посилку не відповідаємо.
- Тобто?
- Ну, єслі ні туда підьоть. Кстать, а чьо там,а? Кніжкі? На украінском? В Голандію? Зачєм?
- Шо: зачєм?
- Досталі! Зачєм, впашє, кніжкі?
- Читати, взагалі-то, наприклад.
- Чітать! Нєчіва дєлать людям...Так! Платім камуналку, хто там слєдующій?..
Українець пiд час снiданку (кава, круасани, хлiб, масло i джем) бачить москаля, який жуючи жвачку, сiда бiля нього.
Наш хлопець iгноруе його, але москаль все одно першим почина розмову.
Москаль: Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
Українець: Звiсно. читать дальше
Москаль: (пiсля взриву великого пузиря) А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем Украине.
Москаль задоволено посмiхаеться, в той час коли украiнець мовчки далi iсть свiй снiданок.
Москаль: Вы едите джем с хлебом?
Українець: Звiсно.
Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби) А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине.
Українець мовчки ставить чашку з кавою на стiл:
-А ви сексом займаiтесь в своiй Росii ?
Москаль посмiхаючись: - Конечно.
Укрaїнець: А що ви робите з презервативом пiсля використання?
Москаль: Выбрасываем, конечно.
Українець: А ми нi . В Украiнi, ми збираемо їх в спецiальну скриню, розплавляемо на жуйки продаемо в Росiю.
У загальну тюремну камеру приводять новачка.
Його запитують:
- Який термін дали?
- Вісім років.
- За що?
- За надання першої допомоги людині.
- Як це так?
- Так сиділи ми за столом, вечеряли, а у тещі кров з носу пішла. Щоб кровотечу зупинити, я їй на шию джгут наклав ...
- Отче, чи можна в піст кохатися з жінкою?
- Можна, але коли жінка не жирна.
Сьогодні на руках тримав я Мрію,
Собі я слово дав, що стримати себе зумію,
Тобі скажу, це незабутнє почуття,
Давно уже омріяне, бажане відчуття,
Ти посміхаєшся і дивишся у очі,
Ці ясні очі, бачу я щоночі,
За ніжне тіло торкалася рука,
І кожен дотик то мука нелегка,
А ти сидиш така тендітна і струнка,
І гладить мої коси подружкіна рука,
В своїх думках з тобою я на морі,
Де повітря тепле, води де прозорі,
Тропічні пальми, манго і кокоси,
І легкий вітерець ворушить коси,
Але гоню я з голови бажану мрію,
Бо виконати це, ніколи не зумію,
Нема грошей, машин, немає дачі,
І в магазин коли іду, то забираю здачі,
Але зате я маю добре серце й душу,
І всім хто мене просить, допомагати мушу,
Проводить час з Тобою, мені дуже приємно,
І все про що писав, щоб це було взаємно.
До речі, я не сkажу тобі за інших,
В тобі я бачу те, чого немає в інших.
Чоловік довго сперечається з дружиною. Потім, змучений, здається:
- Гаразд, нехай буде по-твоєму.
- Піздно, я передумала.
* - * - * - *
Розмова двох подруг:
- І що йому тепер сказати?
- Правду.
- Яку ще правду?
- Ну, не знаю. Вигадай що-небудь.
Зустрічаються два кума:
- Вам, куме, кальцію в організмі не вистачає.
- А з чого ви це взяли?
- Та я з жінкою вашою вже другий рік сплю, а у вас ще роги не виросли.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 22:09.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.
Линейный вид
