Вони зустрілися на війні. Ще зовсім юні, але вже змушені боронити землю від російських окупантів. Це Женя і Лєра. Пара служить у 54-й ОМБр. Їм обом по 20 років. У квітні молоді люди зіграють весілля… І знову повернуться на фронт. «Я родом з Дніпропетровської області, наречена – з Луганської. Познайомилися на службі. Пам’ятаю, як вперше побачив її у штабі: ходив туди забирати документи на відпустку, привітався та й пішов собі. Потім друг сказав, що гарна дівчина зі штабу питала щось про мене. Я
читать дальше
подумав, що це жарт… але ні! Почали спілкуватися і все закрутилося. Це – щастя!» - розповідає Женя. Разом із нареченою поруч із хлопцем воює його батько. Андрієві – 42 роки. Він віддав півжиття службі у десантних військах, був у миротворчій місії у колишній Югославії і до контракту служив у зоні АТО по мобілізації. «Тато пішов воювати ще у 2014-му. Після «дємбєля» рік був вдома і знову рушив на фронт. Я пішов слідом за ним. Вдома чекає мама, молодші сестра і двоє братиків. Ми боронимо всю Україну, але для себе тут через них – не хочемо, щоб окупанти просунулися далі й одного дня постукали у наші двері під Дніпром», - продовжує Женя. Я спеціально обираю фото для ілюстрації, де хлопець щасливий і поруч із ним кохана. Адже зараз ми говоримо на лютому морозі на одній із передових позицій на Світлодарській дузі. Женя трохи нервує від напору журналістів і каже, що головне у його житті – «виграти війну і зробити щасливою Лєру».
Без названия(31).jpg