У його бойовій біографі – взяття шахти Бутівка, де, власне, я і ласую фронтовою кавою, слухаючи спогади.
Десантник згадує – реальних спроб штурму було три, а також – без ліку імітацій, аби спантеличити противника. Разом із шахтою було взято вісьмох полонених, з них четверо «іх-там-нєтов» і четверо бойовиків «місцевого розливу».
FB_IMG_1527147943510.jpg
«Один відомий для СБУ хлопчина, позивний «Хонда»… худенький такий, але комбат сказав, що хорошу птицю дуже зловили, - згадує Біг Бой. – А всі інші – таке. Два наркомани, один – всі руки й ноги в виразках, що гниють… один "зек" із Горлівки… Роздягнули під час обшуку – він весь синій, в татуюваннях. Сказав, що в армії зробили… Один – Максим, 19 років… Один із Херсона був. Один із Новосибірська, один із Омська, і один із Тули – у нього позивний «Віллі» був. Один з Дніпра був – такий, видно, алкоголік, морда побита… а от товариш із Херсона був снайпером, той такий ярий був, не забоявся, сказав: «Я проти вас, я руській з Херсона!»… ну, це було великою помилкою з його боку, таке сказати… Взяли їх і в першу ж ніч «накрили» шахту «Градами» – дуже добре «накрили»! Я думав, тут нам і край, але нічого, обійшлося!..»
Проте, над подібними яскравими операціями переважає щоденна рутина. І, якщо зараз умови служби достойні, то в перші роки війни доводилося терпіти всяке: «Чому я кажу, що зараз у нас хороми – тому що тоді ми спали на бетоні. Грілися – знайшли якийсь залізний ящик, попрорубували дірки, щоб тяга була, так і спали… На «Зеніті» тоді на бетоні спали… хто що міг тоді, те й тягнув. На сухпаях спали – їх ніхто не їв, а завалювали ними конкретно. Ковбасу якусь їли, ще щось… Так сухпаї собі виклав у рядочок – і нормально!»
Зараз його функція тут – чергування на вузлі зв’язку. «І АГС мій стоїть, час від часу, коли треба «насипати», то вибігаю і стріляю», - додає він.
До слова, нещодавно Біг Бой та його побратими отримали від волонтерів фонду планшети із встановленим ГРК Броня - Armor, що дозволяє точно наводитися і влучати в ціль без попередньої пристрілки. «Це цукерка, а не програма!.. – з захватом говорить боєць. - Чисто для СПГ, АГС, все, що треба є!»
Ми говоримо про розуміння патріотизму, про байдужу більшість і переосмислення, що прийшло з початком війни. «Що я буду розказувати своїм дітям?.. – розмірковує боєць. - По-перше, треба знати, хто ми такі. Учити історію, справжню історію! Не ту, яку нам нав’язували роками. Так, нам зараз буде дуже важко, якщо подивитися історію, то ми завжди боролися проти когось! Треба дітей навчати патріотизму. Те, чого не було в мене. Україна для мене завжди була моєю країною, але вона була невід’ємно з Росією. За що велике «дякую» росіянам – за те, що вони відкрили нас, українців собі! Що ми скинули цю московську мантію, якою нас покрили…»
«А вишиванка у мене буде, по-любому!.. додає він наостанок. - Колись таки буду з сім’єю виходити на День Незалежності…»
Завдяки вашим зусиллям, Біг Бой та його побратими мають планшет і можливість влучати в ціль швидше та ефективніше.
"Повертайся здоровим!"