Підкладать любив Микола
Учням різні штучки,
Для цього й носив у школу
Гострі кнопки й ручки.
Тільки встане хтось з-за парти,
Щоб відповідати,
Він встигав на теплий стільчик
"Бомби" підкладати.
І комусь терпець ввірвався,
То й провчив зухвальця,–
На стілець поставив спритно
Цвяха на півпальця.
А тепер "бомблять" те місце
(В день по три уколи),
Під яке любив підкласти
Кнопочки Микола.
Як романтично пахне ковбаса
І помідори в банці зашарілись
А в пляшечці, так тихо як роса
Горілочка домашня причаїлась
І сало ніжно зваблює тільцем
І хліб наставив загорілу спину
Якщо ти млієш, слухаючи це,
Чому скажи офшорні так не люблять Україну?
Щоб досягти гармонії
В житті (як я дізнався),
То треба, як в Японії,
Щоб кожен посміхався.
Експеримент я вирішив
Зробити якнайшвидше
І на роботу вирушив
З усміхненим обличчям.
Весь день я співробітникам
Всміхався дуже радо,
А ввечері шеф викликав
До себе на нараду.
І він чомусь обурений,
Та й промовля крізь зуби:
- Ще раз прийде́ш обкурений -
Звільняти тебе буду!
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Сьогодні була перша ознайомча пара на другій вищій освіті.І викладачка питає в групи якою мовою їй нам викладати,
українською чи російською.Ми всі кричимо щоб українською(хоча між собою спілкуємося переважно москальською),
а одна дівчина(яка приїхала з Севастополя) прохала викладати російською)Ми знову закричали щоб таки державною.
Севастопольчанка не витримала:"А чєго ето ви хатіте на украінском,а разговаріваєте на русском?"
Їй у відповідь лунає геніальна фраза:"ми розмовляємо москальською щоб ще більше її ненавидіти".
- Чому ти плачеш, хлопчику?
- Мама пішла на річку і втопила всіх кошенят.
- Боже мій! Це й справді жахливо.
- Еге ж... Вона мені обіцяла, що топитиму їх я.
Студент бере квиток до рук
І з жахом відкидає.
Професор вражено: - А що
Це робиш ти? - питає.
- То був тринадцятий білет,
Я ж вірю у прикмети.
Крім нього я Вам відповім
На будь-які білети!
- Е, ні! - професор промовля, -
У нас так не буває.
І для студента він квиток
Тринадцятий шукає...
Студент успішно іспит здав,
А друзі вже чекають:
- Скажи нам чесно: ти все знав? -
із заздрістю питають.
Той каже: - Можу вже тепер
Відверто вам признаться:
Я знав лише один білет
Під номером "тринадцять".
У пустелі зустрічаються осел і прапорщик.
Осел:
- Ти хто?
Прапорщик подивився по сторонах:
- Я офіцер, а ти?
Осел подивився по сторонах:
- Тоді я – кінь.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 15:05.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.