Український гумор

[SAN-GENARO]

Стрів на вулиці Матвія
Панько Сарана.
— Здрастуй, — каже. — Познайомся:
Це моя жона.
— Дуже радий, дуже радий! —
Вигукнув Матвій.
Цмокнув жінку в праву ручку,
Поклонився їй,
А Панькові тихо мовив:
— Я не доберу,
Як ти міг узяти жінку
Отаку стару?
Видно, старша літ на двадцять?
— Ні, на двадцять п'ять.
Так зате грошви у неї
Свині не їдять. —
А Матвій ще тихше шепче:
— К бісу та грошва,
Як вона сліпа на око
Та іще й крива.
— Ай, — махнув Панько рукою, —
Хто з нас без гріха?
Не шепчи, балакай вільно,
Бо вона й глуха.

[strenger]

Чоловік і дружина лежать в ліжку.
Дружина: - Вибач, любий, я на вечерю цибулі наїлася. Мабуть, від мене жахливо тхне.
Чоловік:- Нічого, страшного, люба. Це навіть прикольно, переспати з Чиполліно.


— Цікаво, яким чином із офісного планктону виростають акули бізнесу?
— Ну, спершу дрібні рачки, а потім рибки, вони ростуть і перетворюються на акул бізнесу.
— З рибок?
— Не зовсім. Стати рачком — дуже важлива стадія…

[SAN-GENARO]

Маленький хлопчик зі своїм дідом очищали двір граблями від листя.
Хлопчик помітив черв’яка, який намагався залізти назад в землю, але у нього не виходило.
Онук:
- Діду, сперечаємося на 10 баксів, що я запихну черв’яка назад в його нору?
- Не вийде. Він дуже м’який і звивається.
Ну, посперечалися. Хлопчик біжить до дому і виходить з флаконом лаку для волосся.
Оббризкує черв’яка, розпрямляє і чекає, поки той затвердіє, а потім легко запихає його назад в нору.
Дід дає онукові 10 баксів, хватає лак і біжить до хати. Через півгодини бабуся виходить з будинку і дає внукові ще 10 баксів.
Онук:
- Ба, так дід вже дав мені 10 баксів.
Бабуся, посміхаючись:
- Я знаю. Ці особисто від мене.

[strenger]

2005.jpg


- Ось, пиріжки у господарки не дуже.
- Зате булки - те, що треба ...

[SAN-GENARO]

Київ. На виході з вокзалу гуцул смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає.. Підходить до нього міліціянт.
- Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
- А що там?
- «Курить запрещено!»
- А! Так то для москалів...

[strenger]

Іспит з біології.
До екзаменаційного столу підходить дівчина.
Професор:- Скажіть будь ласка, під час спермо-виверження
скільки виділяє сперми чоловік?
Дівчина, трохи подумавши: - Повний рот.
- Ні ні. Мені не об'єм потрібен, а кількість.
- А, ну тоді два ковтки!

[SAN-GENARO]

Чоловік скаржиться своєму приятелеві:
– У мене було усе: гроші, прекрасний будинок, розкішна машина і красива жінка, яка мене любила. А потім бац! Усе зникло.
– Що ж сталося? – запитує приятель.
– Дружина дізналася.

[Vatslav]

У виш столичний поступив
Хлопчина з Верховини
І ось він першого листа
Отримав від родини:
"Привіт, Степане! Як ти там?
Дізнатись нам не йметься:
Навчання як, і як тобі
В гуртожитку живеться?"
"Навчаюся сумлінно я
Із ранку до обіду,
Ось тільки у гуртожитку
Якісь чудні сусіди:
Один, буває, що кричить
І не дає покою,
А другий б'ється, неборак,
Об стінку головою.
Та я ніякої на них
Уваги не звертаю,
А все тому, що у цей час
Я на трембіті граю."

09.01.2014

[Olexijj]

По білету і по праву
Кожен зручно в крісло сів.
Проти ночі на Полтаву
Курс узяв автобус «Львів».

І висловлює бабуся
Водію тривогу-страх:
— Я Лубни проспать боюся,
Розбуди мене в Лубнах!

Не забудь лише, синочку!
— Добре, добре! — той прорік.
Сіла бабка у куточку
І схилилася набік.

Та водій — аж за Лубнами
Спохвативсь, що винуват.
Розвернув машину з нами
І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі
(Хоч із власної вини!).
Врешті став і до бабусі:
— Вигружайтеся! Лубни!

А бабуся із куточка:
— Їдь, синок! — рукою мах.—
То казала мені дочка:
«З'їж таблетку — у Лубнах!»
[
Добавлено через 6 минут
та сама темачитать дальше

Цитата: Сообщение от SAN-GENARO В автобус "Калуш-Львів" заходить бабуся і одразу до водія: - "Шоферунцю, як буде Моршин скажете мені, га? Я туткаво буду м сиділа..." Водій: - "Добре, бабцю, добре, скажу. Сідайте і не переживайте!" Бабуся: - "Лиш би с те не забули..." Водій: - "Та не забуду, бабцю, сідайте, все буде добре!" Людей в автобусі було небагато, водій більше нікого не чекав, швидко рушили, швидко приїхали в ... Стрий! І тут бабуся, невпевнено так: читать дальше - "Шоферунцю, то вже є Моршин?" Німа сцена. Водій і всі пасажири, які чули попередню розмову, присоромлено згадують, що під час зупинки в Моршині ніхто вголос не сказав слово "Моршин". Німа сцена затягувалась... і тут водій, піднявши очі догори, почухавши чуба, глянувши на годинник і щось собі тихо промовивши, закрив двері, розвернув автобуса і попрямував назад, в Моршин. Дорога не така уже й далека, кілометрів 10, проте, якщо в якійсь інший ситуації це б викликало гнівний спротив пасажирів, тепер ніхто не заперечував, усі відчували певну винуватість перед бабусею. Приїхавши в Моршин і відкривши двері, водій, якось навіть так святково, промовив: - "Все бабцю, то є Моршин, виходьте!" Бабуся: - "Та ні, шофернунцю, мені не треба у Моршин. Я до Львова їду!" Водій втратив дар мови, у пасажирів заокруглились очі, німа сцена у квадраті... А бабуся продовжує: - "Дєкую вам шоферунцю, що нагадалисте мені," - і почавши копирсатися у своїх пакунках, - "Мені моя донька у Калуші наказувала, аби я таблєтку випила через півтори години. Але я той дзигарок не ношу... То вна мені казала, аби я таблєтку випила якраз у Моршині. То я зараз ту таблєтку знайду і вип'ю. Дай вам здоров'я, шоферунцю, що с ти не забули і нагадали старій". Хтось пирснув першим, хтось другим, водій засміявся останнім, але усі реготали аж до Львова. Лиш одна бабуся не розуміла, чому всі себе так дивно поводять...

[yzek65]

- Ні, друже, в наш час немає справжніх товаришів. Зустрів недавно хорошого знайомого і попросив позичити 100 гривень. І що? Цей негідник відмовив.
- Одразу попереджаю - я також негідник.
* - * - * - *
Посварилися двоє друзів:
- Так, я винен перед тобою. Пару пляшок пива вистачить, аби ти мене вибачив?
- Ящик горілки.
- Який ти все-таки вразливий.