Исторические факты и события в этой теме.
Если размещали новости в этой теме в последние 3-6часов, добавляйте новую новость в свое предыдущее новостное сообщение (кнопка EDIT). Пример сообщенияздесь.
Правила раздела (с изменениями и дополнениями от 29 июля 2013г.) читать дальше
Соблюдайте правила форума!
Не читайте и не не пишите в теме, если вам она чем-то не нравится.
Не пишите в теме, если вам нечего сказать по сути.
Не пишите в теме, если вы не умеете спокойно и сдержанно отвечать, на сообщения оппонентов.
Не просите закрыть тему, если вам она не нравится.
Разрешено высказывать СВОЕ ОБОСНОВАННОЕ мнение в спокойном стиле!
Соблюдайте барьер в общении и политкорректность!
Уточнение от 29 июля 2013г:
ЗАПРЕЩЕНЫ сообщения и(или) фото-видео материалы оскорбительного характера по отношению к участникам, третьим лицам, организациям, органам, структурам, объединениям и т.д.т.п.
Не всё, что кто-то где-то говорит, нужно и можно повторять на Форуме. Оскорбления, даже в цитатах, запрещены.
Дополнение от 29 июля 2013г:
За искажение, коверкание, перекручивание и т.д.т.п. названий организаций, объединений, партий, политиков, торговых марок, фамилий, имен, терминов модераторам как мимимум рекомендуется удалять такие сообщения. Но в зависимости от ситуации возможны и более строгие меры к тем, кто не сделает никаких выводов.
Никаких ссылок здесь размещать не нужно!
Если сообщение нарушает правила - нажмите пожалуйста "!" под аватаром.
Это поможет модераторам оперативно реагировать на нарушения.
а причому тут пластмасова чи алюмінієва штамповка-де вас набирають таких прямолінійних-совок це стан душі ,ментальність,тяга до чогось консервативного ,скоріше присохшого-яке ще й треба віддерти і прибрати, як наприклад з вулиць, совіцьких вбивць так і з душ.З куратором спілкуйся побільше-я розумію що він в кабаку з бабою -но ти будь настойчивий.
Последний раз редактировалось asd1985; 11.04.2017 в 18:29.
Ну, Порошенко дает! Украина вошла в тройку самых несчастных стран в мире
Вчера я публиковал заметку «Достижения» Порошенко: за 2 года коррупция в Украине значительно возросла — Ernst&Young», читать дальше
в которой указывалось, что Украина оказалась лидером по уровню коррупции среди 41 страны из Европы, Ближнего Востока, Индии и Африки. Сегодня еще один яркий аргумент на эту же тему представил центр изучения общественного мнения Институт Гэллапа.
Как говорится на этого американского центра, Украина вошла в тройку самых несчастных стран мира вместе с Гаити и Южным Суданом.
В исследовании отмечается, что Украина — единственная европейская страна, которая попала в антирейтинг счастья.
Нет никакого НКРЭКУ - есть Банковая
Думаю, все убедились в очевидном:
1. Нет никакого НКРЭКУ - есть Банковая.
2. Все решения и все сценарии принимаются там.
3. Байки про «требования МВФ» - сплошная «маячня». читать дальше
4. Сегодня мы практически беззащитны перед монополистами.
5. Президент реально боится всенародного недовольства и взывать можно и нужно только к нему персонально. Или не взывать, а требовать.
6. Президент = тарифы!
7. Немедленная отставка всех «членов» и полная ротация НКРЭКУ это задача «минимум». Но она вряд ли что-то решит. На смену Диме прийдет Дима-2. Хотя, пробовать надо.
8. Вся система госрегулирования монополий находится в глубокой ж... Что неудивительно, поскольку там же находится и страна.
9. Нынешняя «модель» ценообразования и управления в ЖКХ и ТЭК - прямой путь к катастрофе.
Мы обязательно прорвёмся!!!
Но не все этого дождутся.
Минуло три роки, і ми бачимо не рух вперед, а відкат назад. В Україні себе дуже комфортно почувають лише олігархи — Ахметов, Коломойський, Порошенко, — нардеп
Новий закон про вибори — це найважливіший антикорупційний закон.
Саме закон про вибори формує владу і саме в ньому ключ до перезавантаження системи.
Закон про вибори має покласти край формуванню клептократичної влади, коли для того, щоб потрапити у владу потрібні шалені кошти. читать дальше
Вибори повинні відбуватися на пропорційній системі з відкритими списками. Кількість голосів за того, чи іншого кандидата визначає його місце в остаточному списку, а не кількість чемоданів з грішми, які заносять тому чи іншому вождю політичної партії. Це дозволить подолати політичну корупцію.
Новий закон про вибори має ліквідувати мажоритарну систему та заборонити політичну рекламу під час виборчої кампанії. ВОЛЯ постійно наголошує на тому, що в Україні почалась корупційна контрреволюція і реальний корупційний реванш, який уже триває кілька років після Революції Гідності.
Минуло три роки, і ми бачимо не рух вперед, а відкат назад.
Сьогодні в Україні себе дуже комфортно і добре почувають лише олігархи — Ахметов, Коломойський, Порошенко, активи яких подвоюються чи потроюються щорічно.
Майже непоміченою пройшла в Україні дата, пов’язана зі страхітливими подіями в житті українського і кримськотатарського народів, і не лише їх. Ідеться про 80-ліття лютнево-березневого (23 лютого – 5 березня 1937 року) пленуму ЦК ВКП(б), який дав старт так званому «Великому терору» 1937-1938 років, у результаті якого, за офіційними даними, було заарештовано за звинуваченням в антирадянській діяльності 1 мільйон 548 тисяч 366 осіб, із яких смертні вироки винесли 689 тисячам 898 особам. читать дальше
На додачу до цього, в адміністративному порядку переселяли з місць постійного проживання мільйони людей. Точна цифра невідома, але її розміри засвідчують рядки з оперативного наказу наркома внутрішніх справ СССР Миколи Єжова №00447 від 30 червня 1937 року: «…Семьи лиц, репрессированных по первой категории, проживающие в пограничной полосе, подлежат переселению за пределы пограничной полосы внутри республик, краев и областей. Семьи репрессированных по первой категории, проживающие в Москве, Ленинграде, Киеве, Тбилиси, Баку, Ростове на Дону, Таганроге и в районах Сочи, Гагры и Сухуми, подлежат выселению из этих пунктов в другие области по их выбору, за исключением пограничных районов». Репресовані «за першою категорією» – це, як легко зрозуміти, розстріляні. Також лише за неповні півтора року було «вилучено» (термін НКВД) 25 тисяч 342 дітей «ворогів народу» віком до 15 років.
Якщо перші хвилі сталінських репресій на зламі 1920–30-х років і пізніше були спрямовані передусім проти «чужих» або «попутників» – непартійної інтелігенції, колишніх офіцерів царської армії, колишніх членів заборонених і розгромлених соціалістичних партій, заможних селян, багатих непманів, нерозкаяних учасників опозиційних груп у ВКП(б), а протягом 1932–33 років – проти селянства України й низки автономних республік, – то вістря Великого терору 1937–38 років було повернуте насамперед проти «своїх».
Тобто проти тих, хто лояльно ставився до радянської влади, а нерідко був її опорою. Це і «трудова інтелігенція» (за сталінською логікою, існувала й «нетрудова»), і партійна номенклатура всіх рівнів – аж до членів політбюро ЦК ВКП(б), і військовики, також усіх рівнів, – аж до маршалів (було знищено троє з п’яти наявних), і «націонали» як такі (за «національними» справами за півтора року розстріляли 247 тисяч 157 осіб), і комуністи-іноземці, які переїхали до СССР (репресували 80 відсотків політемігрантів), і, нарешті, самі «славетні чекісти». А разом із ними – члени їхніх сімей, близькі й далекі родичі, з дітьми включно.
Що стосується Криму, то тут головними об’єктами терору стали військові моряки (включно з командувачем Чорноморського флоту Іваном Кожановим) та кримськотатарські, як тоді говорили, «кадри» – партноменклатура й інтелігенція, і без того вже значною мірою понищені під час репресій 1928-30 років, спрямованих проти Велі Ібраїмова та його «команди».
Загальна «технологія» початкових етапів більшовицького Великого терору була в чомусь ще більш цинічною й жахливою, ніж у нацистського терору. Вона включала два основних методи. По-перше, санкціоновані «згори» й централізовано організовані арешти (наслідком яких здебільшого ставали розстріли) партійних, господарчих і військових кадрів, які входили до номенклатури ЦК і секретаріату й політбюро ЦК. Ці арешти тягнули за собою інші, коли «під ніж» ішли колеги й друзі заарештованих, свідчення на яких буквально вибивалися з «ворогів народу». По-друге, Москва спускала «вниз» план – знайти й заарештувати стільки-то «ворогів народу», з них розстріляти стільки-то, відправити до ГУЛАГу стільки-то. При цьому без відповідних санкцій не допускалося перевищення планових показників, а от не виконувати план категорично заборонялося: якщо Москва вирішила, що у вашому регіоні стільки-то сотень «контрреволюціонерів» заслуговують кари на горло, ви повинні саме стільки їх знайти та знищити. Ясна річ, що «центр» завжди йшов назустріч проханням «знизу» про збільшення планів, бо ж ті, хто потрапив у лабети НКВД, давали свідчення на тих, хто поки що був на волі, а на додачу мільйони радянських людей добровільно писали доноси…
«Технологія» Великого терору була в чомусь більш жахливою від нацистського терору
Отже: майже всі вищі командири та значна частина середнього командного складу Чорноморського флоту (ЧФ) (1040 осіб) протягом 1937–38 років були «вичищені» з флотських лав, третина з них заарештована НКВД за «контрреволюційну змову». Серед розстріляних, крім згаданого вже командувача флотом флагману флоту 2 рангу Кожанова, були член Військової ради ЧФ армійський комісар 2 рангу Ґугін і два політпрацівники, які замінили його на посаді: дивізійний комісар Земсков, за ним – дивізійний комісар Мезенцев, начальник політуправління ЧФ дивізійний комісар Фельдман і його заступник дивізійний комісар Мустафін, командир Севастопольського головного військового порту дивізійний інтендант Гур’єв, помічник командувача ЧФ дивізійний інтендант Курков, командир укріпрайону комбриг Кисельов, начальник політвідділу бригади крейсерів бригадний комісар Субоцький, прокурор ЧФ бригвійськюрист Войтеко, начальник гідрографічної служби ЧФ капітан 1 рангу Домініковський, командир лінкора «Паризька Комуна» капітан 1 рангу Пуга, начальник курсів комскладу ЧФ капітан 1 рангу Тилічеєв. Декому пощастило: скажімо, командир 1-ї бригади підводних човнів флагман 2 рангу Васильєв на багато років потрапив до ГУЛАГу...
Результатом виконання настанов лютнево-березневого пленуму ЦК ВКП(б) на флоті стало катастрофічне падіння його боєздатності. Підлеглі не довіряли своїм командирам (надто багато їх раптом виявилося «ворогами народу»), командири боялися виявляти свою вимогливість і боротися з порушеннями дисципліни (а якщо скривджений напише донос?), число знавців морської справи, і без того не надто значне після попередніх пертурбацій, впало ледь не до нуля, на командні посади висувалися не підготовлені до них люди (бо інших просто не було), навчати флотську молодь стало нікому – і так далі.
І все це вилилось у загальне пияцтво, що набуло наприкінці Великого терору небачених досі на флоті масштабів – у горілці й самогоні топили страх…
Але, схоже, для Сталіна та його найближчого оточення все це були речі другорядні: головне, що командири всіх рівнів тепер без вагання виконували будь-який, навіть найбезглуздіший наказ, самі йшли на вірну смерть і вели за собою підлеглих. От тільки ініціатива, готовність ризикувати та брати на себе відповідальність, бажання зберегти бійців були атрофовані майже в усього командного складу, і не лише ЧФ. Панічний страх командного складу перед НКВД та недовіра бійців до своїх командирів стали чи не головними чинниками катастрофічних поразок Червоної армії та флоту протягом 1941-42 років.
Репресії проти кримських татар
Що ж стосується кримських татар, то спрямована проти них хвиля Великого терору мала головними наслідками не лише фізичне знищення решток гуманітарної й управлінської еліти, а й національну деморалізацію. Справді: якщо «ворогами народу» офіційно визнані – з відповідними наслідками – ті, хто був лояльним до радянської влади й будував цю владу на півострові, то чого ж тоді хочуть більшовики від кримчан? Чому вони під прикриттям гасел модернізації намагаються звести нанівець наслідки творення модерної кримськотатарської нації у ХХ столітті? Чому в автономній Кримській республіці (а вона після створення мала виразне кримськотатарське «забарвлення»), відсоток представників корінної нації постійно зменшується – і це при традиційно високій народжуваності у сім’ях кримчан (1926 рік – 25,3 відсотка кримських татар, 1934 рік – 23,8 відсотка, 1937 рік – 20,7 відсотка, 1939 рік – 19,4 відсотка)? Чому за ці ж роки відсоток етнічних росіян у населенні Криму зріс – зовсім не за рахунок народжуваності – з 42,7 до 49,6 відсотка?
Першим із помітних кримськотатарських діячів, заарештованих на виконання рішень плетуну ЦК ВКП(б) і вказівок Сталіна стосовно пошуку прихованих «ворогів народу», став редактор республіканської газети «Ені Дунья» Баяджиєв. Це сталося 11 березня 1937 року. Далі «червоне колесо» покотилося безупинно. 5 і 7 квітня заарештовані знані інтелектуали Айвазов й Акчокракли, які тоді викладали в Алупці, 28 квітня – відповідальний працівник радіокомітету Рефатов, 26 травня – колишній редактор газети «Ені Дунья», освітянин Недим, 15 червня – нарком землеробства Кримської АССР Мусаніф і директор педінституту Бекіров, 31 липня – колишній другий секретар обкому партії, потім нарком просвіти Чагар… І, нарешті, 17 вересня опинився за ґратами голова Совнаркому республіки Абдуреїм Самедінов.
Арешт за тих обставин означав одне: смерть. На початку Великого терору нарком внутрішніх справ Криму (а разом із тим – керівник структур НКВД на ЧФ) Тіте Лордкіпанідзе гордо звітував, що за період із 1935-го по травень 1937 року ліквідовано 25 шпигунських, контрреволюційних і терористичних груп, розстріляно понад 500 «ворогів». Але такі показники були визнані у Кремлі й на Луб’янці недостатніми – і 22 червня заарештували самого Лордкіпанідзе, а через два місяці – розстріляли.
«Звичайних» інтелігентів і номенклатурних працівників нижчої й середньої ланок відправляли на розстріл майже одразу після арешту. Натомість найвизначніших кримськотатарських політичних і культурних діячів певний час – від року до півроку – протримали за ґратами (очевидно, Сталін вирішував, чи не організувати ще один гучний публічний процес), а потім усіх 17 квітня 1938 року поставили до стінки у дворі Симферопольської тюрми НКВД. Серед розстріляних того дня – художник, етнограф й історик Усеїн Боданинський, філолог, письменник й археолог Осман Акчокракли, поет, філолог і педагог Абдулла Лятіф-заде, громадський діяч, педагог і письменник, колишній голова Курултаю Асан Сабрі Айвазов, громадський діяч і театральний критик, колишній нарком просвіти Мамут Недим, голова Спілки письменників Криму Ільяс Тархан, нарешті, згаданий уже голова уряду автономії Абдуреїм Самедінов – і чимало інших знаних представників кримськотатарського народу.
Чи були в чомусь винні жертви Великого терору, розпочатого лютнево-березневим пленумом ЦК ВКП(б)? Якщо й були, то тільки в тому, що пішли в силу тих чи інших причин на компроміс із тоталітарною більшовицькою владою (тобто Кремлем і Луб’янкою) чи вірили її гаслам і служили їй…
P.S. 25 березня президент Петро Порошенко підписав указ №75/2017 «Про у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років». В цьому указі накреслено чимало заходів щодо вшанування пам’яті жертв «злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу», але жодним словом не згадані жертви кримськотатарського народу та терор проти нього.
Україні варто нарешті запровадити візовий режим з Росією. Проте РФ може вжити таких же заходів у відповідь.
Про це заявив Тарас Чорновіл. читать дальше
"Як би там не було, потрібно розуміти, що Росія – ворог. Люди, які в'їжджають до нас з РФ, несуть певну загрозу. Тому нам потрібно вводити додаткові безпеки. Візовий режим допоможе посилити контроль. Крім цього, він призведе до зниження потоку росіян в Україну. Грубо кажучи, щоб менше тут шастали", – пояснив політолог.
Він зазначив, що у відповідь Росія моментально створить проблеми українцям, що перебувають на її території.
Читайте також: В парламенті заговорили про візовий режим з Росією
"Потрібно розуміти, що такі рішення носять дзеркальний характер: введемо ми візовий режим – нам дадуть відповідь тим же. Можливо, з деякою затримкою, але це буде обов'язково", – вважає Чорновіл.
Експерт також додав, що проти запровадження візового режиму зі сторони Росії можуть запротестувати багато українців.
Багато українців, які їздять в РФ на заробітки, у себе в країні, як правило, – страшні патріоти. Більшість – жителі Західної України. Але коли з'являється загроза, що вони не зможуть їздити працювати в Росію, вони готові чи не революцію влаштувати. Тобто, якщо у них буде якась перешкода для поїздок в РФ, вони можуть почати бунтувати,
– пояснив політолог.
Додам від себе: це один з небагатьох випадків, коли я згоден з Чорноволом, адже, якщо на московії заробляють вкликі кошти, то навіть $100 витрат на візу не завадять заробітчанам виїхати. Чому платять ті, які виїжджають на заробіток в інші країни, наприклад?
Одномоторний біплан АН-2-100 встановив авіаційний рекорд. У небо літак підняв рекордну для свого класу вагу - понад 3200 кілограмів при найбільшому комерційному навантаженні у півтори тонни/
Як стало відомо, у небі літак провів зо 20 хвилин. Політ на рекорд здійснили два льотчики-випробувачі на легковому літаку АН-2-100 – це сучасна модифікація відомого легкового біплана АН-2. читать дальше
101605.jpg
"На літаках з маркою АН на сьогодні встановлено рівно 500 рекордів. Сьогодні спроба встановлення 501-го рекорду. Це підйом максимального вантажу на висоту у 2 тисячі метрів", – каже уповноважена Міжнародної федерації авіаспорту щодо реєстрації рекордів в Україні Алла Стрельникова.
Літак "Генріх Онгірський", названий на честь заступника генерального конструктора "Антонова", готується до злету, набирає швидкість і відривається від землі. Політ - успішний, посадка – м’яка. Ані вітер, ані яскраве сонце не завадили встановленню нового рекорду.
"Дві тисячі метрів досягли за 8 хвилин, 2500 – за 11 хвилин і 2700 – за 12 хвилин", – звітує льотчик-випробувач Сергій Тарасюк.
Максимальне комерційне навантаження літака удвічі менше від ваги залізних плит, якими було навантажено судно цього разу – загалом 3200 кілограмів.
Інформацію про цей політ опрацюють фахівці, потому затвердять національний рекорд, а вже згодом – світовий. Зупинятися на цьому досягненні "антоновці" не будуть. Льотчик-випробувач Сергій Тарасюк каже, що на травень запланував ще кілька рекордів.
.Кроме того ЭГИЛ(запрещен в России) поехал в Россию.
Меня вот интересует,а вам обязательно здесь писать что он в России запрещён, это уже сила привычки?Я думаю здесь это не обязательно упоминать.
На российских форумах без упоминания этого пост наверное не прошел бы?
Ну, Порошенко дает! Украина вошла в тройку самых несчастных стран в мире
Цитата:
Сообщение от NOVUU
за 2 года коррупция в Украине значительно возросла
Вам так хочется в это всё верить - это ваше право. Если бы все было так на самом деле тогда бы ЕС нам не дали бы безвизовый режим.Если кто-то не знает так хочу сказать что безвизовый режим это тоже борьба с коррупцией в Украине. Безвизовый режим с ЕС наши некоторые каналы подали в негативе в то время как западные сми поздравили украинцев и украинскую власть.
Вам так хочется в это всё верить - это ваше право. Если бы все было так на самом деле тогда бы ЕС нам не дали бы безвизовый режим.Если кто-то не знает так хочу сказать что безвизовый режим это тоже борьба с коррупцией в Украине. Безвизовый режим с ЕС наши некоторые каналы подали в негативе в то время как западные сми поздравили украинцев и украинскую власть.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 16:14.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.