Исторические факты и события в этой теме.
Если размещали новости в этой теме в последние 3-6часов, добавляйте новую новость в свое предыдущее новостное сообщение (кнопка EDIT). Пример сообщения здесь.
Правила раздела (с изменениями и дополнениями от 29 июля 2013г.) читать дальше

Соблюдайте правила форума!
Не читайте и не не пишите в теме, если вам она чем-то не нравится.
Не пишите в теме, если вам нечего сказать по сути.
Не пишите в теме, если вы не умеете спокойно и сдержанно отвечать, на сообщения оппонентов.
Не просите закрыть тему, если вам она не нравится.
Разрешено высказывать СВОЕ ОБОСНОВАННОЕ мнение в спокойном стиле!
Соблюдайте барьер в общении и политкорректность!

Уточнение от 29 июля 2013г:
ЗАПРЕЩЕНЫ сообщения и(или) фото-видео материалы оскорбительного характера по отношению к участникам, третьим лицам, организациям, органам, структурам, объединениям и т.д.т.п.

Не всё, что кто-то где-то говорит, нужно и можно повторять на Форуме. Оскорбления, даже в цитатах, запрещены.

Дополнение от 29 июля 2013г:
За искажение, коверкание, перекручивание и т.д.т.п. названий организаций, объединений, партий, политиков, торговых марок, фамилий, имен, терминов модераторам как мимимум рекомендуется удалять такие сообщения. Но в зависимости от ситуации возможны и более строгие меры к тем, кто не сделает никаких выводов.

Никаких ссылок здесь размещать не нужно!

Если сообщение нарушает правила - нажмите пожалуйста "!" под аватаром.
Это поможет модераторам оперативно реагировать на нарушения.

досье Петра Порошенко и его путь из бизнеса в президенты

Пам’ятний знак загиблим повстанцям УПА Роману (Володимиру Кудрі) та Лису (Олександру Усачу) відкрили вчора, 8 липня, за участю заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Олексія Ясюнецького.

«Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про цих героїв. Півстоліття тому вони показали, як потрібно боротися за свободу та незалежність своєї землі. Саме такі приклади патріотизму та любові до Батьківщини додають сил та впевненості нашим бійцям, які захищають Україну від російського агресора», – зазначив Олексій Ясюнецький.

Украина задыхается в краске и масле косметического ремонта, население требует изменений с сохранением фундамента, но полной реконструкцией дома с достройкой новых этажей. Полная перепланировка и большой бетонный забор с электричеством от пьяных соседей с северовостока.

Война подтолкнула к небывалым изменениям, за все 25 лет независимости, в Армии, Гвардии, Полиции. Метамарфозы там идут медленно, и это понятно, потому как Армия любой страны Мира - один из самых закрытых и консервативных институтов. Так было, есть и будет. Армия меняется только под давлением войн иначе она исчезает или уничтожается.

Но есть еще один институт, а вернее организация, которая гораздо более закрыта, в силу специфики работы, и консервативна чем Армия.

Это наша Спецслужба, а конкретней – Служба Безопасности Украины.

В последнее время на СБУ много нареканий, особенно в связи с последними многочисленными терактами за год. Хотя работа ее на лицо, а не многим понятно, что все последние нападения на сотрудников службы связаны именно с успешностью их работы.

Я знаком со многими бывшими и работающими сбушниками и могу смело сказать, что разумных и патриотичных людей там много. И работу они делают незримо и честно. Взять хотя бы последнее задержание российского полковника Валерия Войтенко с позывным «Саныч». Да и сколько предотвращенных терактов, ведь говорят только о произошедших, а о десятка предотвращенных нет.

Но тем не менее, в условиях гибридной войны и новых угроз, служба тоже требует реформ. И реформа не может включать простые увольнения или люстрации, уж больно специфическая работа и большая стоимость специалиста в этом деле. Но и сохранять все так как есть нельзя.
Не может такого быть, что бы вся страна встала на рельсы реформирования, а самая важная Служба Безопасности – нет.

Другой вопрос, какого будет виденье и стратегическое положение этой реформы. Какие функции будут усилены, а какие упразднены. Сейчас служба дублирует некоторые функции с другими силовыми ведомствами, хотя я понимаю, что без представителей «конторы» на таможне на данном этапе развития страны не обойтись.

Мы должны развивать СБУ по принципу спецслужб Западных стран с расширенными возможностями не только в Контрразведке, но и более плотному сотрудничеству с ведомствами которые работают за границей, обеспечению Кибербезопасности и проведению информационно-психологических операций.

Должны быть увеличены штат и средства, а также организованы обучение и кооперация с нашими иностранными партнерами на базе новых подписанных договоров.

Нужны деньги на привлечение старых уволившихся от безденежья кадров, и на воспитание новых, не на базе старых вузов, а на программах обучения за рубежом, в некоторых случаях, даже под прикрытием обычных студентов юрфаков.

Все реформы в стране смогут осуществиться только тогда, когда сама страна будет в относительной Безопасности.

picturepicture_815404191161_79063.jpgpicturepicture_5664899191172_60165.jpg
picturepicture_20476016191168_48511.jpgpicturepicture_24770411191162_65663.jpg
picturepicture_27996742191174_76613.jpgpicturepicture_60020139191165_39783.jpg
picturepicture_92074336191169_5049.jpg

Уолкер полагает, что самый лучший способ противостояние российской агрессии – это усиление Украины по всем фронтам. Украина, с его точки зрения, должна стать настоящим процветающим демократическим государством, которое станет привлекательным для всех.

eb4f0b462f94bb3c1d8fef74bb96f369.jpg

Российский офицер-десантник Гратов семь лет охранял лидера Приднестровья Игоря Смирнова, после чего перебрался в Москву. С 2014 года Гратов помогает боевикам на Донбассе.

Гратов был под Иловайском во время российского вторжения на территорию Украины.

drug-1200x675.jpgchuv-2.jpg

358 років тому (7 липня, 1659) відбулась Конотопська битва – переможна битва української армії, на чолі з гетьманом Іваном Виговським, з московськими військами на переправі через річку Соснівку неподалік Конотопа (тепер Сумська обл.).

Загострення політичних взаємин між гетьманським урядом Івана Виговського та московським царем Олексієм Михайловичем почалось восени 1657 року, коли Москва надала підтримку антигетьманській коаліції Мартина Пушкаря, а після її поразки у Полтавській битві влітку 1658 року санкціонувала вступ до України стотисячного війська на чолі з білгородським воєводою Григорієм Ромодановським. Він проголосив гетьманом уманського полковника Івана Безпалого, що змусило Виговського укласти 16 вересня Гадяцьку угоду про утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського.

Незважаючи на те, що Виговський, не полишаючи сподівань на можливість уникнення збройного конфлікту з Москвою, пропонував російській стороні приєднатися до польсько-литовсько-української унії, через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович оголосив Виговського зрадником і видав грамоту, якою наказував усунути його від влади. Це стало початком Московсько-української війни – восени 1658 року 17-тисячне московське військо під керівництвом князя Григорія Ромодановського перейшло кордон України і до кінця року московські війська при підтримці Івана Безпалого та запорозького кошового Барабаша контролювали Миргород, Лубни, Пирятин та Київ.

Весною 1659 року, отримавши підтримку з Польщі, а також серед місцевого населення, неводоволеного грабіжницькою поведінкою московських військ, Виговському вдалось вернути контроль над більшою частиною Полтавського, Миргородського і Лубенського полків. Тому у квітні на допомогу Ромодановському виступила 50-тисячна армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким, яка 21 квітня разом з полками гетьмана Безпалого взяла в облогу Конотоп, де перебувало три козацькі полки, очолювані сіверським наказним гетьманом Григорієм Гуляницьким.

Давній соратник Виговського, Гуляницький з чотиритисячним військом протягом двох з половиною місяців утримував Конотопську фортецю, що дало час гетьману організувати свою власну армію і навіть залучити найманців – до 17 тисяч козаків Виговського приєдналися три тисячі польських добровольчих кінних загонів, тисяча сербських та молдавських найманців та 40 тисяч кримськотатарської кінноти під командуманням Мехмеда IV Герая.

Власне, активна зовнішня політика Івана Виговського, спрямована на зміцнення міжнародного авторитету України, і викликала занепокоєння московського уряду, який за допомогою своїх агентів заходився активно формувати антигетьманську опозицію.

В Лівобережній Україні армія князя Трубецького на своєму шляху все руйнувала і грабувала, психологічно «готуючи» українське військо до рішучого опору.

Виговський розробив мудру тактику битви. Московське військо, по суті, саме вскочило в підготовлену пастку й опинилося в трясовині, де й втратило кінноту, артилерію і близько 30 тис. загиблими та п’ять тисяч полоненими.

Рано вранці 7 липня 1659 року козаки напали на військо Трубецького і обманним відступом заманили у пастку поблизу села Соснівка кінний загін Семена Пожарського чисельністю 6 тисяч, який до кінця дня вирізали майже наголову. Дізнавшись про оточення Пожарського, Трубецькой вислав йому на підмогу 5 тисяч кінноти, яка також загинула, а сам Пожарський попав у полон до татар, де був страчений. Після цього Ромодановському було наказано зняти облогу Конотопа і пізно ввечері 8 липня Трубецькой почав відступ на північ. Через два дні московські війська дісталися прикордонного міста Путивль.
У Москві загибель і полонення до 30 тисяч (в тому чилі 500 воєвод) чоловік спричинили паніку – в очікуванні козаків і татар в місті та на його підступах почали будуватись укріплення.
Блискуча перемога українців під Конотопом відкривала українсько-татарському війську шлях на Москву та перспективи зміцнення української незалежності.