Украина. Исторические факты и события. - Страница 83

**peresihne** · 07.05.2019, 21:28

25 лет назад Украина получила первого чемпиона мира по боксу
7 мая 1994 года в Днепропетровске на стадионе «Метеор» Андрей Синепупов по итогам 12 раундов одолел британца Марка Рэмси и завоевал титул Интерконтинентального чемпиона в легком весе по версии Всемирной боксерской организации.Андрей Синепупов стал первым украинцем, завоевавшим пояс чемпиона мира.

**Olexijj** · 09.05.2019, 17:11

9-го травня колона німецьких карателів що палили село Стіжок поверталися зі здобиччю в м.Кременець.Загін повстанців з табору "Крука"об'єднавшись з мельниківцями з табору"Хрона"зробили засідку біля села Лішня попереднього розібравши місток через річку.В тій засідці повстанці знищили 92 німаків,від повного знищення їх врятувала танкетка проти якої в повстанців не було зброї.В повстанців було троє поранених!!!Про перебіг того бою об'ємного описав в своїх спогадах"Туди де бій за волю" курінний УПА "Макс" М.Скорупський.В 90-х роках на місці бою було насипано пам'ятний курган що височіє біля ставка села Лішня!!!

**Olexijj** · 12.05.2019, 20:57

Заквітчані та Воскресенні.💮😇Були вбиті за те, що УКРАЇНЦІ 🇺🇦 в рідному, Богом даному селі...
Автобус вирушив від знаної Павлокоми, по при срібнолентний Сян, на Бірчу.
Березка - Brzuzka.
Як знайти цвинтар?
Назустріч автобусу йде місцевий дідусь з паличкою. З великою повагою та шаною вказав дорогу до тартака, напроти якого на горбочку в зарослому гаї цвинтар.
Де була церква великого на той час села? Занадто багато питань складної української історії....
Стежки майже не має, попри кульбаби, та закинуте пасмо поля, дойшли читать дальше

до Гаю, нарешті віднайшли ширшу стежку на пагорб. Занедбані могили вквітчані весняним цвітом та свіжозеленою травою. Одинокий нарцис вказує що тут пам'ятали та вшановували колись...
Великоднє поминальне богослужіння на могилах трагічно загиблих українців очилив о.Пало Цвьок, Синкел у справах мирян Львівської Архиєпархії. Павло Цвьок
... Молилися.

Заквітчані та Воскресенні...
Спомин:
"На плебанії загинув, забитий сокирами, парох отець Білик разом з родиною."
- хто його згадає ще через 74 роки...
Є офіційний список вбитих в посиланні нище... Але не має таблиці на цвинтарі. Загальна могила з часом осунулася і майже не помітна
Спогади Станіслава Сенечка, котрий народився в 1919 році в Березці (записаний в 1999році):
".. Я повернувся в село у вересні 1946 року, але жили ще мої мама і брат, все то повністю розказали. Під час того нападу вбили мого батька й брата. Лежать вони в великій старій могилі за могилами отців Білика і Хадзяка. Поруч лежать батько й брат, а якісь три метри за ними викопана була яма, і в тій ямі лежать 182 людини, то довга яма, довша 10 метрів. Стояв там колись хрест... " 😢( в вікіпедії подана фотографія з тим хрестом, тепер вже його не має.)
Довідка :
11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл здійснено напад на Березку. Пацифікація села тривала від 2 до 3 годин. Наступного дня, 12 квітня, член ОУН та УПА Іван Кривицький (пол. Iwan Krywućkyj) склав список замордованих, в якому фігурує 187 осіб. Список жертв різні, який для польської влади склав солтис Березки Костянтин Пелех (пол. Konstanty Pełech) на четвертий день, 15 квітня 1945 року, налічує 161 особу. З цього списку близько 50 % осіб становлять жінки, 35 % — особи, старші 65-літнього віку та близько 20 % — діти, молодші 15-річного віку.[9] Іван Оліжар в своїх спогадах називає 173 жертви трагедії.[12] М. Ясяк (пол. M. Jasiak) називає таку кількість жертв — 187 осіб.[13] Тижневик «Наше слово» за 30 квітня 2006 року писав, що внаслідок різні були замордовані близько 180 українських мешканців Березки.
ЗНАТИ ТА ПАМ'ЯТАТИ!

**Olexijj** · 13.05.2019, 07:48

ПАМ'ЯТАЄМО: МЕШКАНЦІ ЛУБЕН ЄВРЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ПЕРЕД РОЗСТРІЛОМ В ЗАСУЛЬСЬКОМУ ЯРУ (БЛИЗЬКО 4 ТИСЯЧ ЧОЛОВІК) 15-16 ЖОВТНЯ 1941 РОКУ

Напередодні Великої Вітчизняної війни в Лубнах проживало - 28 тисяч осіб, з них - 9000 євреїв.

На початку війни Лубни опинилися в центрі запеклих боїв. Стрімко переслідуючи знекровлені і розрізнені частини Південно-Західного Фронту,переважаючі сили фашистських військ під Лубнами розгромили штаб генерала Кирпоноса і 13 вересня 1941 увірвалися в місто з тилу, з боку села Засулля.

Оскільки німці запланували під Лубнами будівництво ставки Гітлера , так званого "Дубового дому", то відразу ж приступили до "очищення території від небезпечних і шкідливих елементів". Вже в перших числах жовтня 1941 року по всьому місту було розвішано розпорядження: «Всім жидам зібратися на базарній площі з цінними речами». Нічого не підозрюючи люди стали збирати свій "цінний" скарб. 15 жовтня 1941 потоки євреїв зі своїми сім'ями, з дітьми та старими, в оточенні поліцейських і есесівців рушили по старій «полтавськькій» дорозі у бік села Засулля. Не доходячи до мосту через річку Сула вони стали здогадуватися про справжнє призначення цього маршу, намагалися втекти, але приклад і куля у гітлерівців завжди були напоготові. Одиниці змогли врятуватися кинувшись в річку або ліс. Малолітніх дітей батьки намагалися виштовхнути в натовп місцевих жителів, які стояли вздовж дороги і, якщо це вдавалося, натовп поглинавїх, рятуючи від катів. За міст нікого крім приречених не пускали. Оточення було по обидві сторони дороги.

Колону зупинили не доходячи кілька сот метрів до обриву. Людей змусили роздягтися і скласти речі в мішки, а потім невеликими групами стали відправляти за гай до обриву . Незабаром звідти пролунали автоматні черги. Жителі навколишніх місць згадували, що постріли в цей день чулися до самої ночі, а потім ще кілька днів поспіль ворушилася земля.

За даними «зондеркоманди 4а», яке проводило знищення євреїв в Лубнах, 16.10.1941 р було вбито 1865 чоловік.

А насправді близько 4 тисяч чоловік.

Фото із: «Verbrechen der Wehrmacht. Dimensionen des Vernichtungskrieges 1941—1944». Hamburger Edition, 2012.

**Olexijj** · 14.05.2019, 12:55

АКТУАЛЬНО В ЦЕЙ ДЕНЬ...
14 травня 2017 р. помер Євген ГРИЦЯК, один з керівників Норильського повстання 1953 р.
У 17 років, став членом Молодіжної мережі ОУН. У липні 1944 р. мобілізований до лав Червоної армії. У 1945 р. був нагороджений медаллю «За Відвагу» та медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»
У 1949 р. був заарештований і 12 грудня того ж року засуджений до смертної кари, яку замінили на 25-літнє позбавлення волі. Покарання відбував в Джезказгані, Норильську, Владимирській в'язниці, на Тайшетській трасі, в Іркутській в'язниці, Інті та Мордовії.
У травні 1953 р. очолив опір в’язнів у 4-й зоні Горлагу Норильск. Тільки в серпні 1953 р., після масового розстрілу в'язнів 3-ї зони, опір по території всього табору був придушений.
У 1956 р. був звільнений за постановою Комісії Президії Верховної Ради СРСР.
Він повернувся до рідного краю. Але в 1958 р. Є. Грицяку оголосили, що його прописка скасовується, тобто йому заборонено жити в Західній Україні, і він вимушений був полишити батьківщину. Знайшов роботу й прописався в місті Караганді.
8 січня 1959 р. був заарештований за постановою Президії Верховної Ради СРСР, у якій було сказано, що постанова Комісії Президії Верховної Ради СРСР від 7 липня 1956 р.про звільнення скасовується з огляду на тяжкість учиненого ним злочину. Таким чином, набрав сили попередній вирок 1949 р. – 25 років позбавлення волі.
6 жовтня 1964 р. Грицяк звільнений. Повернувся додому, одружився, народилася донька.
Помер 14 травня 2017 р. Похований у с. Устя Івано-Франківської області

**Olexijj** · 14.05.2019, 16:42

Український часопис.

В цей день 1941 року був страчений НКВС Ананій Волинець (1894-1941) — один з керівників опору більшовикам на Гайсинщині, полковник УНР.
У 1917-1918 повстанський отаман Вільного козацтва, у 1919 командир 61 і 13 полків Армії УНР, командир Гайсинсько-Брацлавської бригади. У 1940 на суді тримався мужньо. Виступив з ґрунтовн.звинуваченнями більшовизму. Закінчив словами про віру у звільнення України від сталіністів.

**Olexijj** · 14.05.2019, 18:21

14 травня 1627 р. народився Петро́ Дороше́нко — Гетьман Війська Запорозького Правобережної України, очільник Гетьманщини. Козацький полковник, учасник Хмельниччини та козацько-московської війни.

Цікаві факти про Петра Дорошенка

Петро Дорошенко – найтрагічніша постать гетьмана в історії України.

Все своє життя він боровся проти поляків, за незалежну Україну в етнографічних її межах. В 15 років юний Петро прилучився до військової служби. Здобув широку освіту та добре володів латинською та польськими мовами. Петро Дорошенко – це гетьман України по обидва боки Дніпра з 8 червня 1668 року, після вбивства Брюховецького .

Серед основних його досягнень та реформ вважають – встановлення на українському кордоні нової митної лінії, початок карбування власної монети, впровадження політики колонізації незалежних земель, створює наймане постійне військо. Після невдалих спроб реформування і несприятливої зовнішньої політики, Петро Дорошенко зрікається гетьманської булави та поселяється у місті Сосниця, що на Чернігівщині. Через деякий час на виклик царського уряду переїздить до Москви. В 1679 – 1682 роках він був призначений на посаду вятского воєводства й оселився у Вятці. Свої останні роки провів під Москвою. Будучи літньою людиною він вирішує одружитись на представниці російського дворянства – Агафії Єропкіной. Мав двох синів – Олександра, Петра та дочку Катерину.

Його правнучка – Наталя Гончарова, була дружиною відомого російського класика О. Пушкіна.

**Olexijj** · 19.05.2019, 13:42

Красуня у вишиванці - онука Михайла Старицького, письменниця, перекладач Вероніка Черняхівська.
FB_IMG_1558262462648.jpg
1938 року її звинуватили в шпигунстві.
22 вересня 1938 року її розстріляли

Пом'янімо сьогодні мільйони українців, які стали жертвами політичних репресій під час комуністичної окупації.
Царство їм небесне.

**Olexijj** · 20.05.2019, 09:00

До Дня пам'яті жертв репресій.
Жертви НКВД, місто Дрогобич Львівської обл. Прострелені черепи дітей. Останки знайдені в липні 1991р.
СРСР - це не смачний пломбір, СРСР - це ставлення до людини, включаючи дітей, як до розхідного матеріалу. Людиноненависницький режим, якому сьогодні в РФ ставлять пам'ятники.

**Olexijj** · 06.06.2019, 20:00

Згадаємо історію!
У 2014 році 10-річний львів'янин Тарас Кротько передав 1300 грн для допомоги українській армії.
Хлопчик збирав гроші на планшет, але вирішив віддати їх на закупівлю бронежилетів.
Він приніс гроші на студію місцевої радіостанції, яка організувала кампанію збору коштів на допомогу бійцям АТО.
Хлопчик залишив записку, у якій пояснив, що 1300 грн йому подарували родичі на день народження, а він вирішив віддати їх на бронежилети для українських військових.
читать дальше