Новий причал в порту Південний будується вперше за 8 років: причали у контейнерного терміналу ТІС були закінчені в 2009, і до сих пір нові гідротехнічні конструкції в порту не будувалися, повідомляє прес-служба компанії.

Довжина нового причалу – 385 метрів без сполучень, глибина – 16 метрів. Для забезпечення такої глибини М.В. Карго вже виконала днопоглиблювальні роботи зі створення котловану під гідротехнічну конструкцію причалу в обсязі 620 тисяч кубічних метрів грунту. Для завершення робіт залишилося вичерпати ще 100 тисяч кубів.

Причал зможе приймати під завантаження зерном судна типу Postpanamax.

Палебійні роботи ведуться з води. На понтоні “Goliath 1” працює 160-тонний кран Liebherr 1160, оснащений віброзанурювачем і гідромолотом. Шпунт і палі розміщуються на другому, допоміжному вантажному понтоні “Neptune 1”. Переміщення плавзасобів в зоні робіт забезпечує буксир “Westgarth”.

Будівництво причалу проводиться своїми силами і має бути завершено протягом року. Новий термінал, за оцінками М.В. Карго, забезпечить державі як мінімум 600 млн гривень надходжень щорічно – портових зборів, ПДВ і різних податкових відрахувань до бюджетів всіх рівнів. Під час будівництва і подальшої роботи терміналу буде створено понад 500 робочих місць.

Термінал повинен почати працювати навесні 2018 року – це наші зобов’язання перед інвестором і кредиторами. Також цей термін пов’язаний з початком зернового сезону. М.В. Карго виконує графік робіт на 100% – в будівництво вже інвестовано більше $ 30 млн, роботи ведуться цілодобово, – зазначає директор з розвитку М.В. Карго Філіп Грушко.

Щоб термінал запрацював в термін, в акваторії причалу потрібно провести днопоглиблювальні роботи – за цю частину відповідає Адміністрація морських портів України. На жаль, тендер, який повинен був визначити підрядника цих робіт, зажадав аудиту і був зміщений з листопада 2016 на березень 2017 року. М. В. Карго розраховує, що тендер відбудеться на прозорих умовах і в заданий термін, так як подальші затримки не буде вжито інвесторами.

Проект Gripper 24 – «Промисловий робот» Данило Самірак, 16 років, учень ліцею «Лідер», призер міських олімпіад з математики, фізики, інформаційних технологій. Переможець всеукраїнського конкурсу по авіаракетобудування і робототехніки.



Промислові роботи широко використовуються в автомобілебудуванні (33%), точному машинобудуванні (34%), хімічної промисловості (9%) та інших сферах. Однак висока собівартість виробничої лінії заважає їх масового впровадження в Україні. Я створив упрошенную конструкцію, без редукторів і шестерень. Ноу-хау робота клешня, яка приймає форму предмета. На відміну від зарубіжних аналогів, ціною від 18 до 80 тис. Доларів, з індивідуальними моторами для кожного пальця, в даному випадку використовується тільки один електромотор. Робот Gripper 24 також можна масштабувати. Сьогодні я представляю другий варіант – він удвічі більше, ніж перший, але при цьому з колишніми електромоторами не має втрат в вантажопідйомності.

Проект Anti-drone Віктор Старніков, 15 років, учень ліцею «Лідер», призер міських олімпіад з астрономії.



Переносний зенітно-ракетний комплекс Anti-Drone призначений для перехоплення дронів за допомогою сітки діаметром до 7 метрів. Він складається з тубуса, блоку живлення, запала для твердотопливной ракети і радіопередавача. Останній активує розкриття сітки з ракети в момент підльоту до завислому дрону. На відміну від зарубіжних аналогів – з дальністю дії 50 метрів і вартістю 1500 доларів, комплекс Anti-Drone перехоплює цілі на відстані до 335 м, ціна одного пострілу – 25 доларів. Поки створений прототип, найближчим часом будуть проведені випробування.

Проект Magic Mirror («Магічне дзеркало») Федір Бабулєв, призер Google Hash Code, Таня Боценко і Женя Кравченко – призери олімпіад з математики та фізики.



Magic Mirror – дзеркало XXI століття, яке підключено до Інтернету і має інтерфейс. Воно допомагає вдосконалити денну рутину. Показує час, дату, погоду і розпорядок на день. Фішка, над якою ми працювали три місяці – віртуальний гардероб. Це своєрідний персональний стиліст, який показує на кольоровому екрані, який одяг найбільш доречна в даний момент. У дзеркалі є камера, яка за допомогою голосових команд (через додаток в смартфоні) сканує людину, а потім видає свої рекомендації на екран.

Новий корпус фабрики має площу 7200 кв. м. Після розширення виробничих потужностей заводу, який спеціалізується на виготовленні м'яких меблів, обсяги виробництва збільшаться в 5 разів, а продукцію експортуватимуть в 80 країн світу.
Якщо в 2015 році обороти меблевої фабрики склали понад 13 млн грн, в 2016 році - 25 млн грн, то у 2017 році планують вийти на 35 млн грн, а в 2018 році - 58 млн грн.
Крім звичайних диванів і м'яких крісел бренду «Kragelund», на фабриці відтепер вироблятимуть дивани, які трансформуються в ліжка бренду «Innovation Living».
Зараз підприємство в основному орієнтовано на продаж продукції за кордон.

18700258_517812825220762_8317394506691785758_n.jpg18766006_517812788554099_6808538667479764200_n.jpg18698504_517812798554098_6877987829909414031_n.jpg18740808_517812795220765_721334188748562409_n.jpg

За результатами приймально-здаточних випробувань, у відповідності до рішення спеціальної комісії з представників замовника, партія БТР-3ДА була передана до складу Національної гвардії України.
Випробування були проведені у присутності представників замовника на одному з військових полігонів Київської області. У відповідності до програми, кожна бойова машина пройшла перевірку роботи всіх систем у відповідності до конструкторській та експлуатаційній документації.
БТР-3ДА здійснили марш-кидок по дорогам цивільного призначення та бездоріжжю, долаючи перепони з окопів, колійних мостів, танкових колії та надовб, після чого здійснили контрольне ураження цілей зі штатного озброєння.

В Одесі було 160 зареєстрованих учасників, – говорить координатор NASA Space App Challenge 2017 Марія Яроцька. – Діти працювали нарівні з дорослими, гідно переносили всі тяготи, іншими словами, проявили себе з найкращої сторони. І хоча зараз вони не перемогли, але потрапляння в Топ-25 – це дуже високий результат. У NASA щороку готують завдання для хакатонів, і якщо вони бачать перспективні проекти, то роблять їх авторам таку пропозицію, від якої неможливо відмовитися.

Темою своєї роботи хлопці зробили сталий розвиток людських поселень. Вони представили проект Autonomous Smart Village, що розкриває концепцію «розумного поселення».

Це свого роду кібуц на 1000 чоловік, повністю автономний. Всі необхідні ресурси виробляє самостійно. Навіть якщо раптом вибухне атомна станція і зникне електрику, там завжди буде тепло і світло: в нашому проекті ресурси виробляються за допомогою вітряних генераторів, сонячних батарей і фільтрації стічних вод. Їжу передбачається отримувати з власних полів і ферм. Ідеальне місце для реалізації проекту – покинута село на березі річки, – пояснив «Думській» капітан команди Давид Окс.



Мати капітана Діна Казацкер розповіла нам, що її син давно і серйозно цікавиться космічною темою.

Він обожнює все, пов’язане з космосом, відвідує астрономічний гурток та вже неодноразово брав участь в конкурсах Малої академії наук, – говорить вона.

Попадання в топ-25 (голосування закінчується завтра, зараз одесити на 19-й позиції) стало серйозним успіхом як для самих юних учасників, так і для України в цілому.

На думку голови правління організації UkraineIS Сергія Вакаріна, серед українських колективів саме одеська команда в цьому році заслуговує на перемогу.

Це наймолодша команда, її учасники – діти, які грають по« дорослим »правилам. По-друге, Одеса бере участь в Хакатони вперше, що теж підвищує шанси, і, нарешті, у них найкрутіша ідея – будувати екологічно чисті, енергонезалежні поселення майбутнього, – говорить він.

Саме підприємства Одеської області забезпечують левову частку виробництва ряду продуктів в країні. На Одещину припадає 70% усього виробництва м’ясних консервних виробів та автотранспортної техніки (нафто-, газовозів, цистерн для харчових та хімічних речовин); 60% виробництва виноробної продукції країни; більше 20% – соняшникової олії та приблизно 14% – електроенергії від сонячних елекростанцій.

Тенденції зростання в Одеській області спостерігаються у виробництві харчових продуктів (+31,7%), готових металевих виробів (+11,2%), іншої неметалевої мінеральної продукції (+21,5%), машинобудуванні (+2,5%).

Приріст прямих іноземних інвестицій у промисловість сягнув 7,2% до початку року, а обсяг інвестицій становив 558,3 мільйонів доларів США. Так, досягнуто домовленості щодо будівництва заводу з переробки сої ТОВ «Дельта Вілмар» вартістю 150 мільйонів доларів США. З групою компаній «Allseeds» підписано угоду на постачання обладнання для будівництва нового олійноекстракційного заводу. Це – комплекс будівель та споруд приблизною вартістю 600 мільйонів доларів. Завершення проекту передбачається до 2020-2021 року зі створенням більше 600 нових робочих місць.

Також укладено Меморандум про співпрацю обласної державної адміністрації з енергетичним холдингом KNESS GROUP по будівництву і обслуговуванню сонячних електростанцій в Арцизькому та Окнянському районах Одеській області.

Паралельно реалізуються інші проекти. У Любашівському районі – будівництво заводу з виробництва біоетанолу та біоТЕЦ. Також введено в експлуатацію новий асфальтний завод у Подільську потужністю 165 тонн на рік — завдяки цьому створено 100 нових робочих місць. Модернізований Березівський завод натуральних продуктів розпочав свою роботу на повну потужність — це ще 60 нових робочих місць. Відкрито швейний цех ТОВ «Белста» у Татарбунарах — створено 102 нових робочих місця.