В мене є купа фотографій, як потішні цуценята бавляться один з одним, з хлопцями. Як вони знають, де їх дім, де місце з їжею і місце для сну. Вони знають своїх господарів і далеко не відходять...
Через півроку вони виросли в дорослих серйозних псів. Вже і не надто тримаються дому, але завжди повертаються. Текіла побоюється чужих. Воно може й правильно - пес повинен слухатись одного господаря. Бренді привітніше йде знайомитись. Вони й далі тримаються разом. Слухаються хлопців, далеко від дому проводжають ротний ЗІЛ з командиром, а потім повертаються і чекають його біля бліндажа.
Текілу в луганській глині тяжко застати білою. В суху погоду вона руда, як та глина, в дощову - чорна від болота. Бренді не лащиться, як дорослий серйозний пес. На Новий рік, аби піддобрити господаря року Собаку, привезли цим псам смаколиків і вітамінок - відмовились. Виросли там, у луганських степах, вони не вимогливі ані в їжі, ані у піклуванні.
Піклуватися хотілося б більше про їхніх господарів. Хоча вони так само, абсолютно невимогливі. Хлопці завжди кажуть, що всього достатньо і потреб немає. Але, напевно, не зайвим був би квадракоптер DJI Phantom 4Pro, який разом зі змінною батареєю коштує майже 53 000 грн.
Без названия(9).jpg