Новости можно размещать в теме Украина сегодня, новости Исторические факты и события в этой теме.
Если размещали новости в этой теме в последние 3-6часов, добавляйте новую новость в свое предыдущее новостное сообщение (кнопка EDIT).
Правила раздела (с изменениями и дополнениями от 29 июля 2013г.) читать дальше
Соблюдайте правила форума!
Не читайте и не не пишите в теме, если вам она чем-то не нравится.
Не пишите в теме, если вам нечего сказать по сути.
Не пишите в теме, если вы не умеете спокойно и сдержанно отвечать, на сообщения оппонентов.
Не просите закрыть тему, если вам она не нравится.
Разрешено высказывать СВОЕ ОБОСНОВАННОЕ мнение в спокойном стиле!
Соблюдайте барьер в общении и политкорректность!
Уточнение от 29 июля 2013г:
ЗАПРЕЩЕНЫ сообщения и(или) фото-видео материалы оскорбительного характера по отношению к участникам, третьим лицам, организациям, органам, структурам, объединениям и т.д.т.п.
Не всё, что кто-то где-то говорит, нужно и можно повторять на Форуме. Оскорбления, даже в цитатах, запрещены.
Дополнение от 29 июля 2013г:
За искажение, коверкание, перекручивание и т.д.т.п. названий организаций, объединений, партий, политиков, торговых марок, фамилий, имен, терминов модераторам как мимимум рекомендуется удалять такие сообщения. Но в зависимости от ситуации возможны и более строгие меры к тем, кто не сделает никаких выводов.
Никаких ссылок здесь размещать не нужно!
Если сообщение нарушает правила - нажмите пожалуйста "!" под аватаром.
Это поможет модераторам оперативно реагировать на нарушения.
Под конец года уходящая администрация Барака Обамы решила попытаться додавить Украину, чтобы снизить количество требований официального Киева в вопросе урегулирования российско-украинской войны в Донбассе. Как стало известно Л в ближайшие две недели американцы попытаются убедить Украину согласиться на правки Москвы к так называемой дорожной карте минских соглашений - одновременно снизив количество требований Украины к России. Давайте, мол, сейчас разведем войска и сразу пойдем на выборы - без гарантий выполнения всего остального со стороны Москвы, включая возврат границы. Логика американцев в том, чтобы передать администрации нового президента США с их точки зрения позитивную динамику по Донбассу - что одновременно должно помочь Хиллари Клинтон в предвыборной гонке. Официальные высокопоставленные украинские чиновники говорят: компромиссов за счет Украины не будет. Но сдерживать давление становится все сложнее. "Петр, нужны уступки"
Собеседники в окружении президента Петра Порошенко приписывают эти слова вице-президенту США Джо Байдену, которые он якобы сказал украинскому лидеру, когда тот находился на Генеральной ассамблее ООН в Нью-Йорке в конце прошлого месяца. Порошенко пришлось объяснять Байдену, что есть определенные красные линии, дальше которых Украина не может пойти - в силу внутренних причин, возможной нестабильности в государстве, если официальный Киев позволит себе снова в одностороннем порядке выполнять Минск - без участия России.
"Между внутренней ситуацией и санкциями против России мы выберем первое. Решение войны в Донбассе не должно подрывать внутреннюю стабильность в Украине", - объясняет логику властей Украины собеседник в окружении президента.
По словам собеседников в АП и МИД, вице-президент США попытался склонить Порошенко к компромиссам с Россией по сценарию, который был написан посредством переговоров в так называемом параллельном с минским форматом трэке - американско-российском, на двусторонних переговорах помощника госсекретаря США Виктории Нуланд и советника президента РФ Владислава Суркова.
Ближайшие две недели будут решающими для Украины, говорят в окружении Порошенко. "Запад будет на нас давить. Нам будут выкручивать руки. В США хотят оставить позитивное наследие. Поэтому Нуланд сейчас полетела в Москву. На нас будут давить в ближайшие недели, навязывая откровенно неприемлемые для нас решения по дорожной карте", - говорит === высокопоставленный собеседник.
Справка: обсуждаемая дорожная карта по Донбассу - это фактически повтор перечня минских соглашений, но с четкими критериями выполнения пунктов и привязкой к конкретным датам. Украинская сторона хочет видеть в этой карте четкие гарантии выполнения со стороны России.Украина предложила свой вариант дорожной карты, Россия - свой. Но сейчас в работе план Вашингтона, Парижа и Берлина - сводный из того, что предложили Киев и Москва. И именно за формулировки в этом плане идет основная жаркая дискуссия - между США и РФ напрямую, а также на уровне советников и дипломатов четырех сторон: Украины, России, Германии и Франции.
Зачем Нуланд летит в Москву
Нуланд, говорят украинские дипломаты, не всегда "дипломатически конструктивна". "Они с Сурковым пишут друг другу "дорогая Нуланд" - "дорогой Сурков". "В Нью-Йорке Байден передал Порошенко суть договоренностей. В целом это звучит так: "Развели войска в трех местах - и давайте теперь пойдем на выборы". Но, дорогие, вас завтра не будет (в Госдепе США, - ред.), а мы останемся сами", - говорит один из высокопоставленных дипломатов.
Москва продолжает отстаивать свою главную идею: меньше решаем вопросы безопасности в Донбассе - больше требуем от Украины выполнения политической части. При этом украинские дипломаты во время четырехсторонних встреч ведут с россиянами жесткие дискуссии на повышенных тонах, ломая копья по поводу очередности выполнения пунктов и гарантий сторон. Говоря о выборах в ОРДЛО, Кремль до сих пор ставит под сомнение роль Центральной избирательной комиссии Украины, возможность голосования для переселенцев, а также участия украинских партий.
Официальный Киев считает необходимым, чтобы в плане было четко прописан механизм возврата контроля над границей. Западные союзники этого вопроса пытаются избегать. Второе требование - прекращение огня, выдача заложников, разоружение и вывод российских войск. Далее - никаких выборов в ОРДЛО без вооруженной миссии ОБСЕ численностью порядка 10-15 тысяч человек. И, разумеется, гарантии. "Когда мы говорим о гарантиях, то каждый раз напоминаем союзникам Будапештский меморандум. Простые слова - это не гарантия", - говорят украинские дипломаты."Но наши предложения в Госдепе вызвали истерику. Нам говорят: надо как-то сберечь лицо Путина. Но, извините, это не наша проблема - беречь лицо Путина!" - говорят высокопоставленные собеседники из числа участников международных переговоров.
Американцы, считают в окружении президента Порошенко, мыслят политической конъюнктурой, поэтому хотят быстрого результата. "Нет, нас не сливают. Но мы должны выдержать ближайшие две недели. Возможно, давить на Украину начнут открыто, шантажируя. Надо быть к этому готовыми", - сказал собеседник.
Сегодня заканчивается визит Нуланд в Москву. В офисе Порошенко ожидают, что, как обычно, американская сторона поставит в известность официальный Киев о результатах переговоров. Но уже сейчас на Банковой не рассчитывают услышать ничего обнадеживающего. В эти дни высокопоставленные чиновники встречаются с представителями влиятельных украинских СМИ, чтобы донести позицию украинской власти и, одновременно, послать сигнал союзникам - компромисса за счет Украины не будет.
Сам Путин продолжает повышать ставки и готовится к большой сделке в следующем году. После выхода США из переговоров с РФ по урегулированию в Сирии, московский режим потерял один из рычагов давления. Но, одновременно, получил и больше возможностей воздействия на Евросоюз - возобновившиеся с новой силой бомбардировки в Сирии неизбежно приведут к новым волнам мигрантов из этой страны. В то же время на руку Украине сыграли выводы независимой международной комиссии, которая пришла к выводу, что MH17 сбили установкой Бук, привезенной из России, куда она в последствии и вернулась. Как минимум представители Нидерландов заверили Украину, что в этих условиях они обязаны поддержать продление санкций Евросоюза против России. Однако глобальный конфликт за новое устройство мира и перераспределение зон влияния все ближе подбирается к вершине, где ставки всех сторон будут максимально высоки. Украине в этих условиях придется тяжело. Судя по всему, теперь официальному Киеву придется сдерживать давление одновременно со всех сторон. И, пожалуй, следует к этому положению привыкать - так, как привык отстаивать свою позицию Израиль
Официальный Киев считает необходимым, чтобы в плане было четко прописан механизм возврата контроля над границей. Западные союзники этого вопроса пытаются избегать.
да ерунда это якась, сывый из США сразу заявил о том что выборы возможны только после передачи российской стороной украинской части границы и точка.
Думаю варто почитати,хоч забагато.Мораторій на продаж землі. Топ-10 міфів пропаганди ринкофобії.читать дальше
Марія Миколаївна - пенсіонерка з Великої Олександрівки Бориспільського району.
Лічені кілометри від Києва - осереддя української політики, бізнесу, громадянської активності.
Півгектара її городів і кілька гектарів поля розташовані майже впритул до траси міжнародного значення, що сполучає столицю з головною міжнародною брамою України - аеропортом "Бориспіль".
Цю чималу ділянку вона успадкувала від покійних братів.
Якщо вважаєте, що ця шановна пані, яка все життя пропрацювала вчителькою молодшої школи у Чубинському та Борисполі, бабуся шести онуків, є забезпеченою селянкою, - дуже помиляєтеся.
Ухвалений ще в 2001 році Верховною Радою мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення позбавив її та ще кілька мільйонів українських пайовиків можливості отримувати з цієї землі капітал.
Можна хіба що здати цей пай в оренду - майже за безцінь. Все, що може "зібрати" з кількох гектарів добірного степового ґрунту пенсіонерка, - це трохи більше за її державну пенсію. Така вартість оренди.
Це не поодинокий випадок. Аналітики EasyBusiness спілкувалися з майже сотнею пайовиків у різних куточках України, і скрізь картина одна й та сама: злидні, копійки з оренди і діти, що виїхали на заробітки щонайліпше в обласні та районні центри. Звісно, жодної мотивації повертатися "до землі" вони не мають.
Отже, ситуація в українському селі з використанням земель сільгосппризначення виглядає приблизно так: є здоров'я гнути спину - збирай власний вражай, нема здоров'я - здавай пай в оренду агрокомпаніям.
Добре, якщо заплатять 80-100 грн з гектара на місяць. Проте в деяких регіонах України такі суми можуть сплачувати й за рік оренди, якщо нема конкурентів.
Конкуренції, звісно, не буде, бо ринку як такого нема. Нікому оцінити цю землю за чіткими ринковими критеріями. Нікуди її діти, крім як здати в оренду першому охочому. Бо в Україні - мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Для чого? Щоб "вороги не розкупили"! А свої нехай з голоду мруть.
Все почалося з того, що у 1990-ті роки люди отримали свої паї в рамках приватизації. При цьому техніку для обробки ніхто не надавав, кредитні лінії не відкривав, чіткою кадастровою картою, ясна річ, не забезпечував.
В результаті з 7 млн формальних землевласників реальними фермерами стали лише кілька десятків тисяч пайовиків. Більше мільйона людей вже відійшли у ту ж землю, а їхні паї повернулися у державний земельний фонд.
Навіть коли ці паї були належним чином оформлені й успадковані нащадками, користі від них було небагато, адже продати їх - зась. Закласти у банк для отримання кредиту на ведення бізнесу - так само заборонено.
Навіть якщо маєш хист і навички працювати на землі, і бракує лише обігових коштів на оренду техніки й закупівлю добрива, все одно - не можна взяти кредит, бо земля не може бути банківською заставою.
Не дивно, що левова частка селян, власників фонду найродючішої ріллі, не живе з неї. Депутатати заборонили землі бути ліквідним активом. Що ж думають про це землевласники? Думають, що все погано і краще бути не може.
Роки "брейн-вошингу", який свідомо поширювали місцеві агрохолдинги, даються взнаки. Тільки-но заводиш з людьми розмову про скасування мораторію, починають сипати цілком впізнаваними в усій Україні штампами.
Мовляв, олігархи скуплять землю за безцінь, прийдуть іноземці й вивезуть наш чорнозем за кордон, зараз ми хоч свої кровні кількасот гривень маємо, а так…
Вислуховуючи щораз одні й ті ж міфи, EasyBusiness вирішила зібрати повний букет аргументів 15-річної пропаганди "ринкофобії" та протиставити їм найпростіше виправдання. Досі в історії людства не створено нічого кращого для добробуту цього ж людства за вільний ринок і конкурентне ціноутворення.
Тим паче, що за цими міфами стоїть обмеження прав землевласників - пряме порушення конституційних засад населення. Отже, топ-10 найодіозніших страхів, які 15 років поспіль, як мантру, поширюють апологети аграрного монополізму.
Мiф 1. Землі розкрадуть за низькою стартовою ціною.
Насправді ніхто землевласників не змушує продавати паї. Здавали в оренду - і здаватимуть далі. Проте ринок відреагує природним зростанням ставок, бо будуть збалансовані попит і пропозиція. Це однозначно на користь землевласників.
Приміром, для країн Центрально-Східної Європи показник річного зростання цін на землю протягом перших років після скасування мораторію становив в середньому 20%. У Румунії темпи зростання були удвічі вищими. Українські ґрунти та клімат кращі за румунські, тож можна лише уявити, якою буде тенденція ринку.
Міф 2. Землю скуплять іноземці, нам нічного не залишиться.
Жодна фінансова група не здатна акумулювати земельний фонд у таких масштабах, щоб створити бодай якусь загрозу національному суверенітету. У будь-якому разі, всі, хто ладний придбати землю, керуються українським законом.
Земельний банк ста найбільших агровиробників України в сукупності становить 6,5 млн га землі. Це лише п'ята частина орної землі країни.
Навіть якщо початкова ціна продажу буде встановлена на рівні нормативної грошової оцінки землі, вартість такої площі не перевищить 7 млрд дол. Такого обсягу вільної ліквідності ні в українських, ні в закордонних компаній нема. А це лише 20% доступного земельного фонду країни.
Більше того, цю землю мало придбати. Для її обробки потрібні мільярди доларів оборотного капіталу, багато техніки, добрив і пестицидів, висококваліфікованих кадрів та об'єктів інфраструктури - елеваторів, автошляхів, лабораторій. Отже, легко людей залякати, важче ці міфи втілити у життя.
Міф 3. Іноземці скуплять землю і вичавлять з неї всі соки.
Виснаження ґрунтів є наслідком екстенсивного ставлення з боку орендарів. Для них земля цінна доти, доки дає високі врожаї, а потім - хоч трава не рости.
Для власника земля - це спадковий ресурс, який годуватиме не одне покоління нащадків, якщо про неї дбати. По-споживацьки до такого ресурсу вони навряд чи будуть ставитися. Це як узяти машину в лізинг і придбати її у власність. Отже, йдеться саме про хазяйський підхід до землі, про передавання її у дбайливі руки.
Натомість мораторій не дає права компаніям, які готові вкладати кошти в ефективну меліорацію, прийти на ринок із своїми технологіями та активами.
Міф 4. Землевласники не здатні ефективно розпоряджатися землею.
Це те саме, що сказати: "Ви не здатні ефективно розпоряджатися власною квартирою, тому ми забороняємо вам її продавати". Позбавлення права розпоряджатися майном - кричуще порушення конституційних прав. Право володіння без права розпорядження землею - це дискримінація власників паїв.
Мораторій на продаж сільськогосподарських земель дискримінує 7 млн жителів України, які отримали наділи внаслідок приватизації 1990-х років. Чому громадяни мають змогу вільно продавати та купувати землю комерційного призначення, але не можуть здійснювати ті ж операції з сільськогосподарською землею?
Якщо власники паїв не готові ставати фермерами, то це їхнє право - продати наділ або здати його в оренду на ринкових умовах. Здати не колишньому колгоспу, приватизованому вчорашнім секретарем райкому, а будь-якому підприємцеві, який запропонує найкращі цінові умови, найкращу модель інфраструктурного розвитку.
Ніхто ж не боронить приватизувати житло, хоча чимало людей, які приватизували кімнати у гуртожитках або відомчі квартири, пропили їх чи продали за копійки в моменти скрути. Більшість же цих власників живуть у них або продали за вигідною ринковою вартістю та по-хазяйськи вклали гроші у бізнес.
Це життя, в основі якого - "природний відбір", а не державна регуляція.
Міф 5. Землю скуплять за копійки, селяни перетворяться на жебраків.
Селяни здають землю в оренду майже задарма. Середня ціна оренди гектара в Україні становить близько 900 грн на рік - сміх і сльози!
У сусідніх країнах вартість землі значно гіршої якості в кілька разів вища. Саме низькі орендні ставки як результат відсутності вільного обігу землі є причиною недоотримання селянами доходів, фактором зубожіння селян України.
У разі скасування мораторію частина власників зможе продати свої паї. В середньому це 4 га землі на особу. Ринкова вартість такого клаптика навіть за консервативними прогнозами становитиме щонайменше 100 тис грн.
Міф 6. Конкуренція простих землевласників з агрохолдингами безнадійна.
Як показує світовий досвід, великі агрокомпанії і дрібні фермери обіймають різні ніші на ринку, майже не вступаючи у пряму конкуренцію. Це так само, як гіпермаркети і продуктові ларьки просто під будинком чи офісом. Кожен забезпечує свій спектр споживачів та ситуативного попиту.
Різниця лише в тому, що агрокомпанії мають доступ до дешевого кредитування, а пайовики - ні. Бо саме мораторій стримує доступ до грошей під заставу землі.
Відсутність такого інструменту значно ускладнює розвиток малого та дрібного фермерства на селі. Цим охоче користуються великі агрокомпанії, за безцінь орендуючи в пайовиків їхні наділи. Отже, прямі наслідки мораторію - це монополізація ринку, усунення з нього простих землевласників.
Міф 7. Мораторій захищає права нащадків на успадкування землі.
Геть навпаки. Мораторій порушує права власності нащадків на успадковану землю, бо останні не можуть вільно нею розпоряджатися, маючи в арсеналі лише інструмент здавання паю в оренду. Ні продати, ні заставити землю та отримати кредит спадкоємець не може. Хіба це не обмеження прав нащадків?
Скасування мораторію захистить нащадків землевласників від зубожіння або потреби заробляти далеко від власної землі. Селяни в рідному селі могли б вести не лише аграрний бізнес, а й розвивати сферу послуг, торгівлю, туризм.
Для доброго "стартапу" потрібний мінімальний оборотний капітал, кредит. Доступних позик українські банки, на жаль, давно не дають. Земля ж могла би стати надійним заставним капіталом, який би дозволив учорашньому землевласнику почати на селі власний несільськогосподарський бізнес.
Бізнес в селі - це запобіжник від соціальної катастрофи. Це соціальні гарантії, робочі місця, інфраструктура, залучення інвестицій, розвиток самоуправління.
Розвиток підприємництва - нова національна ідея - здатний створити платформу не лише для економічного прогресу та заможності, а й справжньої демократії та інститутів громадянського суспільства. Демократія - це право на вільний вибір влади, а вільно обирати можуть лише заможні громадяни-власники.
Міф 8. Скасування мораторію позбавить фермерів стабільного доходу.
"Стабільний дохід" - це 900 грн з гектара на рік? Це у 16 разів менше мінімальної річної заробітної плати. Така сума абсолютно не відповідає реальній вартості української землі. Отже, скасування мораторію дозволить усунути спотворене ціноутворення та забезпечить встановлення ринкових цін.
У країнах Західної Європи вартість оренди гектара землі на рік коливається від 150 дол до 700 дол. Це дає фермерам не лише стабільний дохід, а й дозволяє обробляти землю високотехнологічними засобами. Як на цьому ролику з Нідерландів, де оренда орної землі коштує щонайменше 600 дол за га на рік.Міф 9. Перш ніж продавати землю, треба здолати економічну кризу.
Це питання на зразок того, що первинне - курка чи яйце?
Економічна криза триватиме вічно, якщо не лібералізувати базові засади розвитку ринку - дати людям право заробляти. Політична нестабільність тут похідна від зубожіння населення. Чим бідніше населення, тим легше купити його голос, тим більше демагогів і крадіїв опиниться у владі. Так криза триватиме вічно.
Світова практика вказує, що саме скасування мораторію на продаж аграрних земель є драйвером інвестиційних вливань в економіку. За підрахунками експертів EasyBusiness, економічний ефект від створення вільного ринку землі становитиме в Україні щонайменше 30 млрд дол на наступні десять років.
Досвід східноєвропейських сусідів свідчить, що реформа ринку землі часто проводилася в період економічної кризи. Саме лібералізація ринків сприяла відновленню економіки, зростанню ВВП та приборканню інфляції.
Міф 10. Ринок землі стане тіньовим ринком.
Насправді корупція та тіньовий ринок є оборотною стороною монополізації. Тільки-но з монополій буде знятий "запобіжник", корупційна схема розсиплеться під тиском вільного ринку та конкуренції.
Сьогодні ціни на оренду державних земель штучно занижені. Зазвичай для отримання ділянок в оренду від держави агрохолдинги використовують "сірі" схеми за допомогою лобістів у владі. Такий спосіб простіший і вигідніший, бо він не вимагає вкладання коштів у розвиток ґрунтів та будівництво інфраструктури.
Апологети мораторію переконують, що без кадастрової карти почнеться суцільний "дерибан". При цьому попри проблеми з державним кадастром у країні давно функціонує ринок земель несільськогосподарського призначення. Так само, як і ринок аграрних земель, які виведені з-під дії мораторію.
Може, проблема в тому, що самі депутати парламенту, які часто є власниками землі, зацікавлені у непрозорості цього ринку та збереженні монополії?
* * *
У підсумку - страхи та міфи є наслідком багаторічного "промивання мізків" латифундистами, зацікавленими у відсутності прозорого ринку.
Збереження мораторію неправове й економічно недоцільне. Регуляція, яка на початку 2000-х років була запроваджена як тимчасовий захід, перетворилася на 15-річну епопею із спотворення поняття "право власності".
Обравши проєвропейський стратегічний вектор розвитку, Україна не може собі дозволити далі нехтувати фундаментальними принципами демократії. Повага до права власності громадян є одним із базових складників сучасного демократичного суспільства на рівні із свободою слова та громадянського вибору.
–>
Ваша реклама может быть здесь... пишите на телегу @VOPROS24
Часовой пояс GMT +3, время: 23:33.
Весь материал, представленный на сайте взят из доступных источников или прислан посетителями сайта. Любая информация представленная здесь, может использоваться только в ознакомительных целях. Входя на сайт вы автоматически соглашаетесь с данными условиями. Ни администрация сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие лица не могут нести отвественности за использование материалов. Сайт не предоставляет электронные версии произведений и ПО. Все права на публикуемые аудио, видео, графические и текстовые материалы принадлежат их владельцам. Если Вы являетесь автором материала или обладателем авторских прав на него и против его использования на сайте, пожалуйста свяжитесь с нами.