«Шість ПТУРів здати на склад. Це - нонсенс, трагедія. Ні, моє старе серце цього не переживе, командир. Піду я в гараж далі сувенірні чарки робити, може, заспокоюсь», - казав дядя Коля перед виходом підрозділу на ротацію.
Миколі - 42 роки. Він - батько трьох козаків і однієї чарівної принцеси. Скільки на війні не каже, бо мнить себе вже старим дядьком з амнезією, але ювелірними руками. Саме його руки випустили не одну протитанкову ракету по ворожій техніці і вогневим позиціям. Позаочі Миколу так і називають - ювелір, але частіше просто дядя Коля.
читать дальше
Дядя Коля просто так стріляти не буде, поки не доведе до істерики аеророзвідників, які йому на великому телевізорі не покажуть, куди і чому саме туди, а не лівіше, він має влучити. Потім ювелір сам днями в бінокль дивиться за противником і одним влучним пострілом з ПТУРа мінусує техніку та позиції терористів.
FB_IMG_1528896333783.jpg
Нещодавно я бачив його таким щасливим, ніби він в лотерею держбюджет США виграв. Питаю, чого такий радісний? «Додому відпустили на пару днів, до доньки на останній дзвоник їздив. В садочку своєму сидів, слухав, як соловей співає. Чотири роки його там не було», - пояснив Микола.
Автор: Андрій Римарук (Andrii Rymaruk)
На фото: дядя Коля з мінометом. Із міркувань безпеки ми не показуємо обличчя військового.
