tFImb-oWPyg.jpg

0OSgSJeBf0Q.jpg

Цим званням полковник відверто пишається. Його бригада в один момент стала символом мужності та стійкості – не лише для України, а й для всього світу. В іноземних інформаційних стрічках почали з’являтися транслітерації Avdeevka, Promzona, Svat – і все це у прив’язці до 72-ї ОМБР.

Військові експерти в один голос стверджують, що українська армія сьогодні справді є однією з найсильніших у Європі.Те, що впадало у вічі в Авдіївці, все це підтверджувало – спорядження, матеріально-технічне забезпечення, моральний та військовий дух бійців, досвід та вміння, тактичні навики та стратегічне мислення керівництва. На наших очах народжується та посилюється нова українська армія, яка має чималий воєнний досвід та бажання здобути бойову перемогу. У численних зустрічах та розмовах із рядовими, старшинами та офіцерами помітна їхня впевненість у власних силах.

rjid6kfyb04.jpg

Ці хлопці зупинили "русскую весну".
За це проголосували депутати на сесії міськради.

UFbD2fkKMyo.jpg

В бажанні першими поділитися свіжими новинами користувачі нечасто перевіряють джерела новин і аналізують тексти.

Потік фейкових новин, що поширюються в мережі, посилюється, а користувачі часто не готові "відфільтрувати" пропаганду і тільки сприяють її тиражуванню. Прагнення людей першими поділитися свіжими новинами допомагає фейкам швидко ширитися в соцмережах. Про це британський журналіст і засновник сайту для взаємодії журналістів-розслідувачів Bellingcat Еліот Хіггінс розповів у коментарі "Новому времени".

Дія пропаганди журналіст ілюструє на прикладі відео, яке з'явилося в інтернеті незадовго до референдуму щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Нідерландах. На відео військові, що представилися бійцями батальйону "Азов", спалюють нідерландський прапор і погрожують королівству терактами.

"Відео виявилося підробкою, яку розтиражували сайти, пов'язані з російськими фабриками тролів", — розповідає Хіггінс, додаючи, що нідерландські сайти теж поширювали фальшиве відео, але вже з іншою метою — політичною.

З появою інтернету дезінформація отримала широкі можливості для розповсюдження. І в останні кілька років масив неправдивих новин почав зростати особливо активно під впливом двох чинників — політики і грошей, вважає Джейн Елізабет з American Press Institute. Головна зброя у війні з потоком фейкових новин — це технології і освіта. Причому освіта виступає як знаряддям, так і метою такої боротьби, підкреслює вона.

"Батьки, релігійні лідери, бібліотеки, музеї, громадські організації — всі вони свого роду педагоги і повинні допомагати і навчати орієнтуватися в цьому складному цифровому світі", — вважає експерт.

На тлі посилення потоку псевдоновин посилюється і опір. На стороні борців за правду виступають як глобальні об'єднання — в тому числі Bellingcat і міжнародна мережа фактчекерів IFCN, так і локальні організації. У США, приміром, перевіркою висловлювань політиків займаються PolitiFact і FactCheck_____, а відомим руйнівником неправдивих новин є медіакомпанія Buzzfeed. В Україні аналогічну роботу виконують організації StopFake org, Factcheck com ua і VoxCheck.

Професор маркетингу в Університеті Пейса в Нью-Йорку Ларрі Кіагорис висловив схожу думку: "Ми повинні вчити людей більш критично ставитися до інформації, яку вони отримують". За його спостереженнями, сучасна аудиторія практично не витрачає часу на аналіз самих новин та їх джерела.

Видання зазначає, що з тисячі опитаних компанією Pew Research Center американців, чверть зізналися, що ділилися фальшивими новинами в соціальних мережах. І 14% з них вже тоді знали, що новини — неправдиві.