Білоус занотовував особисті моменти – одруження, народження дітей, описував події із життя села під час Української революції 1917-1921 років, першого голоду 1921-1922-го та НЕПу.
Однак найбільше уваги він приділив колективізації та розкуркуленню, грабіжницьким хлібозаготівлям і спротиву селянства, Голодомору 1932-1933 років.
На сторінках нотатника він робив по кілька записів щомісяця.
Щоденник Нестора Білоуса є своєрідною хронікою репресій проти українських селян із боку більшовицької влади і наступу жахливого голоду в Леб’яжому.
Додаємо деякі з тодішніх записів (подаються у перекладі на українську мову):
▪️8/IV-33 р. Люди мруть з голоду різного віку, а особливо діти дуже помирають. У деяких сім'ях вимерли усі малі діти – від грудних і років до 10-ти.
▪️ 17/IV-33 р. На сьогодні хоронити 11 душ, померлих із голоду.
▪️20/V-33 р. Щоденно помирають люди з голоду. Сільрадою призначена санітарна комісія для прибирання трупів і їхніх похоронів, бо хоронити тих людей нікому. Так тепер сільрада виганяє людей і вони риють велику яму душ на 10 і тоді закопують. Багато людей дорослих і дітей, як глянеш, так це живі мерці.
▪️31/V-33 р. Дощі йдуть весь час уже два тижні і більше. Дуже полоти треба край, але неможливо. А люди помирають своєю чергою.
Про те, що цей селянин "щось там постійно пише", було відомо майже усьому селу. Щоденник відкрито лежав на припічку. 1937-го Білоуса, який був тоді колгоспним сторожем, арештували. Його визнали винним у тому, що "неоднократно в разговорах с членами колхоза "Красный колос" проводил контрреволюционную агитацию и вел дневник, куда записывал свои контрреволюционные мысли". Вилучений щоденник стає одним із головних доказів його "контрреволюційної діяльності".
28 листопада 1937 року спецколегія Харківського облсуду засудила Нестора Білоуса на 6 років ув’язнення у таборах, із обмеженням у правах на 2 роки. Після звільнення 1947-го, його знову заарештували. За тим самим обвинуваченням був висланий на довічне поселення у місто Ігарка Красноярського краю.
До Леб’яжого Нестор Білоус повернувся тільки 1954-го. Прожив іще 18 років, реабілітації не дочекався.
До слова, більше текстів зі щоденників очевидців Голодомору ви зможете прочитати у майбутньому виданні "Голодомор 1932-1933 років: "репресовані щоденники", упорядником якого є історик, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті Ярослав Файзулін.
У книжці, вихід якої заплановано на листопад 2018 року, будуть зібрані всі відомі, станом на тепер, щоденники очевидців Голодомору, репресованих комуністичними органами. Ці записники дають відповіді на запитання як комуністичний режим організовував Голодомор, як поступово "затягувався зашморг" на шиї українських селян і містян, як ті голодували і якими були стратегії виживання, як змінювалися суспільні настрої та думки населення.
Деталі незабаром.
FB_IMG_1537533607562.jpgFB_IMG_1537533601529.jpg
FB_IMG_1537533595300.jpg
Ми пам’ятаємо! Ми сильні!
