читать дальше
.1 ВЕРЕСНЯ
11-та неділя після П’ятидесятниці
Мч. Андрія Стратилата і з ним 2593 мучеників (284 – 305). Свт. Питирима, єп. Великопермського (1456). Мчч. Тимофія, Агапія і Фекли (бл. 304).
Донської ікони Божої Матері.
Мученик Андрій був римським воєначальником при імператорові Максиміані. Під час війни з Сирією святому Андрію дали титул «стратилат», тобто головнокомандуючий. Вибравши невеликий загін, св. Андрій виступив проти супротивника. Його воїни були язичниками, і сам він ще не прийняв хрещення, але увірував в Христа. Перед битвою святий Андрій переконував воїнів в тому, що язичницькі боги — біси, і проповідував їм істинного Бога. З вірою в допомогу Божу невеликий загін воїнів обернув на втечу численне військо персів.
Коли св. Андрій повернувся з походу з перемогою, то багато хто почав заздрити його славі і доніс правителеві Антіоху, що святий — християнин, який навернув до Христа підлеглих воїнів. Святий, викликаний на суд, сповідав Христа, за що був підданий тортурам. Воїнів, які були з ним, розіпнули на деревах, але жоден з них не відрікся від Христа.
Тоді імператор, боячись обурення війська, відпустив св. Андрія і його дружину, але таємно наказав під яким-небудь приводом стратити порізно кожного. Звільнившись, святий разом зі своїми воїнами прийшов в м. Тарс, там вони прийняли хрещення, а потім були вбиті в ущелині Тавра. Перед смертю святий Андрій молився за всіх, хто шануватиме їх пам'ять і просив Господа послати людям цілюще джерело на місці, де проллється їх кров. Під час цієї молитви мученики були усічені мечем. І в ту ж мить із землі заструмило джерело.
Єпископи Петро і Нон, які хрестили воїнів, разом з кліриком похоронили тіла мучеників. Один з кліриків, який вже з давнього часу страждав від злого духу, напився з джерела і відразу отримав зцілення. Чутка про це рознеслася серед навколишніх жителів, і вони почали приходити до джерела і за молитвами св. Андрія і 2593-х мучеників отримували благодатну допомогу від Бога